Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №643/9822/25
Суддя: Люшня А. І.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №643/9822/25 Головуючий 1 інстанції: Замікула Б.С.
Провадження №33/818/1177/26 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю секретаря Цебро Д.С.,
- особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
- захисника Бутова М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Салтівського районного суду м.Харкова від 10 березня 2026 року,-
УСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 08 червня 2025 року 15-00 год. ОСОБА_1 в м.Харкові по пр-ту.Тракторобудівників, 103Б керував транспортним засобом «Skoda Felecia», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; підвищена жвавість; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу «Skoda Felecia», д.н.з. НОМЕР_1 ; не роз`яснили процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та наслідки відмови від такого огляду; не пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу; не вручили направлення на медичний огляд. Вказав, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП В.Краснікова не є безперечними доказами по справі. Вважає, що не мав ознак наркотичного сп`яніння.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Бутов М.А. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №355379 від 08 червня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-довідки згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;
-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
Відповідно до п.п.2, 4 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
З матеріалів справи, зокрема з даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; підвищена жвавість; поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.1).
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння носять суб`єктивний характер.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Skoda Felecia», д.н.з. НОМЕР_1 , суперечать даним відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та рапорту інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП В.Краснікова з яких вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через порушення Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами (диск АЛ 5401 ЕПР1 355379, відеозапис export-p8vcx.mp4).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, є необґрунтованими.
З наданих відеозаписів з місця події вбачається, що працівники поліції пропонували водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження такого огляду (диск АЛ 5401 ЕПР1 355379, відеозапис export-p8vcx.mp4 07 хв. 35 с.).
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на не роз`яснення поліцейськими йому процедури проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та наслідків відмови від такого огляду суперечать наданим відеозаписам з нагрудної камери працівника поліції (диск АЛ 5401 ЕПР1 355379, відеозапис export-p8vcx.mp4 06 хв. 11 с.).
Відповідно до п.12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність дій поліцейських внаслідок не пропонування йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, позбавленні підстав.
Не вручення направлення на медичний огляд не впливає на суть прийнятого рішення та не є істотним порушенням, яке б стало підставою для скасування постанови суду.
До того ж, у справі встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що рапорт інспектора взводу 2 роти 6 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП В.Краснікова не є доказом по справі, не приймаються до уваги.
Відповідно до постанови Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 травня 2024 року рапорт, складений уповноваженою особою за встановленою формою, містить у собі необхідні реквізити та інформацію, яка посвідчує певні події та факти, долучається до протоколу про адміністративне правопорушення як основний доказ вчинення особою адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказо м.
Долучений до справи висновок КНП ХОР «ОКНЛ» №553 від 07 березня 2026 року є неналежним доказом по справі, оскільки медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 проводився через вісім місяців після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №355379 від 08 червня 2025 року та за відсутності поліцейських екіпажу 1201.
Крім того, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Клопотаня ОСОБА_1 скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, є необґрунтованим.
Відповідно до ст.38 КУпАП з моменту вчинення адміністративного правопорушення встановлені строки на протязі яких може бути накладено адміністративне стягнення, а не з моменту набрання законної сили постанови.
Згідно ч.6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що події адміністративного правопорушення мали місце 08 червня 2025 року, а тому на момент розгляду справи судом строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.6 ст.38 КУпАП, не закінчилися.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Салтівського районного суду м.Харкова від 10 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий А.І. Люшня
Оригінал: reyestr.court.gov.ua