Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №686/30459/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/30459/26

Провадження № 1-кп/686/2614/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , , захисник ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62025240010000969 від 17.06.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хмельницький, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одружений, має на утримані сина 2022 року народження, військовослужбовець у в/ч НОМЕР_1 , солдат, на посаді механіка, раніше не судимий,-

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 28 частини 4 статті 49 Кримінального кодексу України (далі КК України),-

В С Т А Н О В И В :

07 жовтня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, якою встановлено, що сслдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її на посаді солдата резерву 106 запасної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 ч. 1, 6, 24 ч. 2 п.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ, ч. 5 ст. 5, ч. 5 ст. 10, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб за пособництва ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою тимчасово ухилитися від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, маючи на меті неофіційно працювати на шиномонтажі «4колеса» у м. Вишгород Київської області, у період часу з 06.10.2025 по 28.11.2025, за пособництва ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які забезпечували приховування факту безпідставної відсутності ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 (у місці проходження військової служби) та невиконання останнім обов`язків військової служби, обґрунтовуючи його відсутність залученням до виконання завдань військової служби поза межами військової частини, а також забезпечували невідображення його ( ОСОБА_4 ) відсутності при веденні обліку особового складу відповідальними посадовими особами військової частини та невжиття останніми передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій останнього шляхом запевнення (повідомлення) його безпосередніх командирів та командирів вищого рівня у тому, що він ( ОСОБА_4 ) виконує завдання (обов`язки) військової служби поза межами місця дислокації (розташування) військової частини, фактично обов`язків військової служби не виконував та неофіційно працював на шиномонтажі «4колеса» у м. Вишгород Київської області, де займався власними справами, не пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби.

За умисні дії, які виразилися в ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри та обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на термін встановлений судом із застосуванням вимог ст. 76 КК України.

При цьому сторонами угоди враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, вчиненого ним за викладених обставин у повному обсязі згідно з обвинувальним актом. Угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 до затвердження судом угоди про визнання винуватості вніс власні кошти в сумі 100 000 грн. на підтримку Збройних Сил України. Наявність суспільного інтересу при укладені угоди полягає в забезпеченні швидшого судового провадження щодо ОСОБА_4 , викриття об`єктивних обставин вчиненого злочину, що буде слугувати утвердження суспільної думки про реалізацію засад верховенства права у державному житті, принципу справедливості та невідворотності кримінального покарання та забезпечення розумних строків судового розгляду.

ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має сталі соціальні зв`язки, а щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, беззастережне визнання своєї винуватості, а також передача власних коштів в сумі 100 000 грн. на підтримку Збройних Сил України відповідно ст. 66 КК України визнано обставинами, що пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючих обставин.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, особливо тяжких може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно положень частини 2 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити, призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений, його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду, розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, обвинувачена цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразилися в ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб та підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди визнання винуватості міру покарання, із застосуванням положень статей 75, 76 КК України.

За таких обставин, враховуючи вік обвинуваченого, який раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, наявні обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, беззастережне визнання своєї винуватості, а також передачу власних коштів в сумі 100 000 грн. на підтримку Збройних Сил України, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України слід призначити покарання у виді позбавлені волі строком на 5 років - саме таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого. Дане покарання буде направлено на досягнення завдань та мети передбаченої ст. 50 КК України та виправлення, а при визначені строку покарання суд враховує, що покарання має запобігти вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Обвинувачений є соціально адаптованою особою, військовослужбовець, не вчинив нового злочину після скоєння злочину, своєю поведінкою та ставленням довів, що став на шлях виправлення, позитивно характеризується за місцем проживання, враховуючи ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, небезпеку для суспільства, наявність 4 пом`якшуючих обставин покарання, суд вважає, що виправлення останнього без позбавлення волі на певний строк можливо, за таких обставин до обвинуваченого можливо застосувати положення ст. 75, 76 КК України та звільнити його від відбування покарання із застосуванням іспитового строку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 був обраний у виді тримання під вартою із визначенням застави, яка була внесена дружиною та останній був звільнений із під варти. Підстав для зміни визначеного альтернативного запобіжного заходу у виді застави суд не вбачає. Строк попереднього ув`язнення із 28.11.2025р. по 01.12.2025року зарахувати у строк відбування покарання із розрахунку .

Внесену заставу в розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень відповідно платіжної інструкції № 0.0.4649406099.1 від 01.12.2025р. повернути заставодавцю: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після набрання вироком законної сили.

Накладений арешт на майно і яке визначено речовим доказами відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі становлять 2228 грн. 50 коп. суд стягує із обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 07 жовтня 2026 року, укладену між процесуальним прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 28 частини 4 статті 409 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробовуванням, встановивши іспитового строк на 1 (один) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк попереднього ув`язнення із 28.11.2025р. по 01.12.2025року ОСОБА_4 зарахувати у строк відбування покарання із розрахунку .

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальних витрати в сумі 2228 грн. 50 коп. (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень п`ятдесят копійок ).

Речові докази: мобільний телефон марки «Моторола» повернути ОСОБА_4 .

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень до вступу вироку в закону силу залишити без змін.

Внесену заставу в розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень відповідно платіжної інструкції № 0.0.4649406099.1 від 01.12.2025р. повернути заставодавцю: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після набрання вироком законної сили.

Накладений арешт на майно: мобільний телефон марки «Моторола» ухвалою слідчого судді від 03.12.2025р. відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1