Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №577/3797/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3797/26

Провадження № 2/577/2539/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 38517,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із зазначеним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №1643-4261 від 31.12.2025 р. в сумі 38517,60 грн. Вимоги обгрунтовують тим, що 31.12.2025 р. між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1643-4261. Відповідно до умов якого відповідач отримав суму кредиту 13200 грн., строк кредитування 365 дн., базовий період 14 дн, знижена % ставка 0,90% в день, стандартна ставка 1,00% в день, комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту. Однак, відповідачем умови договору не виконувались і утворилась заборгованість на суму 38517,60 грн. з яких: 13200 грн. - заборгованість за кредитом; 16077,60 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 6600 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК; 2640 грн. - заборгованість по комісії, що і змусило звернутись з позовом до суду.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з"явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, згодні на винесення заочного рішення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений.

Встановлено судом, що 31.12.2025 р. позивач уклав з ОСОБА_1 договір про відкриття кредитної лінії №1643-4261, згідно якого останній отримав кредит в сумі 13200 грн., зі стандартною процентною ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом, комісією за видачу кредиту 20.00% від суми виданого кредиту, строком на 365 календарних днів, датою повернення (вплати) кредиту 30.12.2026 р. (а.с. 10-58).

Договір укладений дистанційно, в електронній формі, із використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. У реквізитах договору зазначено електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер особистого електронного платіжного засобу з маскованим номером НОМЕР_1 , а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором A7930.

Факт перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1643-4261 від 31.12.20255 р., згідно з якою на електронний платіжний засіб із маскованим номером НОМЕР_2 через платіжну систему EasyPay було здійснено такий платіж: 31.12.2025 р. видача кредиту у розмірі 13200 грн. та випискою АТ "Універсал банк" руху коштів по картці (а.с.58, 10-107).

Щодо заперечень відповідача що він не укладав кредитний договір і не отримував кредитні кошти, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.ст.626, 267, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України договором є домовленість сторін, сторони є вільними в укладенні договору, а кредитний договір має бути укладений у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Подані позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» докази у своїй сукупності свідчать про оформлення кредитного договору саме на ім`я відповідача ОСОБА_1 , із зазначенням його персональних даних, РНОКПП, паспортних даних, місця проживання, електронної адреси, реквізитів електронного платіжного засобу та одноразового ідентифікатора.

Також матеріали справи містять докази перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб із маскованим номером НОМЕР_1 , а саме: довідку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1643-4261, виписку АТ "Універсал Банк" про рух по банківській картці № НОМЕР_3 суму 13200 грн. Зазначені реквізити платіжного засобу збігаються із реквізитами, вказаними у договорі та додаткових угодах.

Відповідач заперечуючи факт укладення договору та отримання коштів, не надав суду доказів того, що його персональні дані були використані третіми особами незаконно, що електронна адреса або платіжний засіб йому не належать, що він звертався до банку, фінансової установи чи правоохоронних органів із заявою про шахрайські дії або несанкціоноване оформлення кредиту.

Саме по собі заперечення ОСОБА_1 факту укладення договору без подання доказів на підтвердження таких заперечень не спростовує сукупності письмових доказів, поданих позивачем.

За таких обставин суд вважає доведеним факт укладення між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 1643-4261 від 31.12.2025 р., факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 13200 грн., а також факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за цим договором.

Із розрахунку заборгованості за договором № 1643-4261 від 31.12.2025 р. станом на 05.05.2026 р. вбачається, що позивач визначив загальну заборгованість відповідача у розмірі 38517,60 грн., яка складається з: 13200 грн . основний борг; 16077,60 грн. залишок процентів; 6600 грн. залишок процентів за ст.625 ЦК України; 2640 грн. залишок комісій (а.с.59-60).

Щодо вимоги про стягнення основного боргу суд зазначає таке.

Оскільки позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» доведено факт надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів у загальному розмірі 13200 грн., а відповідач доказів повернення цієї суми суду не надав, вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення договірних процентів суд зазначає таке.

За змістом ст.ст.1048, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору та додаткових угод сторони погодили розмір процентної ставки, порядок її застосування та строк кредитування.

Поданий позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунок заборгованості містить відомості про щоденне нарахування процентів, суму платежів та залишок несплачених процентів.

Відповідач не подав власного контррозрахунку, доказів сплати процентів або доказів неправильності розрахунку позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти пов`язане зі строком кредитування, а після спливу строку кредитування або після пред`явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця забезпечуються іншими охоронними механізмами.

У справі заявлені до стягнення договірні проценти нараховані в межах строку фактичного користування кредитом до дати розрахунку заборгованості - 31.12.2025 р., тобто до пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту від 07.05.2026 р.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 договірних процентів у розмірі 16077,60 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 2640 грн. суд зазначає таке.

Із договору про відкриття кредитної лінії № 1643-4261 від 31.12.2025 р. продукту «MaxiКаса», вбачається, що встановлено комісію за видачу кредиту в розмірі 20,00% від суми виданого кредиту, а також можливість нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів у кредит.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.20217 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 4.7 розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №755/11636/21, від 08.02.2023 у справі №168/349/20, від 16.11.2022 у справі №755/9486/21.

Суд, вважає, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія. Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовна вимога про стягнення заборгованості зі сплати комісії в сумі 2640 грн задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення 6600 грн. процентів річних на підставі ст.625 ЦК України суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою проценти, передбачені ст.625 ЦК України, не є платою за користування кредитом у розумінні ст.ст.1048, 1054 ЦК України, а є спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розрахунку заборгованості виокремив суму 6600 грн., як «залишок відсотків за ст. 625 ЦК України», тобто не як договірні проценти за користування кредитом, а саме як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Спірний договір є договором споживчого кредиту, укладеним з фінансовою установою - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», тобто іншим кредитодавцем у розумінні пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Кредитні кошти були надані відповідачу ОСОБА_1 у 2025 р., а нарахування процентів за ст. 625 ЦК України здійснено позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у період дії воєнного стану.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 6600 грн. процентів річних за ст.625 ЦК України є відповідальністю за прострочення виконання кредитного зобов`язання, а не платою за користування кредитом, тому на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягають стягненню з відповідача.

Посилання позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на умови договору щодо збільшеного розміру процентів річних за ст. 625 ЦК України не змінює цього висновку, оскільки положення договору не можуть скасовувати імперативне звільнення позичальника від відповідальності, встановлене законом на період дії воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у частині стягнення з ОСОБА_1 6600 грн. процентів річних на підставі ст.625 ЦК України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1643-4261 від 31.12.2025 р. у загальному розмірі 29277,60 грн., яка складається з: 13200 грн. заборгованість за кредитом; 16077,60 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог. Враховуючи, що задоволено 75,89% від заявленої суми, то судовий збір слід покласти на відповідача в розмірі 2020,49 грн.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 1054-1057 ЦК України, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 280, 282, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, рахунок НОМЕР_5 , банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478) 29277 (двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 60 коп. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1643-4261 від 31.12.2025 року та 2020 (дві тисячі двадцять) грн. 49 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", юридична адреса м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Гетьман В. В.