Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №756/12287/26
Суддя: Диба О. В.
23.10.2026 Справа № 756/12287/26
УКРАЇНА
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
_______________________________________________________________________
Унікальний №756/12287/26
Провадження №2/756/9219/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Київ
суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» договору про надання споживчого кредиту №1991383 від 14.12.2024 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 25000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку із строком кредитування 360 днів, з фіксованими процентними ставками: підвищеною – 15% в день за перший день користування кредитом, стандартною – 3% в день з другого дня користування кредитом до 12.01.2025 включно, пільговою – 0,75% в день з 13.01.2025 до останнього дня строку кредиту.
28.11.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №28112025, за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Слон Кредит».
Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 28.11.2025 становить 81187,48 грн, що складається з: 24999,98 грн – заборгованість за тілом кредиту, 43687,50 грн – заборгованість за відсотками, 12500 грн – заборгованість за пенею.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.
Відповідачу 22.07.2026 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа, наявного в матеріалах справи, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 23.10.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.
За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи убачається, що 14.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1991383 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт, з використанням електронного підпису споживача, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів кожні 30 днів (п. 1.1, 1.3, 1.4 договору).
Паспортом споживчого кредиту обумовлено, що сума кредиту становить 25000 грн, строк кредитування – 360 днів, загальні витрати за кредитом становлять 87375 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 112375 грн з реальною річною процентною ставкою у розмірі 13574,76% річних (у разі застосування стандартної процентної ставки протягом періоду її дії).
Відповідно до п. 1.5.1-1.5.3 договору підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом до 12.01.2025 включно, пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 13.01.2025 до останнього дня строку кредиту включно.
Згідно п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
За змістом пп. 1 п. 4.4 договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
У відповідності до п. 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 2500 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 500 грн починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Згідно з листом ТОВ «Пейтек» №20251209-141 від 09.12.2025 14.12.2024 ТОВ «Слон Кредит» перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 25000 грн.
Таким чином, ТОВ «Слон Кредит» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.
Як убачається з розрахунку заборгованості, у період з 10.01.2025 по 09.04.2025 відповідач здійснив платежі на загальну суму 21150,02 грн, які зараховано в погашення процентів за користування кредитом у розмірі 21150 грн та тіла кредиту у розмірі 0,02 грн, після чого платежі припинив.
Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість зі сплати кредиту яка станом на 28.11.2025 складає 81187,48 грн та складається з: 24999,98 грн – заборгованість за тілом кредиту, 43687,50 грн – заборгованість за відсотками, 12500 грн – заборгованість за пенею.
28.11.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №28112025 з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс», що підтверджується витягом з додатку до договору факторингу №28112025 від 28.11.2025.
На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.
Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.
Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачу нараховано штрафні санкції (пеню) за 2025 рік, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, за вирахуванням штрафних санкцій на загальну суму 12500 грн.
Окрім цього, між ТОВ «Діджи Фінанс» та фізичною особою-підприємцем Міньковською А.В., яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 від 02.11.2023, укладено договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.06.2026, додаткову угоду №1991383 від 03.07.2026, складено детальний опис робіт (наданих послуг) та акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 03.07.2026, на підставі яких вартість надання правової допомоги (письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин – 1000 грн, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» – 1500 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат – 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) – 500 грн) склала 6000 грн. Згідно п. 2 акту про надання послуг клієнт претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).
Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви, представник до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а визначені адвокатом дії щодо письмової консультації клієнта щодо спірних правовідносин, правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій), формування додатків до позовної заяви на загальну суму 3000 грн фактично пов`язані з складанням позовної заяви.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково то витрати на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви у розмірі 3000 грн підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 3000 грн х 68687,48 грн / 81187,48 грн = 2538,11 грн.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2538,11 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1991383 від 14.12.2024 у розмірі 68687 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн 48 коп., що складається з: 24999,98 грн – заборгованість за тілом кредиту, 43687,50 грн – заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судовий збір у розмірі 2252,48 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2538,11 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 23.10.2026.
Суддя Олексій ДИБА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua