Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №281/588/26 — Лугинський районний суд Житомирської області

Суд: Лугинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №281/588/26

Суддя: Свинченко Г. Д.

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11301, вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Житомирської області

тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua

Справа № 281/588/26

Провадження по справі № 3/281/157/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Лугини

Суддя Лугинського районного суду Житомирської області Свинченко Г.Д., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Лугинського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 754182 від 24.08.2026 року, 24.08.2026 року о 20.50 год. поблизу с. Путиловичі, траса М-07 Київ-Ковель-Ягодин 187 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості та скоїв наїзд на тварину (лось). При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б, п. 12.1 ПДР.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Васильчук В.П. не з`явилися. 15.10.2026 року від адвоката Васильчука В.П. надійшли письмові заперечення в яких він просить закрити провадження щодо його підзахисного ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Заперечення мотивовані тим, що матеріали, які є у розпорядженні суду не містять установленої фактичної швидкості автомобіля, розрахунку безпечної швидкості за конкретних умов або технічного обґрунтування того, що за іншої об`єктивно необхідної швидкості водій міг уникнути зіткнення. Не встановлено й конкретних дій або бездіяльності, які підтверджували б неуважність за пп. «б» п. 2.3 ПДР.

На схемі позначено автомобіль біля краю проїзної частини, напрямки руху та окремі розміри дорожнього полотна. Водночас схема не фіксує положення загиблого лося, місце контакту з твариною, можливу траєкторію її руху, координати слідів, які дозволяли б реконструювати зіткнення, або відстань від місця появи тварини до автомобіля. На ній не відображено гальмівний шлях та інші заміри та ознаки ДТП.

У схемі зазначено сухий стан покриття та сутінки. Ці відомості без даних про фактичну видимість, освітлення, конфігурацію узбіччя і момент появи лося не дозволяють визначити час, достатній водієві для реагування. Наявність пошкоджень передньої частини автомобіля підтверджує наслідки контакту, але сама по собі не доводить небезпечності обраної швидкості.

Для перевірки версії про раптовий вихід дикої тварини необхідно встановити, звідки і як рухався лось, коли він потрапив у поле об`єктивної видимості водієм, якою була відстань до місця зіткнення, та чи був достатнім доступний час для зниження швидкості або іншої безпечної реакції. Ці обставини не можуть замінюватися припущенням, що кожен наїзд означає невірно обрану швидкість.

Обов`язковими для висновку про відповідальність за ст.124 КУпАП є конкретне порушення ПДР, вина особи, передбачені статтею наслідки та причинний зв`язок між порушенням і пошкодженням майна. Пошкодження Volkswagen Passat та загибель тварини самі по собі не замінюють доказування цих елементів. Версія раптової появи лося не спростована лише загальним посиланням на п. 12.1 ПДР.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають належних і достатніх підстав для висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР, та що саме це порушення спричинило ДТП. За таких обставин склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведено.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Обов`язковою об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення ПДР та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.

Причинний зв`язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху водієм і відповідними наслідками.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Відповідно до вимог п. 2.3.б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У судовому засіданні суддею було досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення:

- протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 754182 від 24.08.2026 року;

-пояснення ОСОБА_1 від 24.08.2026 року, відповідно до яких 24.08.2026 року близько 20.50 год., рухаючись по автодорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин зі сторони Сарни в сторону м. Коростень на 188 км на проїжджу частину раптово вибігла дика тварина (лось) в результаті чого він не встиг зреагувати та скоїв наїзд на тварину. Автомобіль отримав механічні пошкодження, а тварина загинула на місці;

-схему місця ДТП від 24.08.2026 року;

-довідку від 25.08.2026 року.

Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Ст. 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши обставини вчиненого правопорушення, матеріали справи, на підставі поданих до суду доказів, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони (наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями та наслідками ДТП) та вини як суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та відсутності підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення із застосуванням до нього адміністративного стягнення в межах санкції ст.124 КУпАП.

З огляду на зазначене, суд вважає, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останньої складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62, 129 Конституції України, ст. 9, 252, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Лугинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Галина Свинченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua