Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №755/11937/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №755/11937/26

Суддя: Левко В. Б.

Справа № 755/11937/26

Провадження №: 3/755/4694/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановила:

ОСОБА_1 23 липня 2026 року близько 22 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру до сестри, а саме: кричала, погрожувала, вдарила, зламала зуб, чим завдала шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої.

Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У судовому засіданні ОСОБА_2 не визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пояснила, що її сестра ОСОБА_3 довгий час жила за кордоном. Після смерті матері вона без попередження повернулась у їхню спільну квартиру. Не погодила з нею графік проживання, постійно скандалила. 23 липня близько 22 год прийшла до квартири та почала сварку. Вони стояли у дверях та ОСОБА_4 почала її бити, вона ж захищалась. В результаті у сестри був вибитий зуб, а їй вона прокусила палець.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що дійсно вони конфліктують з сестрою, бо та перетворила квартиру матері на притулок по утримання котів. В квартирі нема ремонту, антисанітарія і в судовому порядку вони будуть ділити майно. Оскільки сестра чинить їй перешкоди користування майном, то 27 липня між ними виникла бійка, в результаті чого сестра вибила їй зуб. Долучила довідки про стан здоров`я та відеозапис.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено протокол від 24 липня 2026 року серії ВАД № 882865; рапорт інспектора Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Фоменко Б., письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , копія термінового заборонного припису стосовно кривдника, медичні документи, фотознімки та відеозапис на диску.

Суддею досліджені відео, надані ОСОБА_3 , з яких вбачається конфлікт та подальша бійка між сестрами, а у медичних довідках та фотознімках зафіксовані тілесні ушкодження.

Наявні у справі про адміністративне правопорушення докази в сукупності дозволяють судді дійти висновку, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинено фізичне насильство до потерпілої.

Суддя зазначає, що будь-яке насильство стосується розподілу сили між учасниками. Насильство, як правило, застосовує той хто емоційно та/або фізично є більш сильним та впливовим. Насильство пов`язано із порушенням, зсуненням кордонів іншого члена сім`ї.

Вчинення вказаних дій є насильством, якщо особа, по відношенню до якого вони чиняться, відчуває психологічне страждання, яке може привести до розладу здоров`я, емоційної залежності або погіршенню якості її життя.

Також насильство від конфлікту відрізняє перевага сил однієї зі сторін. Якщо дві людини можуть однаково захищати себе, відстоювати свої кордони – то це конфлікт. А якщо одна зі сторін у вразливішому стані, а інша людина цим вразливим станом користується – це ознака насильства.

Враховуючи пояснення сторін справи про адміністративне правопорушення та інші докази, суддя критично ставиться до заперечення вини ОСОБА_6 .

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не встановила.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою виховання правопорушниці та попередження наступних правопорушень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, оскільки у сім`ї відсутній спільний бюджет і це не буде становити надмірний тягар на потерпілу від насильства.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому статтею 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя враховує те, що воно не має систематичного характеру, сестри проживають окремо, у зв`язку із чим не вбачає необхідності направляти її на проходження відповідної програми.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33, 173-2, 251, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя: Віра Левко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua