Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №523/7137/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1440/26

Номер справи місцевого суду: 523/7137/26

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Галашевського Є.І., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 19.06.2026 стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до вказаної постанови суду, 28.03.2026 о 23 год. 03 хв. за адресою м. Одеса, пр-т Князя Володимира Великого, буд. 104, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом марки JET в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі – ПДР).

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник Галашевський Є.І. послався на те, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною при неповному з`ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на такі обставини:

- судом 1-ої інстанції залишено поза увагою те, що з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису події неможливо встановити, чи був ОСОБА_1 учасником дорожнього руху, чи перебував у русі, чи порушував він ПДР та що саме стало підставою для зупинки т/з відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та перевірки його особистих речей, в той час як вказаних обставин на відеозаписі не зафіксовано, як і не зафіксовано наявності виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння;

- судом 1-ої інстанції не враховано позицію Верховного Суду про те, що відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження руху водія на транспортного засобу є підставою для закриття провадження у справі з притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Посилаючись на наведені обставини, захисник Галашевський Є.І. просить скасувати постанову місцевого суду та провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На адресу апеляційного суду надійшла заява захисника Гладашевського Є.І., в якій він просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності та за відсутності ОСОБА_2 .

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку повністю доведена та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626697, відповідно до якого 28.03.2026 о 23 год. 03 год. по пр-кту Княза В. Великого ОСОБА_1 керував самокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку у медичному закладі відмовився (а.с.1);

- відеозаписом події, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 6).

Із аналізу змісту оскаржуваної постанови місцевого суду вбачається, що зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявність в його діях складу зазначеного правопорушення.

Всупереч доводам захисника із посиланням на правову позицію Верхового Суду, на відеозаписі адміністративного правопорушення, зокрема на відеофайлі ЕПР1 626697 (час 00:38) зафіксований рух зокрема ОСОБА_1 на самокаті.

Окрім того, зі змісту відеозаписів вбачається, що поліцейські встановили особи хлопців, які керували самокатами, повідомили, що причиною зупинки був хаотичний рух самокатів, на відеофайлі також зафіксовано як поліцейський запитує у ОСОБА_1 в присутності його матері, чи згоден він пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, від чого він відмовився, від проходження огляду у медичному закладі також відмовився, наслідки відмови були зрозумілі, поліцейський роз`яснив, що за наслідком розгляду справи буде накладено стягнення, були роз`яснені права та складено протокол, водієм надані відповідні пояснення та отримано копію протоколу (час з 23:40).

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що дії працівників поліції узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а кваліфікація дій ОСОБА_1 відповідає кваліфікуючим ознакам ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, зазначені вище докази, у своїй сукупності, на переконання апеляційного суду, спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника Галашевського Є.І. залишити без задоволення, а постанову місцевого суду, як законну та обґрунтовану– залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Галашевського Є.І., в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 19.06.2026 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца