Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №953/11930/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №953/11930/25 Головуючий 1 інстанції: Кіндер В.А.

Провадження №33/818/1340/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м.Харкова від 25 березня 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 23 жовтня 2025 року о 10-30 год. ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України у м.Харкові по вул. Вінниченка, 2 керував транспортним засобом «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 , під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно висновку лікаря-нарколога №2474 від 29 жовтня 2025 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ним транспортним засобом «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 . Вказав, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складено працівниками поліції з порушенням вимог ч.2 ст.254 КУпАП, а саме після сплину двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Наголосив, що висновок КНП ХОР «ОКНЛ» №2474 від 29 жовтня 2025 року є недійсним, оскільки огляд на стан сп`яніння був проведений з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме лікарем-наркологом не вказано кількісних показників наркотичних засобів або лікарських препаратів в біологічному середовищі. Наголосив, що право керування транспортними засобами необхідно йому для виконання обов`язків військової служби. Вважає, що не мав ознак сп`яніння.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №499142 від 31 жовтня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2474 від 29 жовтня 2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебував під впливом лікарських препаратів;

-рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Харківської області ДПП І.Найдьонової;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Відповідно до п.п.2, 4 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема з даних рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Харківської області ДПП І.Найдьонової вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук (а.с.8).

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак сп`яніння носять суб`єктивний характер.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на відсутність доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 , є необґрунтованими.

Відповідно до наданих відеозаписів з місця події ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції стверджував, що керував транспортним засобом «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 (диск АЛ 10419 КПР1 4999142, відеозапис export-t1ztx.mp4 01 хв. 52 с., 04 хв. 54 с.).

Також з рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Харківської області ДПП І.Найдьонової вбачається, що 23 жовтня 2025 року о 10-30 год. на стаціонарному блокпосту «Липці» було зупинено автомобіль «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.8).

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів, які є у матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 , є необґрунтованими.

З наданих відеозаписів з нагрудних камер та рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Харківської області ДПП І.Найдьонової поліцейських вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на стаціонарному блокпосту «Липці» (диск АЛ 10419 КПР1 4999142, відеозапис export-t1ztx.mp4, а.с.8).

Вказаний блокпост створений на підставі затвердженого Кабінетом Міністрів України «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» №1455 від 29 грудня 2021 року.

Відповідно до п.3 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою Кабінета Міністрів України №1455 від 29 грудня 2021 року, блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно п.5 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінета Міністрів України №1456 від 29 грудня 2021 року, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил.

Тому доводи апеляційної скарги в цій частині про зворотне є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено після сплину двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, не є підставою для визнання наявних в ньому даних недопустимими доказами, оскільки питання щодо їх наявності чи відсутності вирішується лише шляхом проведення відповідних досліджень спеціалістами в медичній галузі, що вимагає певного часу.

Для перевірки і встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення об`єктивно необхідний певний час, складання протоколу здійснюється після отриманням посадовою особою, уповноваженої складати протокол, достатніх даних для висновку про наявність обґрунтованих підстав складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не суперечить вимогам ч.2 ст.254 КУпАП.

В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення складено у час на який інспекторами поліції призначено розгляд справ, про що було належним чином повідомлено ОСОБА_1 (а.с.5), а також після отримання уповноваженими особами висновку КНП ХОР «ОКНЛ» №2474 від 29 жовтня 2025 року.

Отже, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення у працівників поліції були офіційні документи, які підтверджували перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недійсність висновку КНП ХОР «ОКНЛ» №2474 від 29 жовтня 2025 року через невідповідність дій лікаря-нарколога положенням «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», є необґрунтованими.

Не зазначення лікарем-наркологом в медичному висновку кількісних показників наркотичних засобів або лікарських препаратів в біологічному середовищі, саме по собі не свідчить про неправильність результатів лабораторного дослідження та не спростовує факт перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів.

Матеріали справи даних про не проведення лабораторного дослідження або порушення порядку відбору біологічних зразків, які б могли вплинути на якісний склад, результати лабораторного дослідження та достовірність отриманих показників, не містять.

До того ж, судового рішення, який спростовує вказаний висновок та підтверджує незаконність дій лікаря-нарколога ОСОБА_2 при проведенні огляду на стан сп`яніння, матеріали провадження не містять і суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та стороною захисту його не надано.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, передбачає накладення як основного стягнення у виді штрафу, так і додаткового обов`язкового виду стягнення - позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Таким чином, при визнанні особи винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не має законних підстав накласти інше адміністративне стягнення, ніж передбачене санкцією цієї статті, не призначати додатковий обов`язковий вид стягнення або ж перейти до іншого виду стягнення.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Харкова від 25 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня