Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №206/6362/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №206/6362/25

Суддя: Гапонов А. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7829/26 Справа № 206/6362/25 Суддя у 1-й інстанції - Плінська А.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу – Хорошманенко Наталія Сергіївна, Військова частина НОМЕР_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузяков Олександр Володимирович,

на рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

11.11.2025 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу – Хорошманенко Наталія Сергіївна, Військова частина НОМЕР_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому позивач просив визначити йому додатковий строк терміном в два місяці після набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті рідного діда – ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що після смерті діда відкрилась спадщина, яку прийняли та отримали свідоцтво про право на спадщину онука ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_2 . Постановою приватного нотаріуса Хорошманенко Н.С. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. В обґрунтування причин поважності пропуску строку позивач посилається на те, що має проблеми зі здоров`ям, спостерігається у лікарів, з огляду на молодий вік – 20 років, не міг отримати належну правову допомогу в належний для цього час, так як не мав фізичних ресурсів. Крім того, певний період була правова невизначеність щодо строків та необхідності подання заяви щодо прийняття спадщини під час воєнного стану, що позивач не відслідковував.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу – Хорошманенко Наталія Сергіївна, Військова частина НОМЕР_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Самарського районного суду міста Дніпра від 13 листопада 2025 року, а саме заборону Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, вчиняти дії з приводу виплати несплаченої частки грошової допомоги, призначеної спадкодавцю, ОСОБА_5 , за загиблого сина, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , іншим спадкоємцям у спадковій справі № 63/2025, а саме - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка виступає в інтересах малолітньої спадкоємиці ОСОБА_4 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

25.05.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузяков Олександр Володимирович надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачем наведено сукупність об`єктивних, істотних та непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення формально підійшов до оцінки причин пропуску строку, не врахувавши їх сукупність, тривалість, психологічний стан позивача, його вік, сімейні обставини та стан здоров`я, безпідставно звівши оцінку стану здоров`я позивача виключно до питання наявності чи відсутності тривалої госпіталізації, хоча саме комплексний аналіз таких обставин має визначальне значення при вирішенні питання про надання додаткового строку відповідно до статті 1272 ЦК України.

Документи долучені до позову підтверджують доводи позивача щодо стану його здоров`я, крім того до апеляційної скарги долучено додатково інші медичні документи. Такі документи, на думку апелянта, не є новими доказами за своєю суттю, а лише деталізують зазначене у раніше долученому медичному висновку.

Також слід врахувати, що строк було пропущено лише на декілька місяців, тобто пропуск не є значним, а позивач після усвідомлення необхідності оформлення спадкових прав невідкладно звернувся до суду за захистом своїх прав. Це свідчить про відсутність умисного нехтування своїми обов`язками чи недобросовісної поведінки з його боку.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19.09.2026 року від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Голубніченко Владислав Олегович надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначає, що медичні документи підтверджують окремі періоди звернення та лікування, які не мали наслідком тривалої госпіталізації або втрати життєвих функцій, і не підтверджують безперервної, об`єктивної та належно засвідченої перешкоди. Тобто суд не проігнорував медичні докази, а відмежував факт захворювання від юридичного критерію непереборності.

Молодий вік може оцінюватися лише у сукупності з іншими доведеними обставинами, але не замінює вимогу довести непереборну перешкоду. Посилання на юридичну необізнаність також не є достатнім.

Сам факт дії воєнного стану не звільняє спадкоємця від обов`язку довести індивідуальну перешкоду.

Посилання апелянта на історичні зміни підзаконного регулювання не пояснює, чому саме у 2025 році він об`єктивно не міг подати заяву.

Відповідачка просить не приймати нові медичні документи, якщо апелянт не доведе об`єктивної неможливості їх подання суду першої інстанції.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. Від третьої особи - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу – Хорошманенко Н.С. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності (а.с.69-71, 74-75, 72).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилась спадщина.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 доводяться ОСОБА_5 онуками, а ОСОБА_2 дружиною, що підтверджується відповідними свідоцтвами та сторонами не оспорюється.

17 червня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хорошманенко Н.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Доньки померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились від прийняття належної їм за законом частки у спадщині на користь ОСОБА_2

29 липня 2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хорошманенко Н.С. видано ОСОБА_4 – рідній онуці та ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом.

28 жовтня 2025 року із заявою про прийняття спадщини після смерті діда звернувся ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хорошманенко Н.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 .

Позивач в передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Аналогічна норма міститься в п.24постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивач має діагноз: резидуально органічне ураження ц.н.с. внаслідок набутих повторних ЗЧМТ (2012, 2020) з вираженим лікворно – гіпертензій ним синдромом та дефіцитом кровотоку, з мікровогнищевою органічною симптоматикою, з вираженим вестибуляпатичним синдромом, з вираженим антено – тривожним синдромом зі схильністю до панічних атак, що підтверджується консультативними висновками спеціаліста. Рекомендовано медикаментозне лікування.

Крім того, ОСОБА_1 навчається на 4 курсі факультету інформаційних технологій Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

Судом першої інстанції не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.

Позивачем суду не надано належні та допустимі докази в підтвердження наявності перешкод йому для подання заяви про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку та поважності причин. Надані позивачем медичні документи підтверджують лише окремі періоди звернення за медичною допомогою та лікування, які не мали наслідком занадто тривалої госпіталізації або ж втрати певних життєвих функції чи їх обмеження. Водночас ці документи не підтверджують існування безперевної, об`єктивної та належно засвідченої перешкоди для звернення до суду впродовж усього шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Враховуючи встановлені обставини справи суд першої інстанції дійшов висновку, про відмову задоволенні позовних вимог, оскільки судом першої інстанції не було встановлено, що стан ОСОБА_1 впродовж строку для прийняття спадщини був таким, який реально, об`єктивно і непереборно виключав можливість звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а сам факт звернення за медичною допомогою, проходження обстежень не є достатнім, як і незнання законодавства.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частини перша, друга статті 1272 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 30 грудня 2024 року в справі № 527/1229/24, від 31 липня 2024 року в справі № 127/2149/21 та інших.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, у кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, по`вязані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Зокрема, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини: незнання про смерть спадкодавця; юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, установлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця, без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20, від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 399/570/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.

Тож практика Верховного Суду у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Щодо доданих позивачем до апеляційної скарги медичних документів, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відтак, апеляційний суд не приймає зазначені документи у якості доказів, оскільки зазначені документи існували на момент розгляду справи та позивачем не наведено підстав, які б свідчили про неможливість їх подання до суду першої інстанції.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк на звернення з заявою про прийняття спадщини сплив 12 липня 2025 року.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті діда 28 жовтня 2025 року,тобто з пропуском встановленого законодавством 6-місячного строку.

З доданих позивачем та досліджених в суді першої інстанції медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 звертався до закладу охорони здоров`я, має діагноз: резидуально органічне ураження ц.н.с. внаслідок набутих повторних ЗЧМТ (2012, 2020) з вираженим лікворно – гіпертензій ним синдромом та дефіцитом кровотоку, з мікровогнищевою органічною симптоматикою, з вираженим вестибуляпатичним синдромом, з вираженим антено – тривожним синдромом зі схильністю до панічних атак, що підтверджується консультативними висновками спеціаліста. Позивачеві рекомендовано медикаментозне лікування (а.с. 18-18зв, том 1, 4-4зв, 5-5зв, 6-6зв, 7-17 том 2).

Разом з тим, оцінюючи вказані документи, судом першої інстанції було вірно зазначено, що надані позивачем медичні документи підтверджують лише окремі періоди звернення за медичною допомогою та лікування, які не мали наслідком занадто тривалої госпіталізації або ж втрати певних життєвих функції чи їх обмеження, тобто вони не підтверджують існування безперевної, об`єктивної перешкоди для звернення позивача із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса впродовж усього шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Таким чином, відсутність поважних причин для надання додаткового строку є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузяков Олександр Володимирович, залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 20.10.2026 року.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua