Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №635/6320/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6320/25

Провадження № 2/635/1771/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Базова О.В.

за участі секретаря судового засідання Макаренко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1096342 від 11.07.2023 в загальному розмірі 9050,04 грн., яка складається з тіла кредита у розмірі – 4976,47 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 4073,57 грн. Також просить стягнути з відповідача судовий збір 2 422,40 та витрати на професійну правничу допомогу 6 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.07.2023 року між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем укладено кредитний договір №1096342. Відповідач уклад кредитний договір та отримав кошти, відповідно до умов кредитного договору.

23.07.2024 р. згідно умов Договору факторингу №2307-24, ТОВ «Слон кредит» (ЄДРПОУ 42350798) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 1096342 від 11.07.2023 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача за кредитним договором №1096342 від 11.07.2023 в загальному розмірі 9050,04 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі "Судова влада України", про причини неявки не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, враховуючи позицію Верховного Суду у справі № 911/3142/12 від 18.03.2021, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.

Враховуючи неявку сторін у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 11.07.2023 між відпоідачем та ТОВ «Слон кредит» було укладено кредитний договір №1096342 від 11.07.2023, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором E293.

Умовами договору встановлено: Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 200,00 грн. Тип кредиту – кредит. Строк кредиту 366 днів, з кінцевим терміном повернення 11.07.2024 р. (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього Договору (далі – Графік платежів). У Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, як на підставі звернення до Товариства у паперовій формі так і в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за процентною ставкою, яка залежить від періоду її встановлення та становить:- за перший день користування кредитом (включно) - 0% (далі — Проценти за перший день користування кредитом);- за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 138,00% річних (далі Поточні проценти). Умовою зміни розміру процентної ставки є період її встановлення, що визначений вище. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 269,05% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 9 901,78 грн.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання):- у розмірі 5 200,00 гривень на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

В матеріалах справи міститься підтвердження переказу грошових коштів наданих ТОВ «ПЕЙТЕК». Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - e7ff19c0-c7f7-43cb-a523-f9189f71e14d Номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» – 10963421689064598 Session ID - 020536547608 Сайт торгівця - https://sloncredit.ua Код авторизації - A10B8F Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 11.07.2023 11:36:39 Дата і час прийняття в роботу - 11.07.2023 11:36:47 Дата і час виконання - 11.07.2023 11:36:44 Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених у кредитному договорі.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених договором.

23.07.2024 р. згідно умов Договору факторингу №2307-24, ТОВ «Слон кредит» (ЄДРПОУ 42350798) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 1096342 від 11.07.2023 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача за кредитним договором №1096342 від 11.07.2023 в загальному розмірі 9050,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 627,628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п. 12 ч. 1 вказаної статті Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений;

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Як регламентовано ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, з огляду на відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Діджі Фінанс», в особі директора Романенко М.Е. та адвокатом Лівак О.М. укладено договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025.

Відповідно до детального опису робіт до договору № 42649746 від 01.01.2025 вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.

Суд вважає, що правовий аналіз обставин спірних правовідносин включається у складання позовної заяви, а формуванням додатків до позовної заяви та її подання, становлять невід`ємну складову пред`явленого позову та не є окремою юридичною послугою.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 285 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 598, 599, 615, 1054, 1077 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС».

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 1096342 від 11.07.2023 у загальному розмірі 9050 (дев`ять тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, ЄДРПОУ: 42649746;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Базов О.В.