Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №738/1950/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Суд: Менський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №738/1950/26

Суддя: Волошина Н. В.

Справа № 738/1950/26

№ провадження 3/738/709/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

судді - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання – Шугалій А.С.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Омельяненко Л.І.

pозглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,

В С Т А H О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 01 серпня 2026 року близько 11-00 години у громадському місці, а саме на центральній площі у місті Мена по вулиці Героїв АТО, голосно розмовляв, хапав за одяг ОСОБА_2 та порвав футболку, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 01 серпня 2026 року, перебуваючи на центральній площі у місті Мена він побачив натовп людей з прапорами. Оскільки він не був обізнаний про проведення якоїсь акції, то підійшов до натовпу людей та спитав, хто йому може пояснити, що відбувається. Йому вказали на жінку, з якою він домовився про те, що поїде за відеокамерою, щоб заслухати її пояснення. Оскільки часу було обмаль, вирішив знімати на телефон. Зняв на телефон всю шеренгу зліва направо, підійшов до тієї жінки, вона пояснила йому, що це акція тих людей чиї близькі та родичі пропали безвісти чи перебувають у полоні. Він поставив їй питання: «На який результат очікуєте». Жінка відповіла: «Щоб пам`ятали». Запитав ще: «Чим саме зможе допомогти дана акція тим хто пропав безвісти, їхнім родичам, ЗСУ, суспільству, всі і так пам`ятають». Жінка починає обурюватись та відповіла: «Якщо Ви не розумієте чи психічно хворий, то Вам до лікаря». В цей час несподівано з лівого боку відчув удар по руках, телефон падає на асфальт, потім легкий удар по обличчю. Він нагинається, щоб підняти телефон та оцінити його стан, а саме розбитий чи ні, при цьому виставляє руку і не вчиняє будь-яких дій, з кулаками ні на кого не кидався. Він ще не встиг підняти телефон, як з`явився працівник поліції ОСОБА_3 , який припинив даний інцидент, і вони відійшли з ним у бік пошти, а потім він попросив ОСОБА_3 піти до відділення поліції, щоб він зміг написати заяву. Під час написання заяви він надав посвідчення журналіста та чітко вказав, що діяв як журналіст. Через деякий час працівник поліції повідомив йому, що по його заяві на нападника складено адміністративний протокол, але є заява і від нападника щодо нього, а тому стосовно нього також було складено протокол про адміністративне правопорушення, у нього було відібрано пояснення. 18 серпня 2026 року він звертався до ВП №1 (м. Мена) із заявою про напад на журналіста, але відомості до ЄРДР внесені не були, дії працівників поліції не оскаржував. Вважає, що ніяких хуліганських дій він не вчиняв, оскільки на нього, як на журналіста, було вчинено напад, просив закрити провадження у справі.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 01 серпня 2026 року на центральній площі у місті Мена проводилася мирна акція з родинами зниклих безвісти та військовополонених. ОСОБА_1 ходив з телефон та знімав все, ставив людям провокативні питання про те чого вони тут стоять. В цей час до ОСОБА_1 підійшла ОСОБА_4 , хотіла закрити телефон, ОСОБА_1 замахнувся на неї кулаком, дівчина відхилилася, телефон впав на асфальт, він вирішив вступитися за дівчину, підійшов до ОСОБА_1 та вдарив його долонею у вухо, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою. ОСОБА_1 схопив його за футболку, яку порвав, а потім за шию, розбороняв їх ОСОБА_5 .. Телефон підняла ОСОБА_6 та віддала ОСОБА_1 ..

Представник потерпілого – адвокат Омельяненко Л.І. в судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 01 серпня 2026 року у центрі міста Мена відбувалася мирна акція з родичами зниклих безвісти військовослужбовців та полонених, яка проводиться кожні три тижні. В цей час підійшов ОСОБА_1 та сказав, що він не знав про проведення даної акції, на що вона попросила його вимкнути телефон і вона все йому розкаже не на камеру. ОСОБА_1 продовжував знімати на телефон, проходив повз шеренгу й кричав хто за кого голосував, став налаштовувати людей проти влади. Саме з цього моменту, коли ОСОБА_1 почав розказувати про владу, почалася конфліктна ситуація. Люди просили ОСОБА_1 не знімати та виключити камеру, оскільки вони стоять, щоб нагадати світу про своїх рідних, а не слухати про владу, про гроші та про те хто за кого голосував. Проте ОСОБА_1 продовжував знімати, при цьому не показав своє посвідчення журналіста, люди приїжджають з різних міст, сіл, а тому не всі його знають. До ОСОБА_1 підійшла якась дівчина, вихватила з рук телефон, телефон впав на асфальт, ОСОБА_1 наставив кулака на цю дівчину зі словами: «Ах, ти!», тоді підійшов ОСОБА_2 , щоб її захистити. Сутичку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не бачила, бо в цей час нахилилася, щоб підняти телефон, підняла телефон та віддала ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 01 серпня 2026 року ще до початку проведення мирної акції на центральній площі у місті Мена, до неї причіпився ОСОБА_1 з провокаційними питаннями про владу. Він повідомив, що журналіст, але не пред`явив посвідчення журналіста. Провокував людей говорити про місцеву владу, про Президента. Люди просили його вимкнути камеру. До ОСОБА_1 підійшла дівчина на ім`я ОСОБА_8 , намагалась забрати у нього телефон, він з кулаками накинувся на цю дівчину, але не встиг вдарити, бо підійшов ОСОБА_2 , щоб її захистити. ОСОБА_2 лише штовхнув ОСОБА_1 , щоб він не вдарив дівчину, після чого вони вчепилися один в одного, сутичка закінчилася після того, як втрутився працівник поліції. Як опинився телефон ОСОБА_1 на землі їй невідомо, ОСОБА_1 не нахилявся піднімати телефон.

Свідок ОСОБА_3 показав, що він є працівником поліції, відповідно до своїх посадових обов`язків координує масові заходи та здійснює заходи по забезпеченню громадського порядку. 01 серпня 2026 року на центральній площі у місті Мена проводилася акція «Не мовчи – полон вбиває». Під час цього заходу він побачив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт, між ними вже стояв ОСОБА_5 .. З метою запобігти конфлікту він з ОСОБА_1 відійшли від учасників акції, до нього звернувся ОСОБА_1 з метою написання заяви про вчинення щодо нього хуліганських дій ОСОБА_2 .. Він прийняв заяву від ОСОБА_1 , зробив копії відповідних документів, які долучив до заяви. В подальшому до поліції надійшла заява від ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 щодо нього хуліганських дій, після вивчення якої дільничним офіцером поліції було складено адміністративний протокол стосовно ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 01 серпня 2026 року вона була присутня під час проведення акції в підтримку безвісти зниклих осіб. ОСОБА_1 сказав, що буде знімати на телефон, ставив питання: «Чого зібралися? Що це Вам дасть?» Потім став задавати провокативні питання, люди почали обурюватися, просили його відійти, якщо він не підтримує акцію. Вона підійшла до ОСОБА_1 та хотіла закрити телефон, який був у чохлі у вигляді книжечки, ОСОБА_1 замахнувся на неї, вона відхилилася, за неї вступився ОСОБА_2 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почалася сутичка, ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 01 серпня 2026 року під час проведення акції у підтримку безвісти зниклих осіб, ОСОБА_1 брав інтерв`ю у жінки, яка стояла у шерензі поряд з нею, потім у її доньки, ставив провокативні питання про владу, про вибори. Коли люди почали обурюватися, то до ОСОБА_1 підійшла жінка, яка хотіла закрити телефон, на якому був чолох-книжка. У відповідь ОСОБА_1 замахнувся на неї, підійшов ОСОБА_2 і між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почалася сутичка, вона побачила порвану футболку на ОСОБА_2 , щоб хтось комусь завдавав удари не бачила. Конфлікт закінчився, коли до них підійшов ОСОБА_5 та працівник поліції.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 01 серпня 2026 року у місті Мена відбувалася мирна акція на підтримку зниклих безвісти та військовополонених. Під час акції ОСОБА_1 зупинився на початку шеренги, у яку вишукалися учасники акції, дістав мобільний телефон і почав знімати учасників акції, проходячи вздовж людей, ставлячи питання про те, що їм дасть ця акція, що зробила влада для повернення людей. Оскільки ці питання для людей є болючі, вони стали просити ОСОБА_1 припинити відеозйомку. Метрів за 20 він побачив, як жінка почала закриватися від відеозйомки, а потім підійшла до ОСОБА_1 та закрила камеру телефону, у зв`язку з чим виникла суперечка. В цей момент ОСОБА_2 вступився за цю жінку. З метою зупинити суперечку він підбіг до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які тримали один одного за одяг та жваво розмовляли, й став між ними, потім підійшов працівник поліції Применко Р.О., який відвів ОСОБА_1 у сторону, всі розійшлися та стали на свої місця. Він не чув, щоб ОСОБА_1 повідомляв присутнім про те, що буде здійснювати відеозапис як журналіст.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , його представника – адвоката Омельяненко Л.І., свідків, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об`єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.

Тобто, громадське місце є обов`язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії щодо ОСОБА_2 , а саме хапав його за одяг та порвав футболку, чим порушив громадський спокій та спокій громадян.

Між тим у справі відсутні належні докази порушення громадського порядку та спокою громадян з боку ОСОБА_1 саме за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 , заява ОСОБА_2 , у якій останній зазначив, що ОСОБА_1 вчинив відносно нього хуліганські дії, а саме чіплявся до нього та порвав йому футболку; письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких, окрім вказаного вище, вбачається, що ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження; письмові пояснення свідка ОСОБА_9 , диск з відеозаписом, на якому зафіксовано складання працівником поліції стосовно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що з приводу тілесних ушкоджень до медичного закладу не звертався.

Крім того, встановлено, що між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла сутичка, під час якої ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 , при цьому висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, наслідком чого стало те, що ОСОБА_1 схватив ОСОБА_2 за футболку та порвав її.

Водночас з цим, ОСОБА_1 було надано суду диск з відеозаписом, який він здійснював на телефон 01 серпня 2026 року під час проведення акції на центральній площі у місті Мена, який було відтворено під час судового розгляду, з якого вбачається, що ОСОБА_1 проходить вздовж шеренги людей, які стоять з прапорами, фотокартками своїх рідних, які зникли безвісти чи потрапили в полон, спокійно зачитує прізвища цих осіб, потім йде до кінця шеренги мовчки, повертається назад, підходить до однієї з учасниць акції та спокійно запитує з якою метою вони тут стоять і чим це може допомогти людям, які пропали безвісти, на що отримує відповідь про те, щоб пам`ятали їхніх рідних, після чого ОСОБА_1 ставить питання про місцеву владу та владу в Україні, на що ця жінка та присутні починають обурюватися, просять ОСОБА_1 стати поруч з ними або не заважати їм. До ОСОБА_1 підходить ОСОБА_6 , яка пропонує йому відійти та поговорити не на камеру, в цей час чутно жіночий голос: «забирайте свій телефон», відеозйомка перервалася.

Зазначеними письмовими поясненнями та поясненнями наданими в судовому засіданні потерпілим та особою, стосовно якої складено адміністративний протокол, свідками не встановлено та не підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 , за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, дрібного хуліганства щодо ОСОБА_2 ..

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що він першим вдарив ОСОБА_1 , поясню ючи свою поведінку тим, що він вступився за дівчину.

Жодним доказом, наявним у матеріалах справи, не підтверджено, що ОСОБА_1 першим чіплявся до ОСОБА_2 , ображав його чи вчиняв інші неправомірні дії щодо нього, в результаті вчинення яких були порушені громадський порядок та спокій громадян, або ж прагнення особи до цього.

У даному випадку ОСОБА_1 діяв не з хуліганських мотивів, а у стані емоційного збудження або самозахисту, спричиненого протиправною поведінкою самого кривдника, тобто особи, яка ударила його першим. Пошкодження одягу в такий момент є реакцією на фізичний напад, метою якого був самозахист, а не хуліганством. ОСОБА_1 в такий спосіб захищав власну недоторканність, оскільки його дії були спровоковані протиправною поведінкою іншого учасника. Тобто мотивом ОСОБА_1 був захист або емоційна реакція на насилля щодо нього, а не бажання порушити громадський порядок.

Що стосується пояснень учасників справи та свідків з приводу провокативних питань ОСОБА_1 , то суд вважає необхідним зазначити, що ставити провокативні запитання, навіть якщо вони викликають обурення, є частиною професійної діяльності журналіста або реалізацією права на свободу слова, що не є хуліганством.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 01 серпня 2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» ,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи вищенаведені недоліки та суперечності, що містяться в матеріалах провадження, суд приходить до переконання про відсутність належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, кеpуючись ст. 7, 173, п. 1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А H О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н. В. Волошина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua