Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №756/5958/26 — Оболонський районний суд міста Києва

23.10.2026 Справа № 756/5958/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/5958/26

Провадження №2/756/6206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71311614 від 01.09.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 10000 грн шляхом перерахування на платіжну картку із строком кредитування 14 днів з 01.09.2025 до 14.09.2025, з фіксованою процентною ставкою 0,142% в день, з комісією за надання кредиту в розмірі 10% від суми кредиту, що становить 1000 грн.

Крім того, відповідно до укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору кредитної лінії (Надійний) №6569413 від 01.09.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000 грн шляхом перерахування на платіжну картку із строком кредитування 364 дні з 01.09.2025 до 30.08.2026, з фіксованою процентною ставкою 0,95% в день, з комісією за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми кредиту, що становить 862,50 грн.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Після укладення договорів відповідач своїх зобов`язань за вказаними договорами належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 24.03.2026 становить 34677,60 грн, що складається із заборгованості за договором №71311614 від 01.09.2025 у розмірі 15998,80 грн, а саме: 10000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 198,80 грн – заборгованість за процентами, 1000 грн – заборгованість за комісією, 4800 грн – заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, а також заборгованості за договором №6569413 від 01.09.2025 у розмірі 18678,80 грн, а саме: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2897,50 грн – заборгованість за процентами, 781,30 грн – заборгованість за комісією, 10000 грн – заборгованість за неустойкою.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (головуючий суддя – Майбоженко А.М.).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади, визначено головуючого суддю – Дибу О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.08.2026 справу прийнято до провадження судді Диби О.В.

Відповідачу направлялись позовні матеріали, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 23.10.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 01.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71311614, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «31180» після ідентифікації позичальника за допомогою системи BankID НБУ, що підтверджується довідкою кредитодавця про ідентифікацію.

Відповідно до п. 2.2 договору сума кредиту становить 10000 грн, строк кредитування – 14 днів, процентна ставка – 0,142% в день (фіксована), комісія за надання кредиту – 10% від суми кредиту, що становить 1000 грн. Датою повернення кредиту визначено 14.09.2025, розмір процентів за понадстрокове користування кредитом – 4% в день, загальні витрати за кредитом – 1198,80 грн.

Згідно п. 10.7.1 договору за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) у розмірі, визначеному п. 2.2 договору, за кожен день такого користування.

01.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 10000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №cc539e57-eb7a-4507-aa59-c61ec2a6e407 від 01.09.2025 та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000023906 від 06.01.2026.

Крім того, 01.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6569413, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «803208» після ідентифікації позичальника за допомогою системи BankID НБУ, що підтверджується довідкою кредитодавця про ідентифікацію.

Відповідно до п. 2.2 договору сума кредиту становить 5000 грн, строк кредитування – 364 дні, тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія, розмір першого обов`язкового платежу – 1195 грн, дата сплати першого обов`язкового платежу – 07.09.2025, комісія за надання кредиту – 17,25% від суми кредиту, що становить 862,50 грн. Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку 0,95% в день та неустойку в розмірі 250 грн за кожен день прострочення.

Пунктом 6.13 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав.

01.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 кредитні кошти у розмірі 5000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №33cd1da6-ea1e-4632-b332-6b35f6404f25 від 01.09.2025 та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000021870 від 05.01.2026.

Перерахування кредитних коштів на платіжні картки відповідача за обома договорами також підтверджується листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №23/12/25-71313442 від 23.12.2025.

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належно виконало умови договорів, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Однак ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за договорами зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, не сплатив проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Заборгованість відповідача за договором №71311614 від 01.09.2025 станом на 24.03.2026 становить 15998,80 грн та складається з: 10000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 198,80 грн – заборгованість за процентами, 1000 грн – заборгованість за комісією, 4800 грн – заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Заборгованість відповідача за договором №6569413 від 01.09.2025 станом на 24.03.2026 становить 18678,80 грн та складається з: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2897,50 грн – заборгованість за процентами, 781,30 грн – заборгованість за комісією, 10000 грн – заборгованість за неустойкою, що підтверджується розрахунком заборгованості.

08.11.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у зв`язку з простроченням сплати заборгованості понад два календарні місяці направило ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту за договором №6569413 від 01.09.2025, якою запропоновано погасити заборгованість до 08.12.2025 включно.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №16/09/25. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №71311614 від 01.09.2025 на суму 15998,80 грн, а відповідно до витягу з реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 – право вимоги за договором №6569413 від 01.09.2025 на суму 18678,80 грн.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладених з товариством договорів відповідачем не надано.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 прострочив сплату обов`язкових платежів за договором №6569413 від 01.09.2025, що надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним та інших платежів.

Кредитодавець реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за договором №6569413 від 01.09.2025 шляхом направлення відповідачу вимоги від 08.11.2025, а позивач – шляхом звернення до суду з позовом, що відповідає нормі ст. 1050 ЦК України.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договорів належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договорами зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаних договорів.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки та процентів за понадстрокове користування кредитом за порушення виконання зобов`язань за укладеними договорами задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.

Відповідно до п. 1.26 договору №71311614 від 01.09.2025 проценти за понадстрокове користування кредитом нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору, тобто за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, від якої позичальник звільняється на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості за 2025 рік відповідачу нараховано неустойку на суму 10000 грн та проценти за понадстрокове користування кредитом на суму 4800 грн, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за вирахуванням зазначених сум.

Окрім цього, між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, складено акт №7-ДІЛ від 14.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги, на підставі яких за надання правової допомоги (вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збір документів/доказів для формування позовної заяви – 500 грн, підготовка, складання та подача позовної заяви – 4000 грн) позивачем сплачено адвокату 4500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №579938011.1 від 16.01.2026.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви, представник до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви. Визначена адвокатом дія щодо вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналізу судової практики та збору документів/доказів на суму 500 грн фактично пов`язана із складанням позовної заяви.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви у розмірі 4000 грн підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2292,85 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3) заборгованість у розмірі 19877 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 60 коп., що складається із заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71311614 від 01.09.2025, а саме: 10000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 198,80 грн – заборгованість за процентами, 1000 грн – заборгованість за комісією, а також заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) №6569413 від 01.09.2025, а саме: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2897,50 грн – заборгованість за процентами, 781,30 грн – заборгованість за комісією.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3) судовий збір у розмірі 1526,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2292,85 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 23.10.2026.

Суддя Олексій ДИБА