Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №766/658/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/658/26

н/п 1-кп/766/3170/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області колегіально у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона, в режимі відеоконференції, угоду про визнання винуватості, укладену під час судового провадження, між прокурором четвертого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000645 від 15.07.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антонівка Саркандського району Талди-Курганської області Республіки Казахстан, на обліках у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

ОСОБА_6 , будучи громадянином України, у не встановлений час, але не пізніше 26.08.2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Херсона, діючи умисно, добровільно, з мотивів незгоди з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи проросійську спрямованість, вчинив дії всупереч вимогам ст. ст. 1, 2, 17, 132, 133 Конституції України, а також ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (в редакції Закону № 3482-ІХ від 24.03.2024), а саме: добровільно зайняв посаду головного інженера в незаконно утвореному окупаційною владою Державному унітарному підприємстві «Херсонська паливна компанія» (ДУП «ХПК»).

Перебуваючи на вказаній посаді, пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній структурі держави-агресора, ОСОБА_6 здійснював безпосереднє керівництво ділянкою роботи інженерної служби цього псевдо підприємства, мав у підпорядкуванні третіх осіб, стосовно яких виконував функції контролю й планування роботи.

Надалі, продовжуючи свою протиправну діяльність 19.09.2022 року добровільно увійшов до складу постійної інвентаризаційної комісії ДУП «ХПК», а з 06.10.2022 року обійняв посаду голови робочої інвентаризаційної групи, фактично реалізуючи повноваження щодо незаконного обліку та перевірки раніше протиправно вилученого окупаційною владаю майна суб`єктів господарювання, зареєстрованих за українським законодавством, розташованих на тимчасово окупованій території Херсонської області, на користь держави-агресора рф та її окупаційної адміністрації.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

II. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

20 жовтня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_7 та прокурором четвертого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , якій на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22024000000000645 від 15.07.2024 року на підставі ст. 468-469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_6 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та зобов`язується:

а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення під час судового провадження;

б) сприяти у викритті кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України;

в) викривати злочинні дії інших осіб, вчинених групою або організацією.

Окрім цього, між сторонами було визначено міру покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 10 (десять) років без конфіскації майна.

Під час укладання угоди враховано, що ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому злочині та сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надав свідчення щодо інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, які підтверджено доказами.

При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості та узгодження міри покарання враховано наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого.

Разом з цим, прокурор та обвинувачений ОСОБА_6 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_5 , в судовому засіданні, просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене покарання, зазначивши, що при її укладені були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального кодексів України.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просили угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

При цьому ОСОБА_6 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 111-1 КК України, в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

IV. Мотиви суду при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та закону і ухваленні вироку. Положення закону, якими керувався суд.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, віднесене кримінальним законом до категорії тяжкого злочину (ч. 4 ст.12 КК України).

Частиною 5 ст. 469 КПК України визначено, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

При укладенні угоди враховано обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.

Наведені обставини та наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

При цьому дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , вказують, що останній раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліках у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.

З огляду на викладене суд вважає, що обвинуваченому слід призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 10 років, без конфіскації майна.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, відповідають вимогам кримінального процесуального та кримінального кодексів України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди про визнання винуватості, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Згідно з ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 23.04.2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.04.2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набранням вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін.

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України).

Під час досудового розслідування був залучений експерт для проведення:

- судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів № 190/2 від 25.06.2025 року, вартість якої складає 14708 гривень 10 копійок;

- судової лінгвістичної (соматико-текстуальної) експертизи № СЕ25-548/1 від 25.12.2025 року, вартість якої складає 17382 гривні 30 копійок.

Зазначені витрати у відповідності до вимог ст. 122 КПК України є процесуальними витратами.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме:земельну ділянку, кадастровий номер 6510166400:03:023:0017, площа 0.1248 га, дата державної реєстрації 19.05.2009; будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта 2499512; транспортний засіб марки та моделі «ВАЗ 21043-20», VIN: НОМЕР_1 , 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки та моделі «MG 350», VIN: НОМЕР_3 , 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Крім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року накладено арешт на майно ОСОБА_6 , а саме: мобільний пристрій марки та моделі «iPhone XS Max», номер моделі MТ502PM/A, IMEI: НОМЕР_5 , з паролем: 4472 в чорному корпусі, в чохлі зеленого кольору та з сім-карткою оператора мобільного зв`язку з телефонним номером НОМЕР_6 .

З огляду на те, що у даному провадженні вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації та судом не призначено покарання у виді конфіскації майна, а тому арешт, накладений вказаними ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 124, 373, 374, 468, 469, 473- 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену під час судового провадження від 20 жовтня 2026 року, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000645 від 15.07.2024 року за ч.5 ст.111-1 КК України, укладену між прокурором четвертого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 10 років, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення, в період з 23.04.2025 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку: одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів № 190/2 від 25.06.2025 року в розмірі 14708 (чотирнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 10 копійок; для проведення судової лінгвістичної (соматико-текстуальної) експертизи № СЕ25-548/1 від 25.12.2025 року в розмірі 17382 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 30 копійок, у загальному розмірі 32090 (тридцять дві тисячі дев`яносто) гривень 40 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 6510166400:03:023:0017, площа 0.1248 га, дата державної реєстрації 19.05.2009; будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта 2499512; транспортний засіб марки та моделі «ВАЗ 21043-20», VIN: НОМЕР_1 , 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки та моделі «MG 350», VIN: НОМЕР_3 , 2012 року випуску, д.н.3. НОМЕР_4 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року на майно ОСОБА_6 , а саме: мобільний пристрій марки та моделі «iPhone XS Max», номер моделі MТ502PM/A, IMEI: НОМЕР_5 , з паролем: 4472 в чорному корпусі, в чохлі зеленого кольору та з сім -карткою оператора мобільного зв`язку з телефонним номером НОМЕР_6 - скасувати.

Речові докази:

- мобільний термінал «iPhone XS Max», номер моделі MТ502PM/A, IMEI: НОМЕР_5 , з паролем: 4472 в чорному корпусі, в чохлі зеленого кольору та з сім-карткою оператора мобільного зв`язку з телефонним номером НОМЕР_6 , після набрання вироком законної сили - повернути законному власнику - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку на протязі встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення (ст. 476 КПК України).

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3