Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №591/9307/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №591/9307/26

Суддя: Шинкаренко А. І.

Справа №591/9307/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О.М.

Номер провадження 33/816/1578/26Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , з участю захисника - адвоката Маховика Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Маховика Р.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Судом першої інстанції установлено, що 30 липня 2026 року о 03 год 34 хв у м. Суми на площі Покровській, 5 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Renault Megane Scenic», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 11.4 Правил дорожнього руху України. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у ОСОБА_1 явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення та тремтіння пальців рук. На місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу — газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» — у встановленому порядку було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. За результатами огляду було отримано позитивну пробу (1,41 ‰), з результатом якої останній висловив незгоду.

У подальшому від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я — КНП СОР «ОКМЦНЗ» — водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Маховик Р.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП — за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник Маховик Р.В. зазначає, що з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest», однак від проходження огляду в закладі охорони здоров`я не відмовлявся.

Захисник наголошує, що поліцейські в порушення встановленого порядку не запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що працівники поліції оформили письмове направлення для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я одночасно із складанням протоколу про адміністративне правопорушення, а не до його складання, що суперечить установленому порядку фіксації правопорушення.

Також, захисник Маховик Р.В. зазначає, що долучений до матеріалів справи роздрукований результат (чек) приладу «Drager Alcotest 6820» є неналежним доказом, оскільки містить недостовірні відомості щодо місця проведення огляду водія на стан сп`яніння. Зокрема, у результаті приладу вказано адресу: «м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 4», тоді як зупинка транспортного засобу та огляд фактично здійснювалися за адресою: м. Суми, площа Покровська, 5. Також зазначена роздруківка не містить реквізитів протоколу про адміністративне правопорушення, додатком до якого вона слугує.

На думку захисника, вказані обставини свідчать про істотне порушення процедури проведення огляду та порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, що ставить під сумнів винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, захисник Маховик Р.В. вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Маховик Р.В. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Мотиви суду.

Заслухавши захисника Маховика Р.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 289 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та залежно від установленого ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини справи, дослідив наявні докази та надав їм відповідну правову оцінку, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обов`язку водія пройти такий огляд кореспондує право поліцейського вимагати його проведення за наявності передбачених законом підстав.

Частиною першою ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначено, що будь-яка особа, яка володіє або керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є діяльністю, яка потенційно може завдати серйозної шкоди. Особи, які реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, погодилися нести певну відповідальність і виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, особа, яка реалізує право на керування транспортним засобом, зобов`язана виконувати встановлені законом вимоги, у тому числі передбачені Правилами дорожнього руху України.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови встановлення факту керування транспортним засобом та дотримання передбаченого законом порядку проведення огляду. При цьому склад цього правопорушення є закінченим із моменту відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження такого огляду.

Висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, яким надано належну правову оцінку, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732509 від 30 липня 2026 року, складеним та підписаним уповноваженою посадовою особою — поліцейським 1-го взводу 4-ї роти батальйону УПП в Сумській області ДПП старшим лейтенантом поліції Тараном С.Л., зміст якого відповідає вимогам статті 256 КУпАП;

- результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздрукованим на паперовому носії з технічного засобу «Drager Alcotest 6820» від 30 липня 2026 року, згідно з яким уміст алкоголю у видихуваному повітрі водія ОСОБА_1 становить 1,41 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30 липня 2026 року, у якому зафіксовано незгоду водія ОСОБА_1 з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820»;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 липня 2026 року;

- довідкою старшого інспектора з адміністративної діяльності відділу адміністративної практики УПП в Сумській області ДПП Западні О. від 30 липня 2026 року, згідно з якою ОСОБА_1 є власником посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , виданого 07 вересня 2016 року;

- відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, висловлення ним незгоди з результатами цього огляду, а також його подальшу відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Зазначені відеозаписи, які були враховані судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови, досліджено та переглянуто апеляційним судом.

Зі змісту вказаних відеозаписів установлено, що 30 липня 2026 року о 03 год 34 хв у м. Суми на площі Покровській, 5 працівники поліції з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів подали вимогу про зупинку транспортного засобу «Renault Megane Scenic», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який здійснював рух під час дії комендантської години. На законну вимогу поліцейських про зупинку водій одразу не відреагував та зупинив транспортний засіб лише біля будівлі Сумського краєзнавчого музею.

Після зупинки водію було оголошено причину зупинки. Під час перевірки документів, що посвідчують особу, поліцейські повідомили ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення та тремтіння пальців рук.

На виконання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній погодився.

Під час проведення огляду ОСОБА_1 здійснив декілька спроб видиху повітря в прилад, однак через недостатній об`єм видихуваного повітря газоаналізатор не зміг здійснити відбір проби. У зв`язку з цим інший екіпаж поліції надав прилад іншої моделі, який потребував меншого об`єму видихуваного повітря. За результатами, після продуття, прилад зафіксував уміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 - 1,41 ‰.

З отриманим результатом огляду ОСОБА_1 не погодився. У відповідь на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 ствердної відповіді не надавав, відповідаючи: «не знаю», «навіщо».

Поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Незважаючи на неодноразові повторні пропозиції поліцейських пройти огляд у лікарні, ОСОБА_1 ухилявся від чіткої відповіді, а згодом категорично відмовився їхати до закладу охорони здоров`я.

З огляду на викладене, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, примірник якого було вручено останньому під підпис.

Наведені докази не викликають обґрунтованих сумнівів у їх належності та допустимості, оскільки отримані й оформлені у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції, повно, всебічно й об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та правильно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені докази є взаємоузгодженими, доповнюють один одного та в сукупності підтверджують установлені судом першої інстанції обставини. Водночас апеляційна скарга не містить об`єктивних даних, які б спростовували ці докази або свідчили про їх недопустимість чи недостовірність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не спростовують правильності його висновків, зроблених відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника Маховика Р.В. про те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, апеляційний суд відхиляє як безпідставні.

Переглянутими відеозаписами з бодікамер поліцейських підтверджено, що після висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатом огляду на місці зупинки (1,41 ‰) поліцейські неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. Утім, на вказані пропозиції водій спочатку ухилявся від чіткої відповіді, а згодом категорично відмовився їхати до лікарні, про що йому було роз`яснено відповідні правові наслідки.

Таким чином, твердження захисника Маховика Р.В. повністю спростовуються дослідженими відеодоказами.

Твердження захисника Маховика Р.В. про порушення процедури оформлення матеріалів у зв`язку зі складанням направлення на медичний огляд одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає необґрунтованими.

За змістом Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, складання поліцейським направлення до закладу охорони здоров`я та протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (у разі відмови водія від огляду) здійснюється в межах єдиної процесуальної процедури оформлення виявленого правопорушення безпосередньо на місці зупинки.

Як встановлюється з відеозаписів, складанню протоколу передувала категорична відмова ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Оформлення поліцейським направлення та протоколу в рамках однієї процесуальної дії за наявності зафіксованого факту відмови від огляду не є істотним порушенням процедури та не спростовує самого факту вчинення водієм правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника Маховика Р.В. про розбіжності у зазначенні місця зупинки транспортного засобу та проведення огляду водія, зокрема щодо зазначення в чеку приладу «Drager Alcotest 6820» адреси: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 4, замість м. Суми, пл. Покровська, 5, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи та досліджених відеозаписів, рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та фіксація порушення правил дорожнього руху розпочалися на пл. Покровській,5. Водночас фактична зупинка автомобіля, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення процесуальних документів відбувалися біля будівлі Сумського обласного краєзнавчого музею за адресою: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 4. Отже, зазначені в чеку приладу «Drager» відомості відповідають фактичному місцю проведення огляду та узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення.

Відсутність у роздруківці приладу «Drager» номера протоколу про адміністративне правопорушення зумовлена тим, що чек формується безпосередньо після проведення огляду, до складання протоколу та присвоєння йому відповідного номера. При цьому чек містить дату й час проведення огляду, номер приладу, прізвище водія та підписи учасників, що дає змогу співвіднести його з іншими матеріалами справи.

За таких обставин зазначені захисником розбіжності не свідчать про неналежність чи недопустимість чека як доказу та самі по собі не спростовують установлених судом першої інстанції обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

За таких обставин суддя апеляційного суду дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази та обґрунтовано визнав доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП.

Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Маховика Р.В. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua