Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №624/1077/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1077/26

провадження № 3/624/383/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В., розглянувши в залі суду Кегичівського районного суду Харківської області адміністративні матеріали, що надійшли з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, Харківської області, громадянина України, не працюючого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кегичівським РВ ГУМВС України в Харківській області 24.02.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

права, передбачені ст. 268 КУпАП роз`яснено,

в с т а н о в и в :

До Кегичівського районного суду Харківської області, 06.10.2026 надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №719 від 28.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи рядовим внутрішньої служби, на посаді молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», являючись відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 16.09.2026 п 13.18, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2024 рік (далі - щорічна декларація за 2024 рік), чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ст. 11, ч. ч. 1, 6 ст. 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. Установи покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно- правовими актами. До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі- особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в працівники Державній кримінально-виконавчій службі України (далі кримінально-виконавчої служби). Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: рядовий склад: рядовий внутрішньої служби.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» начальника арештного дому від 31.10.2023 № 186/OC-23 ОСОБА_1 з 01.11.2023 призначено на посаду молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)».

ОСОБА_1 08.08.2023 склав присягу працівника Державної кримінально- виконавчої служби України.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» начальника арештного дому від 08.08.2023 № 127/OC-23 ОСОБА_1 присвоєно звання рядового внутрішньої служби.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої самоврядування. на виконання функцій держави або місцевого

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Так, ОСОБА_1 , 16.09.2026 0 13.18 подав щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/cdb93eb3-5896-4a59-86fd-7970519a01ce.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2024 рік (яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати до 01.04.2025) подав 16.09.2026, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

При цьому умисел суб`єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, полягає в тому, що, маючи обов`язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.

Частиною 1 ст. 65 Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи рядовим внутрішньої служби, на посаді молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 16.09.2026 о 13.18, подав без поважних причин щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, є місце проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , де ним подано щорічну декларацію за 2024 рік.

Склад правопорушення, передбачений ст. 172-6 КУпАП, є триваючим. Початковим моментом триваючого правопорушення є діяння особи, коли винувата особа не виконує покладеного на неї обов`язку або виконує його неповністю чи неналежним чином. Триваючі правопорушення припиняються виконанням установлених обов`язків.

Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 16.09.2026 о 13.18, тобто дата та час несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2024 рік.

Положення статті 38 та інших норм КУпАП зазначають, що законодавець пов`язує початок обчислення строку виявлення правопорушення з моментом, коли склад правопорушення (встановлено що у діях особи встановлено, правопорушення).

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення.

Зазначена позиція висловлена як узагальнюючий висновок у листі Верховного суду від 09.04.2021 № 1089/0/2-21.

Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних і надання пояснення, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто дата складання зазначеного протоколу.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 720 від 28.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи рядовим внутрішньої служби, 29.01.2025 звільненим з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», являючись відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 16.09.2026 о 13.51, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2025 по 29.01.2025, (при звільненні) (далі декларація при звільненні), чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ст. 11, ч. ч. 1, 6 ст. 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує виконання державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. Установи покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно- правовими актами. До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в працівники Державній кримінально-виконавчій службі України (далі кримінально-виконавчої служби). Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: рядовий склад: рядовий внутрішньої служби.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» начальника арештного дому від 31.10.2023 № 186/OC-23 ОСОБА_1 з 01.11.2023 призначено на посаду молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)».

ОСОБА_1 08.08.2023 склав присягу працівника Державної кримінально- виконавчої служби України.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» начальника арештного дому від 08.08.2023 № 127/OC-23 ОСОБА_1 присвоєно звання рядового внутрішньої служби.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна від 29.01.2025 № 22/OC-25 колонія (№ 65)» начальника арештного дому ОСОБА_1 29.01.2025 звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)».

Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності він знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжував та не розпочав.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Так, ОСОБА_1 , якого 29.01.2025 звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», 16.09.2026 о 13.51 подав декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/a038ca9a-73cc-4385-8c66- ec28ae23e6ca.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави) подав 16.09.2026, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння. При цьому умисел суб`єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, полягає в тому, що, маючи обов`язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.

Частиною 1 ст. 65-1 Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи рядовим внутрішньої служби, 29.01.2025 звільненим з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 16.09.2026 о 13.51, подав без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є місце проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , де ним подано декларацію при звільненні.

Склад правопорушення, передбачений ст. 172-6 КУпАП, є триваючим. Початковим моментом триваючого правопорушення є діяння особи, коли винувата особа не виконує покладеного на неї обов`язку або виконує його неповністю чи неналежним чином. Триваючі правопорушення припиняються виконанням установлених обов`язків.

Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 16.09.2026 п 13.51, тобто дата та час несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації при звільненні.

Положення статті 38 та інших норм КУпАП зазначають, що законодавець пов`язує початок обчислення строку виявлення правопорушення з моментом, коли що у діях особи є склад правопорушення (встановлено встановлено, правопорушення).

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення.

Зазначена позиція висловлена як узагальнюючий висновок у листі Верховного суду від 09.04.2021 № 1089/0/2-21.

Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних і надання пояснення, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто дата складання зазначеного протоколу.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 721 від 28.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи рядовим внутрішньої служби, 29.01.2025 звільненим з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», являючись відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 04.05.2026 о 15.19, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2025 рік (далі щорічна декларація за 2025 рік), чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ст. 11, ч. ч. 1, 6 ст. 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. Установи покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно- правовими актами. До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі працівники кримінально-виконавчої служби). Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: рядовий склад: рядовий внутрішньої служби.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» начальника арештного дому від 31.10.2023 № 186/OC-23 ОСОБА_1 з 01.11.2023 призначено на посаду молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)».

ОСОБА_1 08.08.2023 склав присягу працівника Державної кримінально- виконавчої служби України.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» начальника арештного дому від 08.08.2023 № 127/OC-23 ОСОБА_1 присвоєно звання рядового внутрішньої служби.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII.

Наказом начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» начальника арештного дому від 29.01.2025 № 22/OC-25 ОСОБА_1 29.01.2025 звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)».

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, ОСОБА_1 , якого 29.01.2025 звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», 04.05.2026 о 15.19 подав щорічну декларацію за 2025 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/2ad6b3de-5409-4009-a7fl- b7c4e8663404.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2025 рік (яку відповідно до абз 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати до 01.04.2026) подав 04.05.2026, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

При цьому умисел суб`єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, полягає в тому, що, маючи обов`язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.

Частиною 1 ст. 651 Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи рядовим внутрішньої служби, 29.01.2025 звільненим з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 04.05.2026 п 15.19, подав без поважних причин щорічну декларацію за 2025 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є місце проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , де ним подано щорічну декларацію за 2025 рік.

Склад правопорушення, передбачений ст. 172-6 КУпАП, є триваючим. Початковим моментом триваючого правопорушення є діяння особи, коли винувата особа не виконує покладеного на неї обов`язку або виконує його неповністю чи неналежним чином. Триваючі правопорушення припиняються виконанням установлених обов`язків.

Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 04.05.2026 п 15.19, тобто дата та час несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2025 рік.

Положення статті 38 та інших норм КУпАП зазначають, що законодавець пов`язує початок обчислення строку виявлення правопорушення з моментом, коли що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення).

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення.

Зазначена позиція висловлена як узагальнюючий висновок у листі Верховного суду від 09.04.2021 № 1089/0/2-21.

Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних і надання пояснення, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто дата складання зазначеного протоколу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав в повному обсязі, зазначив, що вчасно не подав декларації в зв`язку з тим, що його про це не було повідомлено.

Прокурор Татоян А.А. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, зазначив, що зібрані достатні та допустимі докази вини ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку прокурора та ОСОБА_1 , суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, суд вважає необхідним, що справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за номерами: справа № 624/1077/26, провадження № 3/624/383/26, справа № 624/1078/26, провадження № 3/624/384/26, справа № 624/1079/26, провадження № 3/624/385/26, слід об`єднати в одне провадження, якому присвоїти номер справи № 624/1077/26, провадження № 3/624/383/26 та розглядати одночасно.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема подавати докази, заявляти клопотання, тощо.

Процесуальна форма та зміст оригіналів протоколів про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Розглянувши адміністративні матеріали, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме: протоколом №719 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 28.09.2026; протоколом №720 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 28.09.2026; протоколом №721 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 28.09.2026; копією витягу з наказу за № 126/ОС-23 від 07.08.2023 про прийняття ОСОБА_1 на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України та призначення на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)»; копією витягу з наказу за № 127/ОС-23 від 08.08.2023 про присвоєння першого спеціального звання ОСОБА_1 ; копією витягу з наказу за № 186/ОС-23 від 31.10.2023 про призначення ОСОБА_1 з 01.11.2023 на посаду молодшого інспектора відділу охорони державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)»; копією витягу з наказу за № 22/ОС-25 від 29.01.2025 про звільнення ОСОБА_1 ; копією витягу із ЗУ «Про запобігання корупції»; копією журналу з попередження ОСОБА_1 про необхідність подачі декларації; копією службової картки ОСОБА_1 ; копією посадової інструкції молодшого інспектора відділу охорони від 10.06.2024 №6/186; копією складеної присяги ОСОБА_1 від 08.08.2023; копією положення про відділ охорони державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)»; копією положення про державну установу «Надержинщинська виправна колонія (№65)»; копіями декларацій; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідності ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу: вік, соціальне положення, ступінь його вини, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, у вигляді мінімального штрафу.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, не вбачаю підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, з урахуванням вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 251/26/3493/В від 01.05.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом ІІ групи безстроково.

Керуючись ст. 36, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 245, 251,252, 268, 280 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за номерами: справа № 624/1077/26, провадження № 3/624/383/26, справа № 624/1078/26, провадження № 3/624/384/26, справа № 624/1079/26, провадження № 3/624/385/26 та присвоїти номер справи № 624/1077/26, провадження № 3/624/383/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA978999980313070106000020609, отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка /21081100, Код класифікації доходів бюджету 21081100, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Богачова