Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №522/6270/26-Е — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 522/6270/26-Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Нанєвої А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.10.2023 року сталася дорожньо – транспортна пригода за участю Renault Thalia, державний номер НОМЕР_1 та KIA Sportage, державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам завдано матеріальних збитків.

В судовому порядку, відповідача було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно - правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу Renault Thalia, державний номер НОМЕР_1 , станом на дату настання ДТП, була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-3379834.

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчисленого розміру страхового відшкодування, відповідно до Закону № 1961-VІ, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «Оберіг» зідйснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування № АР-3379834 у зв`яку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу KIA Sportage, державний номер НОМЕР_2 . За полісом страхування було передбачено суму франшизи, яке було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Кінцевий розмір страхового відшкодування за франшизи до виплати склав 6.000,00 грн.

Позивач, на виконання полісу страхування № АР-3379834, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу КІА Sportage, державний номер НОМЕР_2 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 6000,00 грн., що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.

При укладенні Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3379834, застосовано пільгу 50 відсотків від вартості страхового платежу, оскільки страхувальником за Полісом є особа пільгової категорії у відповідності до п. 13.2. ст. 13 Закону № 1961-ІV, згідно інформації вказаної у Полісі.

Таким чином, укладаючи Поліс на пільгових умовах, у відповідності до п. 13.2. ст. 13 Закону № 1961-ІУ, транспортний засіб мав використовуватись лише особисто страхувальником, який є пільговиком. Однак, відповідно до матеріалів ДТП, під час настання страхового випадку за кермом перебував відповідач, який не є страхувальником за Полісом.

Враховуючи вину відповідача у настанні ДТП, оскільки відповідач керував транспортним засобом, щодо якого було укладено договір страхування на пільгових умовах, у зв`язку зі здійсненням виплати Закону № 1961-ІV, ТДВ «СГ «Оберіг» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3000 гривень.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить суд:

-стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4455, 25 гривень, з яких: 3000,00 гривень – сума виплаченого страхового відшкодування, що підлягає оплаті відповідачем в порядку регресу; - 255, 01 гривень – інфляційних витрат; - 1093, 23 гривень пені; - 107, 01 три відсотки річних, а також витрати на правову допомогу та суму судового збору.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, де зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, клопотань чи відзиву по справі не надавав.

Зі згоди позивача, висловленої під час звернення до суду, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про проведення судового розгляду за відсутності представника позивача, клопотання відповідача про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 , 11.10.2023 року об 11 годині 20 хвилин, керуючи транспортним засобом Renault Thalia, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса, рухаючись по вул. Прохорівська, 1/3, під час перестроювання не надав перевагу в русі транспортному засобу КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватися, в результаті чого скоїв з ним зіткнення, чим порушив п. 10.3 «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2023 року по справі № 521/25015/23, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладеного на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 гривень.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу RENAULT THALIA, державний номер НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3379834.

Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №АР-3379834, у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу «KIA SPORTAGE», державний номер НОМЕР_6 , VIN-код НОМЕР_7 .

За полісом страхування №АР-3379834 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 2.500,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 6.000,00 грн.

Позивач, на виконання полісу страхування №АР-3379834, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу «KIA SPORTAGE», державний номер НОМЕР_6 , VIN-код НОМЕР_7 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 6.000,00 грн., що підтверджується платіжними документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені у статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З наведеного вбачається, що підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: протиправне діяння, шкода, причинно-наслідковий зв`язок між ними, а також вина особи у вчиненому діянні.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України предмет доказування становить: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, врегульоване Законом України № 1961-IV в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин, який і підлягає застосуванню у цій справі.

Статтею 22 цього Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та без права на керування транспортним засобом відповідної категорії (п.п. «б», «в» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 цього Закону).

Регресне зобов`язання виникає у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Право зворотньої вимоги виникає після того, як відбулася виплата.

За загальним правилом на боржника за регресною вимогою покладається обов`язок відшкодувати кредитору виплачене ним третій особі відшкодування у повному обсязі.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ст. 1188 ЦК України).

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З наведених норм та обставин справи слідує, що умовами для стягнення з особи страхового відшкодування при поданні регресного позову, є вина особи.

Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону № 1961-IV, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов пункту 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду... зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи, що позивачем було сплачено страхового відшкодування в розмірі 6000, 00 гривень, з врахуванням вимог п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону № 1961-IV, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування на суму 3000,00 грн такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1093,23 грн пені, 107,01 грн 3 % річних, 255,01 грн інфляційних втрат, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

З огляду на викладене, у зв`язку із частковим задоволенням позову, виходячи з приписів ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 280-283,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг», код ЄДРПОУ 39433769, юридична адреса: 03040, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 14, в рахунок відшкодування збитків 3000,00 гривень, 255, 01 гривень – інфляційних витрат; - 1093, 23 гривень пені; - 107, 01 гривень три відсотки річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг», код ЄДРПОУ 39433769, юридична адреса: 03040, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 14, суму судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг», код ЄДРПОУ 39433769, юридична адреса: 03040, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 14 – 8022,50 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Березніков