Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №710/1066/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Суд: Шполянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №710/1066/26

Суддя: Побережна Н. П.

Справа № 710/1066/26

Провадження № 2-о/710/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Побережної Н.П.,

присяжних: Ведус М.І., Ємець Л.І.,

за участю секретаря судового засідання – Слободяник І.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення ОСОБА_2 померлим,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області із заявою, в якій просила оголосити померлим її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозуватка Звенигородського району Черкаської області; вважати датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті – район населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області, а також зазначити, що загибель пов`язана з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України у складі військової частини НОМЕР_2 .

Заяву обґрунтовано тим, що заявниця є дружиною ОСОБА_2 . Під час проходження військової служби за мобілізацією він був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та проходив службу на посаді стрільця-зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки. 23 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на взводному опорному пункті «МАРС» поблизу с. Старомайорське зв`язок із ним було втрачено; після бою його не виявили серед поранених або загиблих. Відтоді місце його перебування не встановлено.

Заявниця зазначила, що оголошення чоловіка померлим необхідне їй для усунення правової невизначеності та вирішення питань, пов`язаних із реалізацією прав члена сім`ї військовослужбовця, який імовірно загинув під час захисту України, зокрема для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 22.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами окремого провадження судом у складі одного судді та двох присяжних, до участі у справі як заінтересованих осіб залучено військову частину НОМЕР_2 і Міністерство оборони України.

Ухвалами суду від 10.08.2026, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, витребувано від Генерального штабу Збройних Сил України відомості щодо тривалості активних бойових дій у районі с. Старомайорське та, у разі їх завершення, дати завершення таких дій; від Українського національного центру розбудови миру, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – актуальні відомості про можливе перебування ОСОБА_2 у полоні, включення до списків на обмін, його місцезнаходження, долю чи підтвердження смерті.

Заявниця в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, повідомила, що додаткових пояснень не має.

Представники військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Заяв чи заперечень по суті заявлених вимог до суду не подали.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст досліджених доказів.

Копією свідоцтва про одруження та відмітками у паспортних документах підтверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 липня 2007 року. Цей доказ є належним і допустимим та підтверджує юридичну заінтересованість заявниці у вирішенні справи.

Копією паспорта ОСОБА_2 підтверджено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лозуватка Шполянського району Черкаської області та є громадянином України. Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04 квітня 2024 року № 1/1734 підтверджено, що 07 червня 2023 року його було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для подальшого проходження служби до НОМЕР_3 навчального центру.

З акта службового розслідування військової частини НОМЕР_2 від 13 листопада 2023 року вбачається, що наказом командира військової частини від 18 липня 2023 року № 199 ОСОБА_2 призначено на посаду стрільця-зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки та зараховано до списків особового складу частини. Перед висуванням на позицію він був забезпечений штатним озброєнням, засобами індивідуального захисту та медичною аптечкою.

В акті службового розслідування детально відображено, що відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 № 239/1295дск від 21 жовтня 2023 року ОСОБА_2 виконував бойове завдання на взводному опорному пункті «МАРС» у районі с. Старомайорське Донецької області. 23 жовтня 2023 року в період з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. противник здійснив штурм позиції із застосуванням бронетехніки, артилерії та стрілецької зброї. Особовий склад прийняв бій, позиція була зайнята противником. Після цього зв`язок із ОСОБА_2 було втрачено, а його подальша доля залишилася невідомою; серед поранених і загиблих його не обліковано.

У письмовому поясненні командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_3 , включеному до матеріалів службового розслідування, підтверджено, що ОСОБА_2 перебував на позиції «МАРС» під час відбиття ворожого штурму, після захоплення позиції противником зв`язок із ним був утрачений, а відомостей про евакуацію, поранення або загибель не отримано. Заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення лейтенант ОСОБА_4 підтвердив описану послідовність подій.

За результатами службового розслідування військова частина дійшла висновку, що ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин під час збройного конфлікту, безпосередньо під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Водночас акт не містить відомостей про виявлення тіла, ідентифікацію останків або безпосереднє спостереження свідками моменту смерті.

Сповіщенням сім`ї № 52 від 01 листопада 2023 року, складеним на підставі повідомлення військової частини НОМЕР_2 № 7392 від 31 жовтня 2023 року, заявницю повідомлено, що солдат ОСОБА_2 23 жовтня 2023 року під час штурмових дій противника на позиції «МАРС» у районі с. Старомайорське не був виявлений серед загиблих чи поранених, зв`язок із ним втрачено, у зв`язку з чим його визнано зниклим безвісти.

Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 05 грудня 2023 року підтверджено внесення відомостей про ОСОБА_2 до цього реєстру. Витягом з ЄРДР підтверджено реєстрацію 02 листопада 2023 року кримінального провадження № 12023250360001406 за фактом його зникнення.

У відповіді Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що надійшла на виконання ухвали суду, зазначено, що у відомстві наявна інформація про зникнення ОСОБА_2 , якому у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, надано відповідний правовий статус з 01 грудня 2023 року. Досудове розслідування за частиною першою статті 115 КК України проводить поліція Донецької області; ОСОБА_2 оголошено у розшук в інформаційній підсистемі «Розшук». Станом на дату відповіді відомості про його фактичне місцезнаходження, перебування у полоні або смерть відсутні, розшукові заходи тривають.

Державна некомерційна компанія «Український національний центр розбудови миру» у відповіді від 13 серпня 2026 року № 08-10/44576 повідомила, що дані ОСОБА_2 внесено до реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, однак підтвердження фактичного перебування його в полоні від Російської Федерації або Міжнародного Комітету Червоного Хреста не надходило. Сам факт обліку в інформаційній системі не є підтвердженням полону.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими листом від 19 серпня 2026 року № 222/КШ/17745 повідомив, що в інформаційній системі наявні дані про ОСОБА_2 за обліковою категорією «пошук особи»; підтвердження його полону, стану здоров`я або місця утримання від Міжнародного Комітету Червоного Хреста чи Російської Федерації відсутні.

Матеріали справи містять також відповіді органів, до яких заявниця зверталася у 2023–2025 роках: Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених при Службі безпеки України, Українського національного центру розбудови миру та військової частини НОМЕР_2 . Із цих документів убачається, що пошук ОСОБА_2 здійснювався, однак достовірної інформації про його перебування в полоні, місцезнаходження, евакуацію, лікування або репатріацію не встановлено.

Надана заявницею копія фотозображення з російського інтернет-ресурсу містить зображення військових документів, серед яких заявниця ідентифікує сертифікати, що належали ОСОБА_2 . Цей матеріал суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Сам по собі він не підтверджує смерть конкретної особи, однак узгоджується з відомостями про захоплення противником позиції, на якій перебував військовослужбовець, і втрату зв`язку з ним.

З офіційного Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, вбачається, що с. Старомайорське Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області належало до територій активних бойових дій у періоди з 24 лютого 2022 року по 09 березня 2022 року, з 29 липня 2023 року по 15 лютого 2024 року та з 16 лютого 2024 року по 30 вересня 2024 року, а з 01 жовтня 2024 року віднесене до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. Отже, активні бойові дії у місці ймовірної загибелі закінчилися 30 вересня 2024 року, а на час розгляду справи шестимісячний строк після їх завершення сплив.

Оцінка доказів та мотиви суду.

Відповідно до статей 12, 13, 76–81 та 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жоден доказ не має наперед установленої сили.

Надані заявницею паспортні документи, свідоцтво про шлюб, довідки територіального центру комплектування та соціальної підтримки, сповіщення сім`ї, акт службового розслідування, витяги з державних реєстрів і відповіді державних органів походять від компетентних органів, містять узгоджені між собою відомості та не спростовані іншими доказами. Вони підтверджують сімейний зв`язок заявниці із зниклим, проходження ним військової служби, конкретні місце й час останнього достовірно встановленого перебування, смертельно небезпечний характер обстановки, втрату позиції та зв`язку, тривалу відсутність будь-яких відомостей, а також безрезультатність пошуку.

Водночас жоден із досліджених документів не фіксує безпосередньо факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Навпаки, сповіщення сім`ї та акт службового розслідування прямо зазначають, що його не було встановлено серед загиблих чи поранених, а подальша доля невідома. Тому ці матеріали створюють високий ступінь імовірності смерті, але не є беззаперечними доказами факту смерті у точно визначений день.

Відсутність підтвердження полону не може сама по собі вважатися доказом смерті. Однак разом із тривалим строком відсутності, безрезультатним розшуком, характером бою, захопленням противником позиції та відсутністю відомостей про евакуацію чи лікування вона посилює обґрунтованість припущення про смерть ОСОБА_2 .

Суд не встановив ознак того, що відсутність ОСОБА_2 є умисною або пов`язана з наміром переховуватися від правоохоронних органів чи виконання обов`язків. Навпаки, державний розшук триває у зв`язку з його зникненням під час бойового завдання.

Норми права, які застосував суд.

Окреме провадження відповідно до статті 293 ЦПК України є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав. Пункт 3 частини другої цієї статті відносить до таких справ оголошення фізичної особи померлою.

Частина друга статті 46 ЦК України передбачає, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій; з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити таку особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 роз`яснила, що шестимісячний строк слід обчислювати від дня завершення активних бойових дій саме на території ймовірної загибелі особи. Цей строк не пов`язаний із припиненням воєнного стану чи завершенням війни в цілому. Офіційним джерелом для визначення територіальних і часових меж бойових дій є затверджений компетентним органом Перелік територій.

У постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24, постанові від 27 травня 2026 року у справі № 626/897/25 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 підтверджено сталість цього підходу й щодо територій, які після завершення активних бойових дій набули статусу тимчасово окупованих. Зміна статусу території не перериває і не зупиняє перебігу строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25 наголосив, що поставлення початку перебігу цього строку в залежність від можливості отримати підтвердження з тимчасово окупованої території необґрунтовано позбавляло б заявника передбаченого законом механізму захисту.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 та постанові від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 розмежував встановлення факту смерті й оголошення особи померлою: перше потребує незаперечних доказів смерті в певний час і за певних обставин, тоді як друге ґрунтується на юридично обґрунтованому припущенні про смерть за наявності обставин, визначених статтею 46 ЦК України.

Актуальна практика Верховного Суду, зокрема постанови від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24 та від 15 липня 2026 року у справі № 146/1265/25, виходить із необхідності перевірки достатності всієї сукупності доказів і недопустимості оголошення особи померлою за наявності істотних суперечностей або суто абстрактного припущення.

У цій справі припущення про смерть не є абстрактним. Воно ґрунтується на конкретно встановлених обставинах: ОСОБА_2 виконував бойове завдання на визначеній позиції; позицію атакував і зайняв противник; після бою зв`язок із ним зник; з місця бою його не евакуювали; протягом майже трьох років жодного підтвердженого контакту, відомостей про лікування, полон або перебування в іншому місці не отримано; розшукові заходи результату не дали. Від дня завершення активних бойових дій у с. Старомайорське минуло понад шість місяців.

З огляду на це суд дійшов висновку, що встановлені обставини дають достатні підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим за правилами частини другої статті 46 ЦК України.

Разом із тим частина третя статті 46 ЦК України установлює загальне правило, за яким фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду. Суд може визначити днем смерті день вірогідної смерті лише за наявності достатніх даних для такого висновку. Матеріали цієї справи підтверджують зникнення ОСОБА_2 23 жовтня 2023 року в обстановці, що загрожувала смертю, але не підтверджують безпосередньо настання смерті саме цього дня. Тому вимога визначити днем смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволенню не підлягає; днем смерті слід вважати день набрання цим рішенням законної сили.

Оскільки останнім достовірно встановленим місцем перебування ОСОБА_2 була позиція «МАРС» у районі с. Старомайорське Волноваського району Донецької області, а саме там виникли обставини, що дають підстави припускати його смерть, суд визначає це місце місцем смерті.

Вимога окремо зазначити у резолютивній частині, що загибель ОСОБА_2 сталася під час безпосередньої участі у бойових діях, не може бути задоволена у заявленому формулюванні. У межах справи про оголошення особи померлою суд робить юридичне припущення про смерть, а не встановлює беззаперечний факт загибелі, її причину та службовий зв`язок. Водночас установлені судом обставини безсумнівно підтверджують, що зникнення ОСОБА_2 відбулося під час виконання ним бойового завдання із захисту України.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків смерті. Відповідно до статті 47 ЦК України спадкоємці такої особи не мають права протягом п`яти років відчужувати нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини.

Якщо особа, оголошена померлою, з`явиться або буде одержано відомості про місце її перебування, суд відповідно до статті 48 ЦК України за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про оголошення її померлою.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України судові витрати у справах окремого провадження не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі статей 46–48 ЦК України, статей 9, 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 258, 259, 263–265, 293, 294, 305–309, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення ОСОБА_2 померлим – задовольнити частково.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозуватка Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, померлим.

Визначити місцем смерті ОСОБА_2 населений пункт Старомайорське Волноваського району Донецької області.

Днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання цим рішенням законної сили.

Роз`яснити, що якщо фізична особа, оголошена померлою, з`явиться або буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, який ухвалив це рішення, за заявою цієї особи чи іншої заінтересованої особи скасовує рішення про оголошення її померлою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне рішення суду не було вручено учаснику справи в день його проголошення або складення, такий учасник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Після набрання рішенням законної сили надіслати його копію до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , а також до державного нотаріального архіву для передачі уповноваженому нотаріусу з метою вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Рішення в повному обсязі складене 27.10.2026.

Суддя Н.П. Побережна

Присяжні М.І. Ведус

Л.І. Ємець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua