Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №619/6017/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6017/26

провадження № 2/619/3373/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого – суддіБолибока Є.А.

за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/6017/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

третя особа: ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження позов про стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача.

07 вересня 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ісаєнко М.О., через систему «Електронний суд», звернулася до суду з позовом, у якому після його уточнення просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до закінчення нею навчання у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна - 30.06.2031, але не старше 23 років. В обґрунтування позову зазначила, що з 02.11.2007 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 листопада 2024 року по справі № 619/6519/24 було розірвано. У шлюбі були народжені діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14.02.2025 Дергачівським районним судом Харківської області у справі № 619/646/25 за її заявою було видано Судовий наказ, яким було стягнено з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 30.01.2025 щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Судом було визначено, що, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. 20.03.2025 Дергачівським ВДВС у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження (№ АСВП: 77522477) з примусового виконання зазначеного вище судового наказу. ІНФОРМАЦІЯ_3 дочці ОСОБА_3 виповнилось 18 років і стягнення аліментів на її утримання було припинено в зв`язку з досягненням нею повноліття. Разом з тим, наказом № 0110-5/2187 від 11.08.2025 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, ОСОБА_3 було зараховано на навчання на перший курс медичного факультету денної форми навчання за держзамовленням. Наказом №3501-5/1829 від 03.07.2026, ОСОБА_3 було переведено на другий курс. Термін навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.2025 по 30.06.2031. Зазначені обставини підтверджуються довідкою Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна № 102 від 20.08.2026. Згідно довідки про доходи №0103-180, виданої 19.08.2026 Харківським національним університетом ім.В.Н. Каразіна, ОСОБА_3 доходів (стипендії) не отримує Батько - ОСОБА_2 , в теперішній час проживає окремо, в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дочки не надає. Вона змушена забезпечувати повнолітню дочку, яка проживає разом з нею і продовжує навчання всім необхідним власними силами. У зв`язку з продовженням навчання дитина потребує постійної матеріальної допомоги. Її витрати складаються не лише безпосередньо з витрат, пов`язаних із навчальним процесом, а й зі звичайних щоденних витрат, необхідних для забезпечення належних умов життя та навчання. Зокрема, дитина потребує коштів на харчування, придбання одягу та взуття, засобів особистої гігієни, оплату проїзду, мобільного зв`язку та доступу до мережі Інтернет. Навчальний процес також передбачає витрати на придбання навчальної літератури та канцелярського приладдя, друк і копіювання навчальних матеріалів, використання та обслуговування комп`ютерної техніки, необхідної для підготовки до занять, виконання навчальних завдань та роботи з електронними освітніми ресурсами. Навчання за денною формою потребує значних витрат часу, у зв`язку з чим можливість дитини мати постійний заробіток та самостійно забезпечувати всі свої матеріальні потреби є обмеженою. Таким чином, у період продовження навчання дитина об`єктивно потребує матеріальної допомоги батьків. Відповідач про ці обставини знає, однак все одно в добровільному порядку не виконує свої батьківські обов`язки та не забезпечує дочку матеріально.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

10 вересня 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

14 вересня 2026 року представник позивача – ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про усунення недоліків.

17 вересня 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 13 год 30 хв 20 жовтня 2026 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 01 жовтня 2026 року.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місця проживання відповідача судом була направлена судова повістка разом з копіями відповідних документів, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана 25.09.2026.

Крім того, відповідачу була направлена судова повістка в електронному вигляді у додатку «Viber», як доставлено 21.09.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, представник позивача надала до суду заяву, у якій просила розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі відсутності відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з`явилася, про час ті місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді у додаток «Viber», яку доставлено 21.09.2026, причин неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 .

З огляду на Довідку від 20.08.2026 № 102 Декана факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, ОСОБА_3 є дійсно студентом 2 курсу медичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, денної форми навчання за держзамовленням. Зарахована на перший курс наказом № 0110-5/2187 від 11.08.2025. Переведена на 2-й курс наказом № 3501-5/1829 від 03.07.2026. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2031.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Частиною першою статті другої ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Пленум Верховного Суду України в п. 20 своєї постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 роз`яснив судам, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зробив висновок, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України) правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України в п.17 своєї постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року роз`яснив судам, що згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Позивач скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів на доньку саме у частці від доходу її батька.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставами для стягнення аліментів після досягнення дитиною повнолітня є: продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі; змога батьків у наданні такої допомоги.

Згідно з ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як зазначає позивач 14.02.2025 Дергачівським районним судом Харківської області у справі № 619/646/25 за заявою ОСОБА_1 було видано Судовий наказ, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 30.01.2025 щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Судом було визначено, що, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

20.03.2025 Дергачівським ВДВС у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження (№ АСВП: 77522477) з примусового виконання зазначеного вище судового наказу.

ІНФОРМАЦІЯ_3 дочці ОСОБА_3 виповнилось 18 років і стягнення аліментів на її утримання було припинено в зв`язку з досягненням нею повноліття.

Отже, на сьогодні позивач ОСОБА_3 досягла повноліття, але продовжує навчання.

З огляду на Довідку від 20.08.2026 № 102 Декана факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, ОСОБА_3 є дійсно студентом 2 курсу медичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, денної форми навчання за держзамовленням. Зарахована на перший курс наказом № 0110-5/2187 від 11.08.2025. Переведена на 2-й курс наказом № 3501-5/1829 від 03.07.2026. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2031.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з продовженням навчання дитина потребує постійної матеріальної допомоги. Її витрати складаються не лише безпосередньо з витрат, пов`язаних із навчальним процесом, а й зі звичайних щоденних витрат, необхідних для забезпечення належних умов життя та навчання. Зокрема, дитина потребує коштів на харчування, придбання одягу та взуття, засобів особистої гігієни, оплату проїзду, мобільного зв`язку та доступу до мережі Інтернет. Навчальний процес також передбачає витрати на придбання навчальної літератури та канцелярського приладдя, друк і копіювання навчальних матеріалів, використання та обслуговування комп`ютерної техніки, необхідної для підготовки до занять, виконання навчальних завдань та роботи з електронними освітніми ресурсами.

Таким чином, судом встановлено, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 , яка перебуває на повному утриманні матері ОСОБА_1 , потребує матеріальної допомоги з боку батька, так як не працює, а продовжує навчання, а батько дитини може, але не надає матеріальної допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним

у постановах: від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 592/2798/16-ц (провадження № 61-19463св18), від 16 лютого 2022 року у справі № 81/2423/20 (провадження № 61-17937св21).

Крім того, суд враховує, що аліменти на утриманні повнолітньої дочки це платіж, який повинен бути спрямований на покриття матеріальної допомоги, якої позивач потребує у зв`язку із продовженням навчання, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами дитини та з урахуванням матеріального становища сторін та має виходити з фактичних обставин справи. Разом з тим, цей платіж повинен бути співрозмірним з урахуванням обов`язку, який є в обох із батьків дитини і має бути рівним, а розмір аліментів має бути обґрунтованим та доведеним.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обґрунтування своїх вимог.

Ураховуючи, що відповідач є працездатною особою, тому суд не вбачає будь-яких обставин, які б перешкоджали відповідачу виконанню його батьківських обов`язків щодо утримання повнолітньої дочки ОСОБА_6 , у зв`язку із її навчанням, оскільки відповідний обов`язок з утримання своїх повнолітніх дітей, якщо останні продовжують навчання, рівною мірою покладається на обох з батьків.

Вирішуючи питання, щодо дати початку стягнення аліментів, суд відзначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому аліменти мають бути стягнуті, починаючи з 07.09.2026.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах платежу за один місяць.

Частиною шостою статті 141 ЦПК України встановлено, що в разі, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так як позивач звільнена від сплати судового збору за позовом про стягнення аліментів, то суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , п/р IBAN НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.09.2026і до закінчення нею навчання у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна - 30.06.2031, але не старше 23 років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок