Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №317/2259/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №317/2259/26

Суддя: Бредун Д. С.

Дата документу 20.10.2026

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________

Єдиний унікальний № 317/2259/26 Головуючий у 1 інстанції Громова І.Б.

Провадження № 22-ц/807/2054/26 Суддя доповідач Бредун Дмитро Сергійович

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Бредуна Д.С.,

суддів Сакояна Д.І., Салтан Л.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Крюкової Марини Володимирівни на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 липня 2026 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

20 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість у розмірі 17349,90 грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 1799,99 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 11949,91 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 28.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1464569 про надання споживчого кредиту на суму 1800,00 грн. Вказаний договір було підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до зазначених умов Договору ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 1800,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до укладеного Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1464569 від 28.02.2024, загальна сума заборгованості склала 14649,9 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 1799,99 грн, заборгованість за процентами 11949,91 грн, штрафні санкції 900 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року строк дії Договору № 1464569 від 28.02.2024 не закінчився.

А тому в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 по 22.02.2025 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 2 700,00 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 1464569 від 28.02.2024 у загальному розмірі 17 349,90 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 1 799,99 грн, нарахованих процентів первісним кредитором – 11 949,91 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 60 календарних днів 2 700,00 грн, штрафних санкцій 900 грн.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказаний розмір кредитної заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16 липня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1464569 від 28.02.2024 у сумі: 16 449,90 грн (шістнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять гривень 90 коп), яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1 799,90 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 14 649,91 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 524,29 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні 29 коп).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» Крюкова Марина Володимирівна з використанням підсистеми «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.07.2026 в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не звернув уваги на те, що товариством витрати на професійну правничу допомогу документально підтверджені та доведені. Якщо стороною документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», 12 березня 2026 року сторонами договору було складено заявку № 17936 на виконання доручення до договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, в якій клієнт доручив, а адвокат зобов`язався надати певний перелік послуг професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1464569 від 28 лютого 2024 року (укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 ). Перелік послуг професійної правничої допомоги та гонорар адвоката визначені та погоджені адвокатом і клієнтом. Сума гонорару адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 155 та статті 137 ЦПК України, з урахуванням критерію співмірності витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката та погоджена між клієнтом та адвокатом. Згідно з умовами договору факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним договором, а саме відповідно до п. 4.8 договору клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно з актом прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по справі законної сили, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Суд першої інстанції не навів конкретних підстав, чому надані документи не є належними або допустимими доказами. Більше того, суд взагалі не оцінив зміст і юридичну силу наданих документів, обмежившись формальним посиланням на нібито їх недостатність, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи та порушення ст. 263 ЦПК України.

Крім цього, просить стягнути 8 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем за подання апеляційної скарги.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою судді Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2026 року матеріали цивільної справи витребувано з суду першої інстанції.

20 серпня 2026 року витребувана справа надійшла до апеляційного суду.

Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 21 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі. Справу згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України постановлено розглядати в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу роз`яснено право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Відзив на апеляційну скаргу у справі не надходив, що згідно ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 16 липня 2026 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронних кабінетів позивача (доставлено 21.08.2026), його представника (доставлено 21.08.2026), на електронну адресу відповідача та розміщенням 21.08.2026 оголошення про судове засідання на офіційному вебсайті Запорізького апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino v. Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, судова колегія вважає таке.

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції.

28.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1464569 про надання споживчого кредиту. На умовах договору ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалось надати споживачу кредит у гривні у розмірі 1800,00 грн строком на 359 днів: з 28.02.2024 по 22.02.2025. Кредит надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача, який споживач вказав при укладенні договору, а споживач зобов`язався одержати і повернути кошти кредиту, сплачувати відсотки кожні 30 днів за користування кредитними коштами та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

Відповідно до укладеного Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 1464569 від 28.02.2024, загальна сума заборгованості склала 14649,9 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 1 799,99 грн, заборгованості за процентами 11 949,91 грн, штрафні санкції 900 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року строк дії Договору № 1464569 від 28.02.2024 не закінчився.

А тому в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 по 22.02.2025 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 2 700,00 грн.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 449,90 грн, яка складається з основного боргу у розмірі 1 799,99 грн та заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 14 649,91 грн, при цьому суд не вбачав підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 900,00 грн, керуючись п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України.

Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржувалося, а відтак не є предметом апеляційного перегляду.

Відмовляючи ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у стягненні з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в суді в сумі 10000,00 грн є недоведеними.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст. 19 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до норми ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, провадження №61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, провадження №61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, провадження №61-44217св18, від 14 вересня 2021 року у справі №204/6564/19, провадження №61-1970св21, від 09 листопада 2021 року у справі №648/2776/20, провадження №61-7641св21.

Зазначена судова практика є сталою та незмінною.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК України встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04). Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі ст. 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У рішенні від 18 листопада 2021 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (Иoliж v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21); з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі №910/11903/23.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за клопотанням іншої сторони.

Отже, Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони.

Оцінка реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру здійснюється з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Оцінка суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Вказане відповідає позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі №522/7662/23.

У позовній заяві ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 10000,00 грн.

На підтвердження факту надання представником позивача – адвокатом Столітнім М.М. правничої допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи та на обґрунтування заявленого розміру витрат на правничу допомогу адвокатом долучено копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»; копію заявки № 17936 від 12 березня 2026 року на виконання доручення до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; ордер про надання правової допомоги адвокатом Столітнім М.М. від 10 квітня 2026 року; копію рахунку на оплату № 17936-10/04-2026 від 10 квітня 2026 року до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; копію акта № 17936 від 10 квітня 2026 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно із договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги. Згідно із зазначеним актом адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року на загальну суму 10 000,00 грн.

Загальна сума гонорару за надання правової допомоги складає 10000,00 грн, яка підлягає оплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду першої інстанції у справі законної сили.

Надані послуги включають у себе:

1. зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства – 0,5 год., вартість 440 грн;

2. дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи – 1 год., вартість 840 грн;

3. аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства – 0,5 год., вартість 440 грн;

4. підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом – 1 год., вартість 840 грн;

5. письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів – 1 год., вартість 840 грн;

6. проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів – 1 год., вартість 840 грн;

7. складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №1464569 від 28.02.2024, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 до суду першої інстанції – 2 год., вартість 1640 грн;

8. складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) – додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) – 1 год., вартість 840 грн;

9. складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо) – 2 год., вартість 1640 грн;

10. представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором №1464569 від 28.02.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях – 2 год., вартість 1640 грн.

Незважаючи на включення всього цього переліку виконаних робіт (наданих послуг) до акта № 17936 від 10 квітня 2026 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно із договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги, стороною позивача не підтверджено фактичне надання більшості з таких послуг, зокрема, вказаних під пунктами 1, 3, 4, 5, 6, 9, 10.

Так, матеріали не містять інформації про зустріч адвоката Столітнього М.М. з представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», дати та часу надання адвокатом усної первинної консультації, окремого аналізу адвокатом чинного законодавства і судової практики, що не включений до дослідження наданих документів та аналізу обставин справи, підготовки адвокатом декількох позицій і письмової юридичної консультації. Справа є типовою, а правовідносини – поширеними. Будь-яких виключних чи нестандартних обставин справа не містить. Щодо позовних вимог сформована стала і послідовна судова практика. При цьому слід врахувати, що в даному випадку метою звернення до адвоката є складення процесуального документа – позовної заяви для звернення до суду, а не інших, не передбачених процесуальним законодавством консультаційних висновків.

Отже сторорною позивача не спростовані сумніви щодо необхідності надання послуг за пунктами 1, 3, 4, 5 акта, та не підтверджено фактичне їх надання. Первісна підготовка документів охоплена пунктом 2 акту, а інші пункти її фактично дублюють.

Щодо пунктів 6 та 9 наданих послуг, проведені адвокатом заходи не призвели до самостійного отримання жодного письмового доказу, відповідь на відзив і письмові пояснення сторона позивача до суду не подавала. Питання витребування доказів судом не вирішувалось. Таким чином такі послуги залишились нереалізованими у справі.

Також адвокат Столітній М.М. не брав участь у жодному судовому засіданні суду першої інстанції.

За таких обставин адвокат Столітній М.М. у справі фактично надав позивачу лише послуги, передбачені пунктами 2, 7, 8 акта № 17936 від 10 квітня 2026 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, відшкодуванню в суді першої інстанції підлягали тільки 3320 гривень (840 грн +1640 грн + 840 грн).

З урахуванням часткового задоволення позовної заяви, районний суд мав відшкодувати витрати на правничу допомогу в сумі 3147,78 грн (3320 х 16449,90 ? 17349,90).

Зважаючи на наведене, апеляційна скарга позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає частковому задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині з підстав, передбачених ч.1 ст. 376 ЦПК України, необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 3147,78 гривень.

Щодо судових витрат на професійну допомогу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пп.в) п.4 ч.1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У поданій апеляційній скарзі представниця ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просила стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» під час перегляду справи судом апеляційної інстанції представляла адвокат Крюкова М.В. на підставі ордера від 10 серпня 2026 року та договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року. На підтвердження надання зазначеної правничої допомоги було також надано копію звіту від 10 серпня 2026 року про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року та копію платіжної інструкції № 8648 від 10 серпня 2026 року про сплату позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокату Крюковій М.В. суми 8000,00 грн за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції (призначення платежу: сплата за написання та подання апеляційної скарги у справі про стягнення кредиторської заборгованості з ОСОБА_1 , згідно р/ф № 01/08 від 10 серпня 2026 року. Без ПДВ.). Як значиться у вказаному звіті, адвокатом були надані позивачу наступні види правової допомоги: правова експертиза документів та складання апеляційної скарги у справі про стягнення кредиторської заборгованості з ОСОБА_1 ; подання до суду апеляційної скарги із зазначенням тривалості робіт, яка склала 4 години, та вартості в сумі 8000,00 грн.

Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2518,22 грн (3147,78 х 8000 ? 10000).

Керуючись ст. ст. 259, 367-369, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Запорізький апеляційний суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 липня 2026 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3147,78 грн (три тисячі сто сорок сім гривень 78 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2518,22 грн (дві тисячі п`ятсот вісімнадцять гривень 22 коп).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку і випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: Д.С. Бредун

Суддя: Д.І. Сакоян

Суддя: Л.Г. Салтан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua