Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №462/9045/26
Суддя: Постигач О. Б.
Справа № 462/9045/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., секретаря Попелівської А. О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , 01.10.2026 року близько 17 год. 10 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , будучи матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконала передбачені ст. 150 СК України, а саме її син перебував на території закинутого складу без нагляду дорослих, що створило потенційну загрозу життю та здоров`ю дитини, оскільки на таких територіях можуть бути аварійні конструкції або інші небезпечні предмети, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, свою вину визнала у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона за ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується у формі умислу.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину тощо.
Відповідно до роз`яснень, викладених у абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Дослідивши представлені матеріали справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 025512 від 02.10.2026 року, довідку про результати проведення перевірки ІТС ІПНП № 21682 від 01.10.2026 року, електронний рапорт з ІКС «ІПНП» від 01.10.2026 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.10.2026 року, пояснення ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_2 , рапорт від 06.10.2026 року вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов висновку про їх відповідність критеріям належності і допустимості.
В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Статтею 23 КпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення вперше, нещодавно народила третю дитину, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, відсутність негативних наслідків, суд дійшов висновку, що вчинене нею правопорушення є малозначним, та вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі - закрити.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи, що судом рішення про накладення адміністративного стягнення не приймалося, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 184, 245, 247, 280 КУпАП, суд -
ухвалив:
звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал постанови міститься в матеріалах справи № 462/9045/26.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя: Постигач О. Б.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua