Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №608/7/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/7/26Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В.

Провадження № 22-ц/817/1035/26Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

cуддів - Костіва О.З., Хоми М.В.

за участю секретаря - Хоміцької С.О.,

представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу №608/7/26 за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” в особі філії “Подільський лісовий офіс” від імені якої діє адвокат Чайковський Ігор Анатолійович на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року (ухвалене суддею Чир П.В.) у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” (далі — ДСГП “Ліси України”) звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що ОСОБА_1 з 30.12.2022 року працював на посаді лісника Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

24.01.2024 року він був переведений на посаду майстра лісу Більче-Золотецького лісництва філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Вказували на те, що 23.01.2024 року між філією «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно пункту 1 якої, відповідач «бере на себе повну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов`язується, зокрема, вживати заходів до відвернення їх шкоди».

Посилались на те, що у кварталі 12 виділу 7 Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», а саме дубової ділянки площею 5,0 га, було виявлено незаконну рубку 68 дерев різних діаметрів, з яких 9 – сухостійних, що зафіксовано в Акті перевірки від 12.04.2023, проведеної працівниками Департаменту безпеки ДП «Ліси України».

Зазначали, що загальний розмір шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев становить 235 603,47 грн.

За результатами службового розслідування було встановлено винних осіб, серед яких був зокрема і ОСОБА_1 .

Вказували на те, що цього ж дня, останнім було надано пояснення директору філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України», в яких вказано, що «самовільна рубка скоєна в кварталі 12 виділі 7 на площі 5 га за його вини. Розмір заподіяної шкоди: 213 473,02 грн зобов`язується відшкодувати в повному обсязі».

Звертали увагу на те, що 16.05.2023 року лісника Гермаківського лісництва ОСОБА_1 було притягнено до дисциплінарної відповідальності та запропоновано в добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду.

Відповідач не оскаржував наказ про притягнення його до відповідальності, а відтак був із ним згідний та визнавав свою вину в повному обсязі.

Зазначали, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2024 у справі № 921/278/24 позов було задоволено та стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» на користь держави в особі органу місцевого самоврядування 235603,47 грн шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також 3534,05 грн судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури. Дане рішення залишено в силі Західним апеляційним господарським судом.

Вказували на те, що філія «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України», будучи правонаступником філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України», здійснила відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 235603,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Відтак вважали, що відповідач, внаслідок бездіяльності та неналежного виконання своїх посадових обов`язків, допустив вчинення невстановленими особами незаконної рубки в межах ввіреного йому в охорону кварталу 12 виділу 7 Гермаківського лісництва, чим заподіяв шкоду державним інтересам у сфері лісового господарства в розмірі 235 603,47 грн, яку фактично в порядку статті 1172 ЦК України було стягнуто з позивача згідно рішення Господарського суду Тернопільської області від 09 вересня 2024 року у справі № 921/278/24.

На підставі наведеного, просили стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 239 137,52 грн (235 603, 47 грн сплати шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та 3534, 05 грн сплаченого згідно рішення суду у справі №921/278/24 судового збору) та сплачений судовий збір в розмірі 2689,65 грн.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Чайковський І.А. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на неповне встановлення фактичних обставин.

Зазначає, що після відшкодування екологічної шкоди на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/278/24 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача відповідно до статті 1191 ЦК України.

Звертає увагу на те, що обов`язок здійснення обходу кварталів 1–17 Гермаківського лісництва було закріплено за відповідачем 15.02.2022 року, до вчинення незаконної вирубки, а 30.12.2022 року його призначено на посаду лісника - посаду, яка згідно посадових інструкцій визначає його як матеріально- відповідальну особу.

Обґрунтовуючи наявність підстав для покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності, посилається на пункти 1 та 6 частини першої статті 134 КЗпП України.

Вважає, що протиправна поведінка відповідача у формі бездіяльності виявилась в неналежному здійсненні визначених всіма посадовими інструкціями обов`язків (зокрема, на посадах відповідача станом до моменту вчинення незаконної рубки) щодо охорони лісових насаджень. Форма вини відповідача при цьому – недбале ставлення до виконання службових обов`язків в частині недостатності заходів протидії незаконним рубкам. Тому вважає, що існує прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю й неналежним виконанням відповідачем своїх посадових обов`язків та вчиненням невстановленими особами незаконної рубки в межах ввіреної відповідачу в охорону території Гермаківського лісництва.

Вказує, що суд не надав належної оцінки доводам про визнання відповідачем власної вини у письмових поясненнях від 16.05.2023 року та зобов`язання щодо повного відшкодування шкоди у поясненнях від 28.03.2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Когут О.В. просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що судом вірно встановлено, що позивач у позовній заяві та доданих до неї матеріалах не довів обставин, які б покладали на ОСОБА_1 матеріальну відповідальність.

Звертає увагу на те, що лише 23 січня 2024 року між ДСГП «Ліси України» в особі директора філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, за умовами якого відповідач зобов`язався нести повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей.

Вказує на те, що Позивачем не надано суду доказів щодо обставин проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні, а саме, чи встановлено винних осіб, які здійснили вирубку та коли саме її було здійснено.

Вказує на те, що органом досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 по цьому факту не проводилось жодних слідчих дій.

Звертає увагу на те, що Актом перевірки від 12.04.2023 року в кварталі 12 виділу 7 Гермаківського лісництва дубової ділянки площею 5 га виявлено незаконну вирубку 68 дерев різних діаметрів, з яких 9 сухостійних, однак даним актом не доведено, що самовільна рубка дерев в кількості 68 була вчинена саме з 2 січня по 12 квітня 2023 року.

Звертає увагу на те, що посадова інструкція, на яку посилався позивач, стосується посади майстра лісу і не може мати жодного стосунку до подій у 2023 році, так як на той час ОСОБА_1 працював лісником.

Зазначає, що наказом філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 36 від 27 січня 2023 року за ним було закріплено обхід № 1 квартали 1-17 площею 786 га, Гермаківського лісництва, проте, ніким не було проведено інвентаризацію лісових насаджень, наявних станом на 2 січня 2023 року на вказаній площі, тому стверджувати той факт, що самовільно зрубані 68 дерев були наявними станом на 2 січня 2023 року позивач не може і для цього відсутні будь-які підстави.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Чайковський І.А. просить задовольнити вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Когут О.В. просить відмовити у задоволені апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

30.12.2022 року наказом директора філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Подільський лісовий офіс № 167, ОСОБА_1 прийнято на роботу та призначено на посаду лісника Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Наказом директора філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 27 січня 2023 № 36, за ОСОБА_1 як відповідальною особою було закріплено, з січня 2023, - обхід № 1, кварталів 1 – 17, площею 786 га Гермаківського лісництва.

Згідно посадової інструкцією лісника, затвердженої директором філії «Чортківське лісове господарства» ДП «Ліси України» від 06 січня 2023 року, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис, основним завданням лісника є охорона і захист лісу та інших об`єктів майна в закріпленому за ним обході, що перебуває в користуванні лісництва. Розділом IV даної інструкції, передбачена відповідальність лісника за нанесені матеріальні збитки у межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

Згідно витягу з наказу директора філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 24.01.2024 року № 29-к, ОСОБА_1 , лісника Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», переведено на посаду майстра лісу Більче-Золотецького лісництва з 24.01.2024.

Як вбачається з посадової інструкції майстра лісу від 24.01.2024, яка затверджена директором філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» року та з якою ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчить його особистий підпис, майстер лісу є посадовою особою, яка входить до складу державної лісової охорони та захист лісових насаджень (п.1.1). Майстер лісу відповідає особисто за виконання обов`язків, покладених на нього, та несе адміністративну, цивільно-правову, кримінальну, дисциплінарну та матеріальну відповідальність за допущення на закріпленому підрозділі (дільниця, обхід) самовільних рубок, крадіжки лісопродукції (п. 5.1), несе матеріальну відповідальність на умовах письмового договору про матеріальну відповідальність, укладеного між керівником підприємства та працівником з дотриманням трудового законодавства (пункт 5.2).

23.01.2024 року між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі директора філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до пункту 1 працівник, що займає посаду майстра лісу та виконує роботу згідно посадової інструкції майстра лісу, яка безпосередньо пов`язана із збереженням і обробкою переданих йому цінностей бере на себе повну відповідальність за збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов`язується бережно ставитися до переданих йому для зберігання та обробки матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів до відвернення їх шкоди.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09 вересня 2024 року у справі № 921/278/24, стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліcи України в особі філії Чортківське лісове господарство ДСГП Ліси України на користь держави в особі Іване - Пустенської сільської ради 253 603 (двісті п`ятдесят три тисячі шістсот три) грн 47коп. шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також стягнуто на користь Тернопільської обласної прокуратури, 3 534 (три тисячі п`ятсот тридцять чотири) грн 05 коп. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2025, виправлено описку, допущену в п.2 резолютивної частини рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2024 по справі №921/278/24, виклавши його п.2 в наступній редакції: "Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліcи України» в особі філії «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на користь держави в особі Іване - Пустенської сільської ради 235 603 (двісті тридцять п`ять тисяч шістсот три) грн 47 коп. шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на розрахунковий рахунок: UA 158999980333159331000019755, ГУК у Тернопільській області, код класифікації доходу в бюджет , код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599, Казначейство України (ЕАП), «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів".

Відповідно до описової частини доданого до позовної заяви рішення Господарського суду Тернопільської області від 09 вересня 2024 року у справі №921/278/24, Державним спеціалізованим господарським товариством «Ліси України» в особі «Чортківське лісове господарство» порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме, не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок.

Зокрема, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023210000000081 від 19.05.2023 встановлено, що філією «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» видано лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 006409 від 25.01.2023 № 39 на проведення у кварталі 12 виділ НОМЕР_1 Гермаківського лісництва рубки формування і оздоровлення лісів вибіркової санітарної рубки на строк закінчення заготівлі 31.12.2023. Вказаний захід передбачений матеріалами лісовпорядкування.

28.02.2023 лісничим, лісником обходу та старшим майстром лісу філії складено Акт огляду місць заготівлі деревини, в якому зафіксовано, що фактично заготовлено 92,277 куб. м. деревини. Згідно з карткою руху деревини обліковано 85,891 куб. м. зрубаної деревини.

Водночас, в кварталі 12 виділу 7 Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» дубової ділянки площею 5,0 га виявлено незаконну рубку 68 дерев різних діаметрів, з яких 9 - сухостійних. Вказане зафіксовано в Акті перевірки від 12.04.2023, проведеної працівниками Департаменту безпеки ДП «Ліси України».

Загальний розмір шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев становить - 235 603,47грн.

Вищевказаним рішенням встановлено, що навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача філії «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача вимог статей 89,90 Лісового кодексу України, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов`язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території в межах кварталу 12 виділ 7 Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», який знаходиться на території Івано-Пустенської сільської ради, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.

Згідно акта огляду місця заготівлі дерев від 28.02.2023, проведено огляд, в присутності лісника обходу №1 ОСОБА_1 , місця заготівлі деревини в кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_1 за лісорубним квитком НОМЕР_3 виданому філією Чортківське лісове господарство 25.01.2023.

Актом перевірки Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 12.04.2023, встановлено, в ході перевірки вибіркової санітарної рубки в кв. АДРЕСА_1 виділ НОМЕР_1 дубової ділянки площею 5,0 га, виписаної згідно лісорубного квитка №39 від 25.01.2023 Гермаківського лісництва проведено контрольний перевідвід дерев в рубку по пнях в результаті чого виявлено самовільну рубку дерев в загальній кількості 68 пнів. Заподіяна шкода внаслідок самовільної рубки лісу складає 235 989,08 грн.

Наказом директора філії «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 14.04.2023 за № 101 створено комісію для проведення службового розслідування для встановлення винних осіб, притягнення їх до відповідальності встановлення завданої шкоди.

Згідно довідки про результати службового розслідування від 25.04.2023 та акта службового розслідування від 27.0.2023, за фактом повторного переліку вибіркової санітарної рубки в кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_1 площею 5,0 га встановлено самовільну рубку дерев в кількості 67 штук. Відповідно до додатку №1 до Постанови КМ України від 23.07.2008. №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», заподіяна шкода внаслідок самовільної рубки дерев складає 213473,02 грн.

Протоколом виборчої наради філії «Чортківське лісове господарство» від 28.04.2023, рекомендовано директору філії «Чортківське лісове господарство» притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності та окремо відібрати пояснення щодо встановлення незаконної рубки дерев в кількості 67 штук в кв.12 вид.7 Гермаківського лісництва в лісника обходу №1 Гермаківського лісництва П.Зуляка після виходу останнього на роботу.

Як вбачається з письмових пояснень, наданих 16.05.2023 ОСОБА_1 , щодо обставин встановлених актом перевірки від 27.04.2023, такий повідомив, що самовільна рубка скоєна кв.12 вид.7 площа 5,0 га. вибіркова санітарна рубка, скоєна за його вини, розмір заподіяної шкоди, що складає 213 473,02 грн, зобов`язується відшкодувати в повному обсязі.

16 травня 2023 року наказом директора філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 124, притягнуто до дисциплінарної відповідальності лісника Гермаківського лісництва ОСОБА_1 , за порушення при виконанні службових обов`язків. Запропоновано ОСОБА_1 в добровільному порядку заплатити шкоду заподіяну лісу, що розрахована згідно додатку №1 до постанови КМ України від 23.07.2008. №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» у сумі 213473,02.

Як вбачається з письмових пояснень, наданих 28.03.2024 ОСОБА_1 , такий пояснив, щодо сплати шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки кв.12 вид.7 площа 5,0 га. йому відомо. Однак протягом 2023 року він переніс важке захворювання тому не було можливості сплатити.

Філія «Подільський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є правонаступником всіх прав та обов`язків філії «Чортківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». що стверджено письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно платіжної інструкції №7610 від 29 квітня 2025 року філія «Подільський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» перерахувало на рахунок отримувача Іване-Пустенської сільської ради 253603,47 грн. Призначення платежу (3.13) грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності умов для покладення на відповідача матеріальної відповідальності. Суд врахував, що договір про повну матеріальну відповідальність укладено із ОСОБА_1 лише 23.01.2024 року, тобто після виявлення незаконної рубки у квітні 2023 року, а рішенням господарського суду встановлено заподіяння шкоди внаслідок бездіяльності підприємства, як постійного лісокористувача. Водночас місцевий суд дійшов висновку, що річний строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки право регресної вимоги виникло після відшкодування ним шкоди 29.04.2025 року, а позов подано 30.12.2025 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма, що регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

При цьому за змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Статтею 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Згідно зі ст. 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та: 1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи.

З`ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, є передумовою для її стягнення.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, в апеляційній скарзі скаржник, обґрунтовуючи наявність підстав для покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності, посилається, зокрема, на пункти 1 та 6 частини першої статті 134 КЗпП України.

Разом з тим, наведені доводи не підтверджують наявності передбачених зазначеними нормами підстав для стягнення з відповідача шкоди у повному розмірі, як цього просить позивач.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що на час виявлення незаконної рубки у квітні 2023 року ОСОБА_1 працював на посаді лісника Гермаківського лісництва.

Разом з тим, договір про повну матеріальну відповідальність із ним укладено лише 23.01.2024 року, у зв`язку з переведенням на посаду майстра лісу Більче-Золотецького лісництва.

Доказів укладення такого договору у період незаконної вирубки, під час перебування відповідача на посаді лісника, позивач не надав.

Отже, договір від 23.01.2024 року не може бути підставою для покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності за порушення, виявлені до його укладення, відповідно до пункту 1 частини першої статті 134 КЗпП України.

Крім того, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що посада лісника не включена до розділу І Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність, затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 року №447/24.

Крім цього, посилання скаржника на пункт 6 частини першої статті 134 КЗпП України також є необґрунтованим.

Застосування цієї норми передбачає наявність встановленого законодавством обов`язку працівника відшкодувати шкоду у повному розмірі.

Проте скаржник не навів норми законодавства, яка покладала б на лісника таку відповідальність за допущення незаконної рубки.

Щодо посилань скаржника на наказ про закріплення за відповідачем обходу та посадову інструкцію лісника, то вказані документи визначають його трудові обов`язки, але самостійної підстави для повної матеріальної відповідальності не зумовлюють.

Доводи апеляційної скарги щодо визнання відповідачем своєї вини у письмових поясненнях від 16.05.2023 року та його згоди відшкодувати шкоду, колегія суддів оцінює критично, оскільки визнання працівником вини та висловлення наміру добровільно відшкодувати шкоду не замінюють встановленої законом підстави для покладення на нього повної матеріальної відповідальності.

В свою чергу, пояснення від 28.03.2024 року, в яких відповідач повідомив про неможливість сплатити шкоди через перенесене захворювання, також не підтверджують наявності передбачених пунктами 1 та 6 частини першої статті 134 КЗпП України підстав для повної матеріальної відповідальності останнього.

Доводи скаржника про те, що після відшкодування екологічної шкоди на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/278/24 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача відповідно до статті 1191 ЦК України, колегія суддів відхиляє, оскільки сплата підприємством відшкодування на виконання вказаного судового рішення, не дає підстав вважати, що вся сплачена сума підлягає стягненню з відповідача.

Більше того, Господарський суд Тернопільської області у рішенні від 09 вересня 2024 року у справі №921/278/24, залишеному без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 березня 2025 року, оцінюючи доводи підприємства про покладення на лісника ОСОБА_1 відповідальності за шкоду, завдану незаконною порубкою 68 дерев різних порід, погодився із твердженням прокурора, що обов`язок відшкодувати збитки, завдані інтересам держави, покладається саме на ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чортківське лісове господарство», як постійного лісокористувача ділянки, на якій зафіксовано незаконну порубку. При цьому, суд звернув увагу на те, що особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, під час досудового розслідування кримінального провадження не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції не допущено. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” в особі філії “Подільський лісовий офіс” - залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 12 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 жовтня 2026 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Хома М.В.

Костів О.З.