Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №177/3112/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3112/26

Провадження № 2/177/2360/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

22 жовтня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою (в порядку регресу),-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на користь МТСБ України 82413,47 грн, у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову вказував, що 28.05.2025 року приблизно о 16 годині 10 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi», днз НОМЕР_1 , по вул. Миру 5 Г, в м. Кривому Розі, здійснив зіткнення з автомобілем «Kia Rio» днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, транспортному засобу «Kia Rio» днз НОМЕР_2 завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобілю – матеріального збитку. Відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26.03.2025. вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 .

На дату вчинення правопорушення, відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі п.п. 1 п. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту прав потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутнім чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутнім чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Відтак, власник пошкодженого Kia Rio» днз НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди. Згідно звіту авто товарознавчого дослідження, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Kia Rio» днз НОМЕР_2 склала 105663,47 грн, що на підставі наказу про відшкодування шкоди МТСБУ відшкодовано потерпілому шляхом здійснення регламентної виплати. Крім цього, позивач поніс витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в сумі 3750 грн.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач частково відшкодовував позивачу заборгованість, а саме за період з 22.10.2025 по 10.04.2026 сплачував заборгованість частинами, при цьому залишкова частина заборгованості складає 82413,47 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Позивач будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, участь представника в судове засідання не забезпечив, 08.09.2026 від представника позивача на адресу через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову представник позивача наполягав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заяв з процесуальних питань, в тому числі про відкладення розгляду справи не надійшло, відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам по справі, встановивши правовідносини, які існують між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню до них, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26.03.2025, що набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП, з накладенням стягнення. Постановою суду встановлено, що 28.02.2025 о 16:10 год, по пр. Миру 5 Г в м. Кривий Ріг, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi», днз НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору швидкості руху не врахував дорожню обстановку, не вжив заходів для зменшення швидкості при виникненні перешкоди, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з транспортним засобом «Kia Rio» днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків (а.с. 8).

Як вказав позивач та не спростував відповідач, що також слідує з відкритих даних МТСБУ «перевірка чинності полісу ВС», станом на дату ДТП цивільна відповідальність водія транспортного засобу НОМЕР_1 не була застрахована.

Потерпілий ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу «Kia Rio» днз НОМЕР_2 (а.с. 5), звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 9), заявою про відшкодування шкоди (а.с. 29).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1)втрати,яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. . Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», положення якого спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28, 29 Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це, серед іншого, шкода пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, відповідно до ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом(рапортом),звітом (актом)чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Однак, в даному випадку, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 по керуванню вищевказаним транспортним засобом, в результаті чого було завдано шкоди потерпілому, не була застрахована.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності», з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно з п. 21.4 ст. 21 Закону, у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 39 Закону, моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (п. 39.2.1).

Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з п. 40.3 ст. 40 Закону, МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41цього Закону. Пункт 41.4 ст. 41 Закону визначає, що МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно висновку експерта № 60/25 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 07.04.2025, щодо визначення вартості матеріального збитку спричиненого власнику автомобілю Kia Rio» днз НОМЕР_2 внаслідок ДТП, складає 105663,47 грн без ПДВ (а.с. 11-22).

Моторне страхове бюро визначило регламетну виплату в розмірі 105663,47 грн (а.с. 10) та здійснило виплату потерпілому ОСОБА_2 відшкодування збитку в розмірі 105663,47 грн, що підтверджено платіжною інструкцією (а.с. 33).

Беручи до уваги викладене, зокрема доведення перед судом факту заподіяння шкоди потерпілому в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, при цьому відповідальність ОСОБА_1 , який допустив дану ДТП, в момент ДТП не була застрахована, у зв`язку з чим шкода завдана потерпілому відшкодована МТСБУ, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресу до відповідача, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ 82413,47 грн, які складають витрати МТСБУ з виплати відшкодування (регламентної виплати) за вирахуванням частково відшкодованих ОСОБА_1 сум (а.с. 34) (105663,47 – 27000 = 78663,47) грн. та витрат на оплату послуг аваркома (експерта) 3750 грн (а.с. 33 зворот).

З урахуванням положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 3328 гривень (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою (в порядку регресу) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154) 82413 (вісімдесят дві тисячі чотириста тринадцять) гривень 47 копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті регламентної виплати, в порядку регресу, а також 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування судового збору сплаченого при зверненні до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Березюк