Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №641/9298/25
Суддя: Яцина В. Б.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 641/9298/25 Головуючий суддя І інстанції Кожихова Г. В.
Провадження № 22-ц/818/3802/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, пов`язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
01.12.2025 ОСОБА_1 , через засоби поштового відправлення, звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ПАТ «ВФ Україна», в якому просить стягнути визнати не законним та зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» анулювати нарахування у розмірі 6,00 гривень за послугу міжнародного SMS-повідомлення від 22 жовтня 2025 року, яку ОСОБА_1 не замовляв; визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» щодо припинення надання ОСОБА_1 електронних комунікаційних послуг за абонентським номером НОМЕР_1 , які були вчинені внаслідок незаконного нарахування заборгованості; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» здійснити коригування балансу особового рахунку № НОМЕР_2 , зарахувавши неправомірно списані грошові кошти в розмірі 199,74 гривень в рахунок оплати обов`язкового платежу за тарифним пакетом та анулювавши штучно створену заборгованість; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» відновити надання електронних комунікаційних послуг за абонентським номером НОМЕР_1 згідно з умовами Договору № 295421943832 від 30 грудня 2020 року; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» здійснити перерахунок абонентської плати, нарахованої за абонентським номером НОМЕР_1 , шляхом її пропорційного зменшення за весь період неправомірного припинення надання послуг, починаючи з 1 листопада 2025 року і до дня фактичного відновлення надання послуг (або до дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили); стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що між позивачем та ПАТ «ВФ Україна» укладено Договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № 295421943832 від 30 грудня 2020 року (далі - Договір), на підставі якого позивачу надаються послуги за абонентським номером НОМЕР_1 на умовах контрактного обслуговування. 01 листопада 2025 року відповідачем було в односторонньому порядку, в порушення умов договору та закону припинено надання позивачу електронних комунікаційних послуг (здійснено блокування номера). Підставою для блокування слугувала нібито наявність заборгованості за оплату обов`язкової частини тарифного плану в розмірі 200,00 гривень, яка мала бути списана 1-го числа місяця. Встановлено, що раніше, а саме 22 жовтня 2025 року, відповідачем в односторонньому порядку, без відома та згоди позивача, здійснено нарахування плати в розмірі 6,00 гривень за послугу міжнародного SMS-повідомлення (на номер +44...), яку позивач не замовляв. Внаслідок цього неправомірного нарахування баланс особового рахунку позивача був штучно змінений з 0,00 гривень на -6,00 гривень. Відповідач, в порушення пункту 2.1 Договору та статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», не здійснив належного інформування Позивача про виникнення цієї заборгованості. Позивач окремо наголошує, що у період з моменту виникнення спірної заборгованості (22 жовтня) до моменту здійснення оплати (31 жовтня), тобто протягом 9 днів, відповідач не надіслав жодного SMS-повідомлення чи іншого сповіщення про те, що баланс особового рахунку став від`ємним (-6,00 грн). Це підтверджується скріншотами вхідних повідомлень, де видно, що у цей період надходили лише рекламні пропозиції, але жодної інформації про борг. Позивач дізнався про факт вказаного нарахування та негативний стан балансу лише після факту блокування 1 листопада 2025 року під час перевірки деталізації рахунку. Напередодні блокування, 31 жовтня 2025 року, діючи добросовісно та будучи введеним в оману відповідачем щодо відсутності прихованих боргів, позивач здійснив платіж у розмірі 205,74 гривень, розраховуючи на повне погашення майбутніх зобов`язань (200,00 гривень) та формування позитивного залишку (5,74 гривень). Однак, через наявність прихованого боргу в 6,00 гривень, внесена сума була автоматично спрямована на його погашення, внаслідок чого на рахунку утворився залишок 199,74 гривень. Цього виявилося недостатньо для оплати обов`язкового платежу (200,00 гривень) 1-го листопада. Внаслідок цього Відповідач списав наявні 199,74 гривень в рахунок часткової оплати тарифу, нарахував борг у розмірі, що бракувало, і заблокував номер. Станом на день подання позову баланс особового рахунку є від`ємним і становить - 200,26 грн. Цей борг є штучним і виник виключно через неправомірне першочергове списання 6 грн. Позивач наголошує, що сервіс FaceTime та сама e-SIM картка були успішно активовані ним ще у січні 2024, тому нарахування відповідачем плати у розмірі 6,00 гривень за вихідне SMS-повідомлення від 22 жовтня 2025 року є неправомірним, оскільки позивач цю послугу свідомо не замовляв. Вказане повідомлення було згенероване абонентським терміналом автоматично (ймовірно, для повторної технічної перевірки сервісу FaceTime). Враховуючи, що згідно з наданим Рахунком № 3108377995 Позивач вже сплатив за активацію цього сервісу у січні 2024 року, повторне стягнення плати за ту саму технічну операцію без окремого замовлення абонента є не лише порушенням умов договору, а й фактично подвійною тарифікацією однієї й тієї ж дії. Крім того, станом на момент відправлення спірного SMS (22.10.2025) баланс особового рахунку позивача становив 0,00 гривень. За таких умов відповідач мав би технічно заблокувати можливість відправлення платного повідомлення через відсутність коштів. Натомість відповідач, без згоди позивача, надав "непроханий кредит" на цю послугу, загнавши баланс у від`ємне значення. Позивач наголошує, що кредитний ліміт за умовами тарифного плану призначений для забезпечення безперервності надання основних пакетних послуг (сплати абонентської плати), а не для надання кредиту на незамовлені додаткові послуги та створення штучної заборгованості. Враховуючи тривалість порушення, ігнорування відповідачем досудових вимог, свідоме небажання вирішити проблему навіть після запиту НКЕК, особливі умови воєнного стану, позивач вважає суму в 10 000 гривень адекватною та справедливою компенсацією за завдану моральну шкоду.
Рішенням Слобідського районного суду м.Харкова від 06 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним.
Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що автоматичне відправлення пристроєм айфон прихованого смс-повідомлення є «формою волевиявлення абонента» та «Конклюдентними діями».
Судом повністю проігноровано масив наявних у матеріалах справи доказів - офіційні деталізовані виписки (рахунки) ПрАТ «ВФ Україна» за весь спірний період з жовтня 2025 року по лютий 2026 року включно.
Суд вийшов за межі умов підписаного між сторонами договору.
Проігноровано той факт, що відповідач продає послугу доступу до мережі, достовірно знаючи про «властивість технічної реалізації». Відповідач свідомо налаштував свій білінг таким чином, щоб тарифікувати як повноцінну міжнародну послугу ті системні пакети даних, які за своєю природою є прихованими від абонента.
Наголошує, що ПрАТ «ВФ Україна», штучно створивши заборгованість через приховане технічне повідомлення, не лише заблокувало надання життєво необхідних послуг зв`язку в умовах воєнного стану, але й безпідставно передало персональні дані ОСОБА_1 третім особам (колекторській агенції) для психологічного тиску та «вибивання» неіснуючого боргу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «ВФ «Україна» Лисих Р.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано наступним.
Посилання Позивача як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі на те, що повідомлення було «прихованим» та «автоматичним», не змінює правової оцінки, оскільки автоматичність процесу є властивістю технічної реалізації сервісу, який свідомо використовується користувачем (Позивачем, у тому числі через встановлене на його кінцевому обладнанні програмне забезпечення (встановлене ним самим або виробником)), а не доказом відсутності його волі.
Таким чином, Позивач фактично намагався та намагається перекласти на Відповідача, як Оператора, ризики використання власного кінцевого обладнання та програмного забезпечення, що суперечить самій природі договірних відносин у сфері електронних комунікацій.
Аргументація та доводи Позивача про обов`язок Відповідача технічно заблокувати можливість відправлення SMS-повідомлення за умов нульового балансу, є такою, що ґрунтувалася та ґрунтується на довільному припущенні та прямо суперечить встановленим судом обставинам щодо наявності кредитного (граничного) ліміту.
Судом було встановлено, і це не заперечувалося ані Позивачем, ані Відповідачем, що на момент існування спірних правовідносин Позивачу було встановлено граничний ліміт (200,00грн), який передбачає можливість користування послугами з подальшою оплатою.
Щодо тверджень Позивача про нібито протиправне налаштування білінгової системи та твердження про те, що суд першої інстанції поклав в основу рішення виключно «односторонній документ» - внутрішню довідку Відповідача № SD-25-13723, слід зазначити таке: Довідка № SD-25-13723 була сформована відповідно до інформації, яка міститься в білінговій системі FORIS OSS - всі сервіси, які надаються абонентам ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», фіксуються сертифікованим технічним устаткуванням, що відповідає всім національним та міжнародним стандартам та Відповідач у своїй діяльності використовує Автоматизовану систему розрахунків за телекомунікаційні послуги FORIS OSS (управління послугами інтелектуальної мережі зв`язку, версія ПЗ-6.3), яка згідно із Сертифікатами відповідності відповідає вимогам ДСТУ EN IEC 62368-1:2022; ГСТУ 45.022-2001; ДСТУ ETSI EN 300 386:2017 (ETSI EN 300 386:2016,IDT); ГСТУ 61-034:2013.) - відповідний доказ, а саме копія Сертифікату відповідності №UCRF.10179.11-25 від 25.05.2025р. з Додатком, міститься в матеріалах справи.
Доводи Позивача щодо неналежного інформування про стан рахунку також не впливали на вирішення спору, оскільки обов`язок оплати послуг виникає з факту їх отримання, а не з моменту отримання повідомлення про це. Крім того, умовами Договору прямо встановлено обов`язок абонента самостійно здійснювати контролювати за станом рахунку, що виключає можливість покладення негативних наслідків такої бездіяльності на оператора.
Щодо доводів про незаконність припинення надання послуг, судом першої інстанції абсолютно вірно було встановлено, що станом на 01 листопада 2025 року у Позивача була наявна заборгованість у розмірі 200,26 грн, яка не була сплачена. Згідно з пунктом 100 Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ № 761 від 25.06.2025р. -У разі перевищення граничного ліміту постачальник послуг скорочує перелік послуг чи припиняє їх надання .
Пунктом 5.9 Умов користування передбачено, що Оператор має право визначати суму граничного ліміту для надання послуг на умовах наступної оплати, у разі перевищення якої скорочується перелік послуг чи припиняється їх надання. Відповідно умов Договору (пункти 3.1., .4.1., 4.2., 6.1., 6.2.) Оператор має право обмежити або припинити надання послуг у разі невиконання абонентом обов`язку з оплати. Таким чином обмеження надання послуг було наслідком невиконання абонентом своїх договірних зобов`язань та здійснене з дотриманням порядку, передбаченого умовами Договору та діючого законодавства. Посилання Позивача на ігнорування судом рахунків за надані послуги за періоди починаючи з листопада 2025р. як «ключового доказу» та з зазначенням при цьому «що обсяги наданих послуг дорівнювали нулю» - не спростовує того факту що заборгованість Позивача на початок листопада 2025р. та кінець кожного місяця (відповідно до інформації зазначеної в цих рахунках) становила 200,26грн.
Посилання Позивача на «незначність» суми боргу у 0,26грн. мало маніпулятивний характер, оскільки вказувало виключно на суму перевищення встановленого «гранічного ліміту» та свідомо ігнорувало загальний розмір заборгованості та зводило спір до арифметичного залишку, який виник внаслідок невиконання Позивачем грошового зобов`язання у повному обсязі. Водночас чинне законодавство не передбачає жодних винятків чи підстав для можливості невиконання (звільнення від виконання) грошового зобов`язання у зв`язку з його «незначністю». Доводи Позивача про порушення строків припинення послуг також не знайшли свого підтвердження, оскільки обмеження послуг було наслідком несплати поточного платежу (авансового внеску) за новий розрахунковий період (листопад 2025р.), а не санкцією виключно за попередню заборгованість (жовтень 2025р.), що виключало застосування запропонованого Позивачем підходу до обчислення строків.
Вважає необґрунтованими твердження Позивача про порушення Відповідачем законодавства у сфері захисту персональних даних, оскільки Позивач як Абонент ще під час укладення Договору був належним чином обізнаний та надав Відповідачу згоду на можливість обробки і передачі його персональних даних третім особам, у тому числі у випадку невиконання ним грошових зобов`язань за Договором, з метою забезпечення належного виконання таких зобов`язань .
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що позивач не довід жодного з елементів складу цивільного правопорушення, наведені ним обставини мають характер суб`єктивних припущень та оціночних суджень і не підтверджені належними доказами. При цьому відсутність протиправної поведінки відповідача виключає можливість покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
30 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» укладено Договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № НОМЕР_2 (далі - Договір), на підставі якого позивачу надаються послуги за абонентським номером НОМЕР_1 на умовах контрактного обслуговування.
За умовами вказаного Договору Оператор надає замовлені Абонентом згідно з договором послуги рухомого (мобільного) зв`язку (надалі - Послуги) в межах України згідно відповідної ліцензії щодо надання Послуги. Міжнародний телефонний зв`язок здійснюється з роумінг-партнерами Оператора. Загальні умови та порядок надання Послуг встановлюються згідно законодавства, регламентуються Умовами користування, які є невід`ємною складовою частиною Договору та розміщені на сайті оператора httpsyAMww.vodarone.ua/uk/support/raq. Надання послуг за цим Договором починається після внесення Абонентом на підставі відповідного рахунку Оператора повної суми завдатку та його зарахування на особовий рахунок Абонента.
Пунктами 2 Договору встановлено права Абонента, а саме: отримувати безоплатну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, змінювати тарифні пакети шляхом подання оператору відповідної письмової заяви або дистанційно за допомогою засобів зв`язку зазначених у п. 3.2 цього Договору; достроково розірвати Договір, попередивши не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів; повернення від Оператора невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених послуг на умовах, передбачених законодавством; реалізацію інших прав, передбачених ст. 32 Закону та п.35 Постанови.
Пунктами 3 Договору встановлено обов`язки Абонента, а саме: своєчасно сплачувати рахунки за отримані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні (збереження номеру при тимчасовому відключенні мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою Абонента ); у разі неодержання рахунків зателефонувати до Оператора за номерами 111 (цілодобово та безкоштовно з мобільного Оператора в межах України) або НОМЕР_4 (безкоштовно з усіх мереж зв`язку України), звернутися до онлайн консультанта (чат) на сайті https://www.vodalone.ua або скористатися мобільним додатком для одержання інформації щодо витрат; перед замовленням і використанням послуг Оператора, а також Контент-послуг ознайомитись з тарифами, а також іншою інформацією Оператора та Контент-провайдера; абонент не звільняється від оплати наданих послуг, якщо з незалежних від Оператора причин він не отримав рахунок.
Пунктами 4 Договору встановлено права Оператора, а саме: у разі не виконання Абонентом своїх обов`язків передбачених цим Договором/Угодами, припинити надання Послуг або розірвати даний Договір. У разі обмеженого обсягу послуг плата за утримання номера а мережі рухомого (мобільного) зв`язку нараховується відповідно до Тарифів Оператора За Абонентом зберігається відповідний номер протягом трьох календарних місяців.
Відповідно до умов вибраних абонентом з 30.09.2022 ОСОБА_1 обрано тарифний план Vodafone RED Unlim. Вартість тарифного плану Vodafone RED Unlim у спірний (жовтень-листопад 2025р.) період становила 400 грн. на місяць (в тому числі ПДВ 20% та збір до ПФ 7,5%) та автоматично вираховується першого числа кожного місяця.
22.10.2025 о 12:20 з телефонного номеру позивача було направлено вихідне текстове повідомлення за кордон : НОМЕР_3 (Велика Британія). Вартість зазначеного SMS за кордон склала 4,71грн. (без ПДФ та ПФ), разом з ПДФ та ПФ - 6,00грн.
Учасниками справи не заперечувалася та обставина, що пристроєм iPhone компанії Apple було автоматично відправлене приховане вихідне текстове повідомлення (SMS) за кордон на номер +447786205094 (Велика Британія) для верифікації номера позивача та для активації Apple iMessage та FaceTime на пристрої позивача.
31.10.2025 відбулося поповнення рахунку на суму 205,74 грн одним платежем.
01.11.2025 відповідно до умов тарифу RED Unlim відбулося списання коштів по особовому рахунку у розмірі 400,00 грн.
Станом на 01.11.2025 загальний баланс коштів за абонентським номером НОМЕР_1 становив мінус 200,26грн. (199,74грн. - 400,00грн = - 200,26грн.).
У зв`язку з тим, що станом на 01.11.2025 у ОСОБА_1 була наявною заборгованість перед ПрАТ «ВФ Україна» в сумі 200,26 грн, вказане слугувало підставою для тимчасового скорочення надання електронних комунікаційних послуг в тарифному пакеті RED Unlim.
Не погодившись з діями відповідача щодо тимчасового скорочення надання електронних комунікаційних послуг в тарифному пакеті RED Unlim, позивач звернувся до суду.
Спірні правовідносини між ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» та ОСОБА_1 регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронні комунікації», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 Про затвердження Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг (рішення НКРЗІ від 29.11.2012. № 624), Тарифами Оператора та Умовами користування Оператора (надалі - Умови користування), які опубліковані на сайті https://www.vodafone.ua/terms-of-use).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 20 жовтня 2026 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії О.В. Маміна.
О.Ю. Тичкова.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua