Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №490/7143/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7143/26 від22.10.2026

нп 3/490/1893/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про порушення митних правил, яка надійшла від Миколаївської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

26.01.2017 на митну територію України, через пункту пропуску на державному кордоні, Доманове - Мокрани" Волинської митниці, громадянином України ОСОБА_1 , в митному режимі «транзит» було ввезено транспортний засіб «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , строком до 10 діб, який підлягав вивезенню за межі митної території України в строк до 05.02.2017.

Південною митницею проводились перевірочні заходи з приводу законності перебування та використання на митній території України транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією, шляхом проведення аналізу наявної на веб-сайті AUTO.RIA (auto.ria.com) інформації, щодо продажу транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією на митній території України.

За результатами перевірки встановлено, що серед оголошень на вказаному веб-сайті розміщено інформацію про продаж транспортного засобу особистого користування з іноземною реєстрацією «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Станом на 20.03.2026 року, громадянин України ОСОБА_1 у встановлений законодавством термін, транспортний засіб особистого користування - легковий автомобіль марки «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , за межі митної території України не вивіз, у митному відношенні в режим імпорту (випуск для вільного обігу) не оформлений, будь-яких документів, що підтверджують факт аварії, дій обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб до митного органу не надав.

Згідно зі службовою запискою Управління контролю та адміністрування митних платежів Південної митниці від 15.07.2026 №15/15-01/1530, митна вартість подібного (аналогічного) транспортного засобу складає 20 596 грн.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив строк транзитних перевезень (доставки) до митного органу товару - транспортного засобу особистого користування «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , більше ніж на тридцять діб, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.

Представник Миколаївської митниці Державної митної служби України – Квасниця Ю.А. просив проводити судове засідання без його участі, підтримав відомості вказані в протоколі, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та конфіскувати вказаний автомобіль.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, пояснень не надав.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до змісту вимог ст.486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Вимогами ст.489 Митного кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України, встановлені строки транзитних перевезень до митного органу призначення в Україні залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); для залізничного транспорту - 28 діб; для авіаційного транспорту - 5 діб; для морського та річкового транспорту - 20 діб; для трубопровідного транспорту - 31 доба; для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України, громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами.

Статтею 366 Митного кодексу України встановлено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.

Так, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 470 Митного кодексу України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, воно відноситься до категорії триваючих правопорушень, тобто характеризується безперервною бездіяльністю особи, яка здійснила перевезення (доставки) транспортного засобу особистого користування, тобто не виконання цією особою обов`язку перевезення до митного органу транспортного засобу особистого користування у визначений ст. 95 МК України строк.

Вказане правопорушення розпочинається з бездіяльності особи щодо не перевезення до митного органу транспортного засобу особистого користування у визначений ст. 95 МК України строк, а потім здійснюється вказаною особою безперервно шляхом невиконання обов`язку щодо перевезення до митного органу транспортного засобу особистого користування. При цьому, правопорушення припиняється шляхом його виявлення митними органами, які уповноважені на складання протоколів про порушення митних правил.

Поняття триваючого правопорушення надано у листі Міністерства юстиції України від 17.07.2007 №22-14-493, відповідно до якого триваючими визнаються правопорушення, які, розпочались з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

З урахуванням наведеного, днем виявлення правопорушення є 20.03.2026, тобто дата коли за результатами перевірки встановлено продаж транспортного засобу особистого користування (доповідна записка від 20.03.2026 року).

Враховуючи вище зазначене, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про порушення митних правил № 0057/UA504000/2026 від 29.07.2026, в якому вказані обставини порушення митних правил;

- доповідною запискою від 20.03.2026 року відповідно до якої, серед оголошень на веб-сайті AUTO.RIA розміщено інформацію про продаж транспортного засобу особистого користування з іноземною реєстрацією «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- інформацією за даними ЗМК пасажирського пункту пропуску, якою встановлено, що 26.01.2017 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України транспортний засіб особистого користування «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у митному режимі «транзит», через зелений коридор.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог Митного кодексу України під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив строк транзитних перевезень (доставки) до митного органу товару - транспортного засобу особистого користування «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , більше ніж на тридцять діб, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.

При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд враховує характер правопорушення, обставини справи щодо місця, часу правопорушення, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника, його майновий стан, відсутність даних про вчинення аналогічних адміністративних правопорушень. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено.

Вирішуючи питання щодо накладення стягнення за вчинене правопорушення, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч.6 ст.470 Митного кодексу України, у виді конфіскації транспортного засобу особистого користування, оскільки таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання особи і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 гривень на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, 279, 283, КУпАП, ст.464, 485, 489, 519, 524, 527, Митного кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу особистого користування, а саме: транспортний засіб «OPEL VECTRA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665.60 гривень (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв. ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).

Строк пред`явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л. Лященко