Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №644/1297/26
Суддя: Люшня А. І.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №644/1297/26 Головуючий 1 інстанції: Саркісян О.А.
Провадження №33/818/1316/26 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Солов`я В.А. на постанову Індустріального районного суду м.Харкова від 12 березня 2026 року,-
УСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 11 лютого 2026 року о 22-00 год. солдат ОСОБА_1 на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка хода; порушення мови; запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Соловей В.А. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_1 . Вказав, що 11 лютого 2026 року о 22-00 год. ОСОБА_1 не перебував на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Наголосив, що висновок КНП «Шевченківська центральна районна лікарня» №75 від 11 лютого 2026 року не є безперечним доказом по справі, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не проводився.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 судом першої інстанції належним чином про дату, час та місце розгляду справи не повідомлявся. Вказав, що ознайомився з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваної постанови суду лише 26 березня 2026 року.
Твердження захисника Солов`я В.А. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Позиції учасників апеляційного провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Соловей В.А., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Так, указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений та діє до 31 жовтня 2026 року.
Відповідно до ст.ст.11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ №0689 від 11 лютого 2026 року за ч.3 ст.172-20 КУпАП;
-висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №75 від 11 лютого 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння;
-військового квитка ОСОБА_1 ;
-витягу із наказу про призначення особового складу для проведення заміни (ротації) №5-нод/ДСК від 30 січня 2026 року.
Доводи апеляційної скарги захисника Солов`я В.А. про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, є необґрунтованими.
Відповідно до висновку КНП «Шевченківська центральна районна лікарня» №75 від 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (а.с.4).
Також свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особисто своїми підписами засвідчили в протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився (а.с.1-3).
Висновок КНП «Шевченківська центральна районна лікарня» №75 від 11 лютого 2026 року не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказо м.
До того ж, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані, а за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Даних на підтвердження того, що ОСОБА_1 не перебував на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять і суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та захисником Солов`єм В.А. їх не надано.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій уповноважених посадових осіб Військової служби правопорядку. Тобто незаконність дій уповноважених посадових осіб не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника Солов`я В.А. задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м.Харкова від 12 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника Солов`я В.А. залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м.Харкова від 12 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий А.І. Люшня
Оригінал: reyestr.court.gov.ua