Додаткове рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №570/6425/25 — Рівненський апеляційний суд

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/6425/25

Провадження № 22-з/4815/110/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Штогрін Вікторії Святославівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

10.12.2025 ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Штогрін В.С. звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 51596,74 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 судові витрати – витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 515,97 грн.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 року залишено без змін.

22 вересня 2026 року позивачем через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу в справі.

Мотивуючи необхідність прийняття додаткового рішення, покликався на те, що апеляційний суд не вирішив відповідного процесуального питання, щодо відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи в частині клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів, доходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви і якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 2 - 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що судові витрати по оплаті послуг адвокатського об`єднання «Скорпіон» було укладено договір про надання правничої допомоги №29/07-02 від 29 липня 2026 року (долучено до відзиву на апеляційну скаргу), за надання професійної правової допомоги в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 складають 6 000 грн. 00 коп.

На підтвердження витрат про надання професійної правничої (правової) допомоги в суді апеляційної інстанції позивачем подано: договір №29/07-02 від 29 липня 2026 року; акт про виконання договору №29/07-02 від 29 липня 2026 р. виконаних робіт (наданих послуг) від 21.09.2026, згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) адвокат надав, а клієнт отримав послуги вартістю 6 000 грн.; платіжну інструкцію код документу 8422-8489-9162-4989 від 29.07.2026 відповідно до якої ОСОБА_1 оплатила адвокатському об`єднанню «Скорпіон» на суму 6000,00 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат Штогрін В.С. подала лише відзив на апеляційну скаргу, апеляційну скаргу розглянуто у порядку письмового провадження без проведення судового засідання.

Отже, правнича допомога адвоката полягала лише у складанні відзиву на апеляційну скаргу у справі про стягнення (пені) за прострочення сплати аліментів, з використанням незначної кількості нормативно-правових актів, стосовно яких існує усталена судова практика.

Відповідачем не було подано заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції (заяву про ухвалення додаткового рішення отримано 22.09.2026 р., у системі ЄСІТС «Електронний суд»).

Однак, з огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та проаналізувавши обсяг наданих адвокатом заявнику послуг (підготовка відзиву на апеляційну скаргу та розгляд справи у письмовому провадженні), колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню частково на суму 3000,00 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Таким чином, оскільки постановою Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, то наявні підстави для ухвалення додаткової постанови у цій справі та часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Штогрін В.С.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Штогрін Вікторії Святославівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000,00 грн витрат понесених нею на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.