Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №209/1362/26
Суддя: Халаджи О. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9735/26 Справа № 209/1362/26 Суддя у 1-й інстанції - Ковальова-Писарева А. Б. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Халаджи О. В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
секретар Кругман А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про захист прав споживачів (суддя першої інстанції Ковальова-Писарева А.Б., повний текст рішення складено 23 червня 2026 року),
В С Т А Н О В И В:
16 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Кам`янського з позовом до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про захист прав споживачів, в якому просила визнати незаконними дії КП ДОР «Аульський водовід» щодо проведення розрахунку послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 11 серпня 2020 року за нормативним водоспоживанням на одну особу та поливну площу в поливний період та зобов`язати КП ДОР «Аульський водовід» провести перерахунок нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 11 серпня 2020 року по теперішній час згідно показників водомірного вузла з приладом обліку МТК-UA 25, заводський номер 201303007896, встановленого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодилась позивачка, та через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій зазначено, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного з`ясування обставин справи.
Скарга мотивована тим, що Позивачка виконала свій обов`язок: виявивши неможливість повірки лічильника на місці ТОВ «Аквабренд» (26.06.2020 р.), вона одразу звернулася до виконавця для його розпломбування. 11.07.2020 р. контролер Відповідача здійснив розпломбування. З цього моменту саме на Відповідача покладався обов`язок провести демонтаж, транспортування та повірку. Споживач не має права самостійно демонтувати прилади обліку та втручатися в інженерні мережі без участі представників Водоканалу. Бездіяльність Відповідача, який понад 5 років ігнорував свої прямі обов`язки та письмові звернення Позивачки від 27.09.2023 р., безпідставно перекладена судом на Позивачку.
ОСОБА_2 , просив рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 23 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Від представника КП ДОР «Аульський водовід» - Торішньої Г.А., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила про те, що позивачка стверджує, що суд помилково погодився з доводами Відповідача та визнав її «оператором зовнішніх інженерних мереж», оскільки вона є фізичною особою. Проте, суть рішення суду полягає не в наданні Позивачці статусу суб`єкта господарювання, а в установленні факту приватної власності на трубопровід та визначенні межі відповідальності. Ділянка мережі від місця приєднання (врізки) до магістрального водоводу до лічильника в колодязі розташована на земельній ділянці Позивачки, побудована за її кошти та не перебуває на балансі чи в управлінні КП ДОР «Аульський водовід». Позивачка виявила повну бездіяльність понад 6 років, не вчиняючи жодних дій для встановлення нового чи повірки старого лічильника. Посилання на письмове звернення від 27.09.2023 року лише підтверджує, що перші 3 роки після розпломбування Позивачка взагалі свідомо ігнорувала питання відновлення обліку.
ОСОБА_3 , просила оскаржуване рішення суду залишити без змін та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.
Учасники справи про час, дату та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступного.
Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що що земельна ділянка ОСОБА_1 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 на своїй території має мережі водопостачання, які приєднано до квартальних мереж централізованого водопостачання 26 березня 2007 року /а.с.35/. Відповідно до Плану мереж водопроводу, за даною адресою, приєднання до централізованих мереж виконана за межами земельної ділянки позивача, при цьому, колодязь із встановленим приладом обліку запроектовано безпосередньо на земельній ділянці позивача, тобто не в місці приєднання /а.с.36-39/.
Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» надається послуга з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
28 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до КП ДМР «Міськводоканал» із заявою про прийняття на абонентський облік – опломбування приладу обліку води за адресою: АДРЕСА_1 , після планової держповірки. Дата повірки – 05 серпня 2013 року. Наступна дата повірки – 05 серпня 2016 року /а.с.30/.
03 вересня 2013 року прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: вул.Волочаївська, 15А (на теперішній час - вул.Балкова) опломбовано (шифр пломби – 11876623-R-МВК/13) контролером КВП ДМР «Міськводоканал» та прийнято на абонентський облік, що підтверджується актом №3/403 опломбування водомірного вузла споживача /а.с.30 оберт-31/.
19 травня 2016 року прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: вул.Волочаївська 15А (на теперішній час - вул.Балкова) було розпломбовано контролером КВП ДМР «Міськводоканал» для проведення позапланової державної повірки, що підтверджується актом розпломбування №215 /а.с.31 оберт – 32/.
17 червня 2016 року прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, було опломбовано та відновлено здійснення нарахування за його показниками згідно акту про опломбування №3/134 від 17 червня 2016 року /а.с.32 оберт/. Державну повірку приладу обліку води було здійснено 23 травня 2016 року /а.с.33, 33 оберт/. Наступна дата повірки зазначена – 23 травня 2019 року.
26 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабренд» (ЄДРПОУ 39856427) була здійснена спроба здійснити повірку на місці без розпломбування, засобу обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, повірка водолічильника не була здійснена у зв`язку із високою пропускною спроможністю лічильника, даний тип за місцем встановлення не обслуговується, що підтверджується актом виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки ПЛВ-1 №19 /а.с.7/.
ТОВ «Аквабренд» (ЄДРПОУ 39856427) є окремою юридичною особою, здійснює окрему господарську діяльність.
11 липня 2020 року контролером КВП КМР «Міськводоканал» було проведено розпломбування приладу обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: АДРЕСА_1 , з особовим рахунком - НОМЕР_1 , що підтверджується актом №4/140 розпломбування водомірного вузла споживача /а.с.8, 34-34 оберт/. В Акті розпломбування зазначено: з 11 липня 2020 року водолічильник не є госпрозрахунковим і експлуатації не підлягає; за період безоблікового водокористування, у визначений у цьому акті термін витрата води нараховується згідно з середньомісячними показаннями засобів обліку споживача за попередні три місяці; споживач зобов`язаний у термін до 11 серпня 2020 року поновити облік водоспоживання; якщо протягом встановленого терміну засіб облік води не буде прийнято в експлуатацію КВП КMP «Міськводоканал» нарахування на спожиті послуги буде відбуватися згідно санітарних норм, затверджених рішенням органу місцевого самоврядування та кількості зареєстрованих осіб; для поновлення обліку водоспоживання Споживачу необхідно у вказані терміни: - встановити Держповірений водолічильник відповідно до проекту по устаткуванню вводу, БНІПу 2.04.01-85, технічних умов, паспорту водолічильника; - у письмовій формі (лист-заявка) викликати представника комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради «Міськводоканал» для прийняття в експлуатацію і складання відповідного акту.
Згідно позовної заяви та долученої копії акту розпломбування від 11 липня 2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про її самостійний обов`язок здійснити державну повірку приладу обліку або встановити новий прилад обліку із діючим терміном державної повірки.
18 листопада 2025 року за вих. №405/2025 КП ДОР «Аульський водовід» було направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , попередження про припинення надання комунальної послуги у зв`язку з заборгованістю за особовим рахунком № НОМЕР_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01 жовтня 2025 року в розмірі 39624,10 грн. /а.с.9/.
Згідно позовної заяви, позивачкою було подано до КП ДОР «Аульський водовід» листа від 03 грудня 2025 року (зареєстрованого за вх.№1530 від 05 грудня 2025 року) з посиланням на те, що остання сплачує за послуги вчасно відповідно до лічильника, а не проведення повірки лічильника, його неопломбування здійснено з вини надавача послуг та порушення саме комунальним підприємством порядку проведення повірки лічильника, та з проханням списати неіснуючу заборгованість /а.с.10/.
КП ДОР «Аульський водовід» за вих.№21-15/01-09/1265 від 16 грудня 2025 року позивачу ОСОБА_4 було направлено лист в якому відмовлено в перерахунку заборгованості, оскільки за її адресою водомірний вузол знаходиться в неопломбованому стані та не був прийнятий на облік комунальним підприємством /а.с. 11/.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених Законом підстав для проведення перерахунку нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 11 серпня 2020 року по теперішній час.
Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно п.23 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690, повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється з урахуванням Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. №474.
Відповідно до абз. 2 п.1 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, дія цього Порядку поширюється на операторів зовнішніх інженерних мереж (суб`єктів господарювання), що здійснюють обслуговування засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду), суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- та газопостачання для побутових потреб (далі - виконавці), а також споживачів відповідних послуг - фізичних осіб, співвласників багатоквартирного будинку, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки (далі - споживачі).
Поняття оператор зовнішніх мереж визначено Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» в редакції, яка діяла на момент розпломбування приладу обліку позивача 09.06.2018 року. Так, відповідно до п.11 ст.1 даного закону визначено, оператор зовнішніх інженерних мереж - власник зовнішніх інженерних мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води.
Також, п.7 ст.1 даного Закону визначено, що зовнішні інженерні мережі - зовнішні теплові мережі (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішні мережі гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішні водопровідні мережі (крім мереж систем автономного водопостачання) до вузла комерційного обліку.
Пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року визначено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця.
Про необхідність проведення повірки засобів обліку води через міжповірочний інтервал зазначено в кожному технічному паспорті (керівництві з експлуатації), свідоцтві про проведення повірки, а також у акті опломбування лічильника.
Пунктом 5.6.1. Національного стандарту України «Про організацію та порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки» ДСТУ 2708:2006 встановлено, що результати первинної, періодичної та позачергової повірки, вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, має бути задокументовано відповідно до методики повірки.
Пунктом 5.6.2. зазначеного вище стандарту встановлено, що позитивні результати первинної, періодичної та позачергової повірки засобів вимірювальної техніки засвідчують відбитком повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки і (або) свідоцтвом про повірку чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів.
Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності - Мінекономрозвитку.
Для всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що знаходяться в експлуатації, та які мають чинні свідоцтва про повірку, наступну повірку слід проводити у строк, що не перевищує термін чинності цього свідоцтва.
Під час опломбування лічильника холодної води у грудні 2014 року споживачів послуги було повідомлено, що наступний термін повірки лічильника не пізніше 29 жовтня 2018 року.
Згідно зіст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно зст.41 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.
Відповідно до п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.
Відповідно до положень ч.1 ст.32Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за послуги нараховується щомісячно.
За змістом статей 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, серед обов`язків споживача оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а одним із обов`язків виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.
Відповідно до ч.5ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи з загальної площі квартири, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими тарифами. Наймач зобов`язаний самостійно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.
Згідно пунктів 17, 18, 21 Правил, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюєтьсяне пізніше 20 числамісяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Відповіднодо ч.5 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Окрім того, 02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», прийнятий 22 червня 2017 року, яким, зокрема було внесено зміни до статті 17 «Закону про метрологію» та було виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло і водопостачання, тобто з набранням чинності зазначеним вище Законом, періодична повірка, обслуговування та ремонт(демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).
Як було встановлено матеріалами справи, що 17 червня 2016 року прилад обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, було опломбовано та відновлено здійснення нарахування за його показниками згідно акту про опломбування №3/134 від 17 червня 2016 року /а.с.32 оберт/. Державну повірку приладу обліку води було здійснено 23 травня 2016 року /а.с.33, 33 оберт/. Наступна дата повірки зазначена – 23 травня 2019 року.
26 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабренд» (ЄДРПОУ 39856427) була здійснена спроба здійснити повірку на місці без розпломбування, засобу обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, повірка водолічильника не була здійснена у зв`язку із високою пропускною спроможністю лічильника, даний тип за місцем встановлення не обслуговується, що підтверджується актом виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки ПЛВ-1 №19 /а.с.7/.
ТОВ «Аквабренд» (ЄДРПОУ 39856427) є окремою юридичною особою, здійснює окрему господарську діяльність.
11 липня 2020 року контролером КВП КМР «Міськводоканал» було проведено розпломбування приладу обліку води типу МТК-UA 25/260, заводський номер 201303007896, встановлений в колодязі за адресою: АДРЕСА_1 , з особовим рахунком - НОМЕР_1 , що підтверджується актом №4/140 розпломбування водомірного вузла споживача /а.с.8, 34-34 оберт/. В Акті розпломбування зазначено: з 11 липня 2020 року водолічильник не є госпрозрахунковим і експлуатації не підлягає; за період безоблікового водокористування, у визначений у цьому акті термін витрата води нараховується згідно з середньомісячними показаннями засобів обліку споживача за попередні три місяці; споживач зобов`язаний у термін до 11 серпня 2020 року поновити облік водоспоживання; якщо протягом встановленого терміну засіб облік води не буде прийнято в експлуатацію КВП КMP «Міськводоканал» нарахування на спожиті послуги буде відбуватися згідно санітарних норм, затверджених рішенням органу місцевого самоврядування та кількості зареєстрованих осіб; для поновлення обліку водоспоживання Споживачу необхідно у вказані терміни: - встановити Держповірений водолічильник відповідно до проекту по устаткуванню вводу, БНІПу 2.04.01-85, технічних умов, паспорту водолічильника; - у письмовій формі (лист-заявка) викликати представника комунального виробничого підприємства Кам`янської міської ради «Міськводоканал» для прийняття в експлуатацію і складання відповідного акту.
Згідно позовної заяви та долученої копії акту розпломбування від 11 липня 2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про її самостійний обов`язок здійснити державну повірку приладу обліку або встановити новий прилад обліку із діючим терміном державної повірки.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що як на час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду в апеляційному суді споживачем повірку приладу обліку здійснено не було, тобто у даному випадку, позивачкою не було виконано вимоги щодо проведення державної повірки лічильника в строк до 11.08.2020 року, а отже вимоги ОСОБА_1 ,є безпідставними та не узгоджується з нормами права, які регулюють дані правовідносини.
З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, висновок суду є достатньо аргументованими, апеляційний суд не знаходить підстав повторно давати відповідь на ті самі аргументи скаржника, при цьому колегія суддів враховує, що як, неодноразово зазначав ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року № 303А, §§ 2930). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001 року, № 49684/99, § 2)
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження в суді першої інстанції та яким надана відповідна правова оцінка.
Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
А.В. Гапонов
Л.П. Никифоряк
Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2026 року.
Головуючий-суддя О.В. Халаджи
Оригінал: reyestr.court.gov.ua