Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №607/7979/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 Справа №607/7979/26 Провадження №1-кп/607/1426/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12026216040000154 від 03.03.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м.Хмельницький, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026 року за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінальних правопорушень.

23.02.2026 у ОСОБА_4 , яка виявила в мережі Інтернет на платформі «ОLХ оголошення про здачу в оренду миючого пилососу марки «Karcher» моделі «Рuzzi 8/1» виник протиправний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману.

Реалізуючи вказаний протиправний умисел, ОСОБА_4 , того ж дня, 23.02.2026, зателефонувала на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був вказаний в оголошенні про здачу пилососу в оренду та належав потерпілому ОСОБА_5 та в ході телефонної розмови, ввівши потерпілого ОСОБА_5 в оману щодо своїх намірів орендувати зазначений пилосос на добу, домовилася із ОСОБА_5 , про передачу їй в користування пилососа марки «Karcher» моделі «Рuzzi 8/1», пообіцявши оплату в розмірі 500 грн та суму застави в розмірі 500 грн та обумовила місце зустрічі для передачі пилососа, а саме поблизу супермаркету «АТБ», що по вул. Генерала Мирона Тарнавського, 36 у м. Тернополі.

Надалі, ОСОБА_4 , доводячи свій протиправний умисел до кінця, 23.02.2026, близько 19:15 год., перебуваючи поблизу супермаркету «АТБ», що по вул. Генерала Мирона Тарнавського, 36 у м. Тернополі, маючи на меті заволодіти чужим майном, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зустрівшись із ОСОБА_5 , передала йому грошові кошти в якості орендної плати в сумі 500 грн та застави в сумі 500 грн , а взамін отримала від ОСОБА_5 , шляхом обману, миючий пилосос марки «Karcher» моделі «Рuzzi 8/1» (код виробника (артикул) 1.100- 240.0), з серійним номером 057914, ринковою вартістю 15621,45 грн., ніби-то для користування терміном на одну добу, не маючи наміру повертати його ОСОБА_6 .

Отримавши миючий пилосос марки «Karcher» моделі «Рuzzi 8/1» (кoд виробника (артикул) 1.100-240.0), з серійним номером 057914 у своє розпорядження, ОСОБА_4 , заволоділа ним, після чого розпорядилась на власний розсуд, а саме : 24.02.2026 о 10:12 год. здала вищезазначений миючий пилосос у ломбард ТОВ «Ломбард «Дім Мікрофінанс», що за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка 14, чим спричинила ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 15621,45 гривень.

За таких обставин, вказаними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Крім цього, 24.02.2026 у ОСОБА_4 , яка виявила в мережі Інтернет на платформі «ОLX» оголошення про здачу в оренду миючого пилососу марки «Karcher» моделі «Рuzzi 8/1» виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , того ж дня, 24.02.2026, зателефонувала на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який був вказаний в оголошенні про здачу пилососу в оренду та належав потерпілій ОСОБА_7 , та в ході телефонних розмов, ввівши потерпілу ОСОБА_7 , в оману щодо своїх намірів орендувати зазначений пилосос на добу, домовилася із ОСОБА_7 про передачу їй в користування пилососа марки «Karcher» моделі «Рuzzi 8/1», погодившись на оплату оренди в розмірі 400 грн за добу.

Надалі, ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, 24.02.2026, близько 15:20 год приїхала до будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_3 , маючи на меті заволодіти чужим майном, діючи повторно, умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зустрівшись із ОСОБА_7 , передала їй грошові кошти в якості орендної плати та застави в сумі 2000 грн, а взамін отримала від ОСОБА_7 , шляхом обману, миючий пилосос марки «Karcher» моделі «Рuzzi 8/1» (код виробника (артикул) 1.100-240.0), з серійним номером 055834, ринковою вартістю 14439,00 грн, ніби-то для користування терміном на одну добу, не маючи наміру повертати його ОСОБА_7 .

Отримавши миючий пилосос марки «Karcher» моделі «Puzzi 8/1» (код виробника (артикул) 1.100-240.0), з серійним номером 055834 у своє розпорядження, ОСОБА_4 , заволоділа ним, після чого розпорядилась на власний розсуд, а саме : 24.02.2026 о 16:34 год. здала вищезазначений миючий пилосос у ломбард ТОВ «Ломбард «Дім Мікрофінанс», що за адресою: м. Тернопіль, вул. Мазепи, 5, чим спричинила ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 14439,00 гривень.

За таких обставин, вказаними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

2. Висловлена обвинуваченою ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред`явленого їй обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, визнала повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаялася.

3. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КПК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, за обставин, викладених в обвинувальних актах, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України та кваліфікує її дії за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

4. Мотиви призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 .

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона народилась у м.Хмельницький, українка, громадянка України, з середньою освітою, непрацююча, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше судима вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026 року за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених останньою кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, які у відповідності до положень ст.12 КК України, серед яких передбачене ч.1 ст.190 КК України класифікується як кримінальний проступок, передбачене ч.2 ст.190 КК України класифікується як нетяжкий злочин, особу винної, її вік, сімейний стан, та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з медичним висновком КП "Хмельницький перинатальний центр" Хмельницької міської ради №1111-РВ57-ТМ3Х-АЕЕ9 від 30.09.2026 року ОСОБА_4 є тимчасово непрацездатною у зв`язку із вагітністю та пологами.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що обвинуваченою відшкодовано йому шкоду, завдану кримінальним правопорушенням частково, на суму 4000грн. та на даний час має до неї претензії матеріального характеру.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне часткове відшкодування шкоди (епізод за ч.1 ст.190 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у межах санкцій статей обвинувачення, а саме: за ч.1 ст.190 КК України - у виді пробаційного нагляду та за ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, слід призначити із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, із урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, суд не вбачає за можливе застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 .

5. Мотиви прийняття рішення про порядок відбування обвинуваченою ОСОБА_4 призначеного покарання.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченою ОСОБА_4 призначеного покарання суд враховує те, що положення статті 75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, належним чином врахувавши характер вчиненого злочину, відомості про особу винного та інші обставин кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.

Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених обвинуваченою ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, обставин даного кримінального провадження, особи винної, яка беззаперечно та в повному обсязі визнала свою вину у вчиненому та щиро розкаялася, добровільно частково відшкодувала завдану кримінальним правопорушенням шкоду, її вік, сімейний стан, стан здоров`я, зокрема те, що обвинувачена є вагітною, а також беручи до уваги наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченої у період його дії, покласти на неї передбачені ст.76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання у даному випадку, на думку суду, можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції обвинуваченої ОСОБА_4 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою впродовж іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб остання довела своє виправлення, а покладення на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченої.

На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім цього, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026 року (справа №607/6271/26, провадження №1-кп/607/1357/2026), ОСОБА_4 визнано винуватою у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначено їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається та за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Така позиція також викладена у постановах колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа № 754/2749/17, провадження № 51-717км18) та від 18 вересня 2018 року (справа № 752/4026/17, провадження № 51-4631км18).

З урахуванням викладеного, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України, тобто до покарання, що належить відбувати реально, слід виконувати самостійно.

6. Вирішення питання про долю речових доказів і документів у кримінальному провадженні у порядку ст.100 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки "Redmi Note 12S", - слід залишити у володінні потерпілого ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон марки "Poco", - слід залишити у володінні потерпілої ОСОБА_7 .

7. Вирішення питання щодо стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експертів в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

За змістом ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні:

- судової товарознавчої експертизи від 03.04.2026 року №244/26-22 у розмірі 7328,16грн.;

- судової товарознавчої експертизи від 06.04.2026 року №245/26-22 у розмірі 5496,12грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 124, 349, 369, 370, 374 КПК України, ст.ст.50, 65, 66, 67, 70, 75, 190 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, та призначити їй за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, із покладенням на ОСОБА_4 згідно з ч.2 ст.59-1 КК України наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- за ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.ч.1,2 ст.190 КК України, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженої.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України, виконувати самостійно.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки "Redmi Note 12S", - слід залишити у володінні потерпілого ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон марки "Poco", - слід залишити у володінні потерпілої ОСОБА_7 .

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні:

- судової товарознавчої експертизи від 03.04.2026 року №244/26-22 у розмірі 7328,16грн.;

- судової товарознавчої експертизи від 06.04.2026 року №245/26-22 у розмірі 5496,12грн.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1