Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №638/15807/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Дезертирство

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №638/15807/25

Суддя: Агапов Р. О.

Справа № 638/15807/25

Провадження № 1-кп/638/1067/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62023170020000119 від 21.01.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Велика Білозірка Кам`янко-Дніпровського району Запорізької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, у військовому званні «солдат» перебував на посаді радіотелефоніста 2 стрілецького взводу з стрілецької роти і стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

встановив:

Встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2022 року № 114 військовослужбовця за призовом рядового ОСОБА_5 , призначено на посаду радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

05 грудня 2022 року ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, а саме самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, не визнав.

Вказав, що проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді радіотелефоніста. Зазначив, що 05 грудня 2022 року вирішив залишити місце служби, вчинив це на власний розсуд, заходів щодо повернення для продовження військової служби не вживав. Повертатися до місця служби не збирався, проводив час до затримання за місцем свого мешкання. Свої дії не оцінює, як дезертирство.

Захисник у судовому засіданні просив призначити йому мінімальне покарання, не більше трьох років позбавлення волі.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст. 408 КК України не визнав, його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

1.Показання свідків.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні вказав, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , з обвинуваченим ОСОБА_5 знайомий. Вказав, що 05 грудня 2022 року перебував у АДРЕСА_2 . Було шикування та перевірка особового складу вранці та ввечері. ОСОБА_5 під час перевірки особового складу був відсутній, зброю та бк останній залишив на місці військової частини. Конфліктів з командуванням ОСОБА_5 не мав.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні вказав, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , з обвинуваченим ОСОБА_5 знайомий. Вказав, що 05 грудня 2022 року проходив військову службу у місці тимчасового розташування підрозділу у АДРЕСА_2 проводиться перевірка особового складу. Під час шикування було проведено перевірку особового складу та встановлено відсутність ОСОБА_5 . Зброю та боєприпаси обвинувачений залишив на місці проходження служби, зі свідком після залишення місця служби не контактував. Командування підрозділі відносилось до всіх військовослужбовців однаково.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні вказав, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , з ОСОБА_5 знайомий. На момент 2022 року перебував у населеному пункту АДРЕСА_2 . Кожного дня, близько 06:00 ранку командуванням проводиться перевірка особового складу під час шикування. 05 грудня 2022 року під час шикування було виявлено відсутність ОСОБА_5 , зброю та боєприпаси останній залишив на місці проходження служби. Зі свідком після залишення місця служби не зв`язувався, командуванням проводилися роз`яснення щодо відповідальності за самовільне залишення військової служби. Керівництвом до військовослужбовців жорстоке поводження не практикувалось.

2.Письмові докази.

Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 114 від 09.05.2022, Військовослужбовця за призовом рядового ОСОБА_5 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 05.05.2022 року №53-РС на посаду радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону, який прибув для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 , з 9 травня 2022 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, він вважається таким, що 9 травня 2022 року приступив до прийому справ та посади, цього ж числа прийняв і приступив де виконання службових обов?язків за посадою. Встановлено оклад за посадою 2640 гривень на місяць, шпк "солдат".

Рапортом командира 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 про призначення службового розслідування було встановлено, що 05.12.2022 року о 06:00 годині під час перевірки особового складу було виявлено радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_5 , який самовільно залишив місце несення служби.

Також за фактом самовільного залишення місця служби ОСОБА_5 командиром в/ч було складено довідку-доповідь.

Згідно з витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 3683 від 05.12.2022, за фактом самовільного залишення місця служби ОСОБА_5 було призначене службове розслідування.

Актом службового розслідування від 21.12.2022 було встановлено факт самовільного залишення місця служби 05.12.2022 в бойовій обстановці в ході виконання бойових завдань, відсутність на військовій службі по теперішній час, умисне та грубе порушення вимог, передбачених абзацами 2,3 ст. 11, абзацом 9 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абзацом 3 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 про результати службового розслідування стосовно ОСОБА_5 № 2824 від 21.12.2022 було встановлено факт самовільного залишення 05.12.2022 місця служби з метою ухилитися від військової служби в бойовій обстановці в ході виконання бойових завдань, відсутність на військовій службі по теперішній час, умисне та грубе порушення вимог, передбачених абзацами 2, 3 статті 11, абзацом 9 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацом 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_5 . За вказані дії ОСОБА_5 позбавлений додаткової винагороди за грудень 2022 року, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, а також премії за грудень 2022 року в повному обсязі.

За фактом самовільного залишення місця проходження служби командиром в/ч НОМЕР_1 було складено та направлено до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України. До повідомлення додані матеріали службового розслідування.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023170020000119 від 21.01.2023, 05.12.2022 року о 06:00 годині під час проведення перевірки особового складу по місцю розташування підрозділу в районі населеного пункту АДРЕСА_2 було виявлено відсутність військовослужбовця за призовом під час мобілізації радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою слідчого СВ ВП №3 Запорізького ГУНП РУП в Запорізькій області від 01.08.2025 ОСОБА_5 було оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 04.08.2025, слідчому було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05.08.2025, слідчим було надано дозвіл на проведення обшуку на території садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема житлового будинку, а також всіх будівель та споруд, з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з протоколом обшуку від 07 серпня 2025 року, у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчими було виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До протоколу обшуку був доданий DVD-R диск з відеозаписом слідчої дії, який був досліджений у судовому засіданні.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 04.08.2025, 07 серпня 2025 року.

Ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07.08.2025, відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави.

Наведені докази суд вважає належними, допустимими, оскільки вони отримані відповідно до вимог КПК України. Аналіз викладених доказів поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

З огляду на докази, здобуті у даному кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду, пояснення самого обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені діючим законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме дезертирство, яке по своїй суті є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління, з метою ухилення від проходження військової служби.

Про мету ухилення ОСОБА_5 від проходження військової служби свідчить те, що він з 05.12.2022 року та до 07.08.2025 року самостійно не повернувся до місця несення служби, допоки його не було затримано у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Крім того, обвинувачений будь-яким іншим чином не зв`язувався з керівництвом військової частини, не повідомив про своє місце перебування та зазначив про намір повернутись до військової служби через певний час. Вказане свідчить про його не бажання продовжувати військову службу.

Суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Визначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує: тяжкість скоєних правопорушень; характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх суспільну небезпеку; а також, враховує особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства», рішення від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Суд зазначає, що вчинене ОСОБА_5 правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем селища Велика Білозірка Кам`янко-Дніпровського району Запорізької області, українцем, громадянином України, який має середню освіту, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, у військовому званні «солдат» перебував на посаді радіотелефоніста 2 стрілецького взводу з стрілецької роти і стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Згідно медичної характеристики з в/ч НОМЕР_1 , має діагноз: здоровий. Має посередню службову характеристику,

Обставини, що пом`якшують покарання, відсутні

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Враховуючи те, що у справі відсутні пом`якшуючі обставини, тому підстави для застосування положень ст. 69 КК України, на які посилався захисник, - відсутні.

Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відсутність пом`якшуючих обставин, особу винного, його ставлення до вчиненого, тривалість ухилення від військової служби, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Судом зауважує, що, наразі, на території України триває воєнний стан, а обвинувачений, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, був зобов`язаний непорушно дотримуватися Конституції України і законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свої навички і майстерність, а також твердо знати й зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватися правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно перебувати у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).

Суд також враховує позиції Верховного Суду, викладені в постановах у справі №750/2773/22 (провадження №51-3061км22) від 22.12.2022 та у справі №726/78/23, (провадження №51-1772км23) від 11.07.2023, з яких вбачається, що кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби свідчать про підвищену суспільну небезпечність, оскільки можуть призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, а тому застосування іншого покарання ніж позбавлення волі, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за вчинення таких дій.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадження відсутні.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 07 серпня 2025 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання в порядку ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення у період з 07 серпня 2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua