Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №522/8785/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8785/26-Е

Провадження 2 /522/8316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зелінська К.Ю..,

розглянувши позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує позов тим, що 05 квітня 2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідачем було укладено в електронній формі договір про надання коштів у позику № 3720310038-302957, відповідно до якого позичальник отримав кошти на банківську картку, проте взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконав. Позивач зазначає, що договір було укладено з дотриманням вимог чинного законодавства про електронну комерцію та споживче кредитування шляхом підписання оферти за допомогою одноразового ідентифікатора, а строк користування кредитом правомірно продовжено на підставі відкладальної обставини, передбаченої умовами договору та статтею 212 Цивільного кодексу України. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань у відповідача утворилася заборгованість загальним розміром 7 453,00 грн, яка складається з 2 500,00 грн основного боргу та 4 953,00 грн заборгованості за процентами, що підлягає стягненню на користь позивача разом із судовими витратами.

Ухвалою від 11.06.2026 року провадження у справі відкрито.

13.07.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки після отримання кредиту ним була повністю сплачена сума основного боргу (тіла кредиту), що підтверджується доданими платіжними документами. Заявлена до стягнення сума у розмірі 7453 грн є необґрунтованою у зв`язку з відсутністю належного та детального розрахунку. Крім того, відповідач вказує на неповноту процесуальних документів, оскільки він не отримав копії позовної заяви з додатками, що позбавило його можливості надати розгорнуті заперечення, і просить суд відмовити у задоволенні позову.

27.07.2026 року від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшла витребувана судом інформація про наявність у відповідача емітованої картки № НОМЕР_1 та надано виписку по рахунку відповідача.

05.10.2026 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення.

Позивач у додаткових поясненнях зазначає, що відповідач здійснив платіж у розмірі 2 500 грн 10 липня 2025 року, тобто після звернення позивача до суду з позовом, тим самим фактично підтвердивши укладення кредитного договору та отримання коштів. З огляду на черговість погашення вимог, передбачену пунктом 4.7 кредитного договору, сплачена сума спрямовується на погашення заборгованості за процентами, у зв`язку з чим загальний залишок заборгованості становить 4 953,00 грн, що складається з 2 500,00 грн основного боргу та 2 453,00 грн процентів. Позивач наголошує, що розрахунок заборгованості був належним чином сформований та доступний відповідачу в системі «Електронний суд», а тому просить суд закрити провадження в частині добровільно сплачених процентів та задовольнити решту позовних вимог у повному обсязі.

05.10.2026 року від відповідача до суду надійшли заперечення.

Відповідач у запереченнях зазначає, що частково погоджується з додатковими поясненнями позивача лише в частині підтвердження факту здійснення платежу на суму 2 500 грн від 10 липня 2026 року, проте в іншій частині вважає вимоги необґрунтованими та такими, що потребують судової перевірки. Відповідач вказує на необхідність перевірки правильності зарахування вказаного платежу відповідно до пункту 4.7 кредитного договору в рахунок погашення прострочених процентів, а також наголошує, що позивач повинен довести правові підстави та розрахунок залишку заборгованості за процентами у розмірі 2 453 грн. Крім того, відповідач просить суд перевірити наявність договірних підстав для продовження строку кредитування і застосування підвищеної процентної ставки 2,2% на день, а у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн просить відмовити через недоведеність або зменшити їх розмір у зв`язку з неспівмірністю зі складністю справи. Також відповідач просить здійснити розподіл судових витрат пропорційно до фактичного результату розгляду справи та розгледіти справу за його відсутності.

У судове засідання 14.10.2026 року з`явився представник позивача Гурський Г.Ю., який просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням вимог у додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено в електронній формі договір про надання коштів у позику № 3720310038-302957, відповідно до якого позичальникові надано кредит у розмірі 2 500,00 грн на початковий строк 12 днів, що визнано відповідачем по справі.

На виконання умов договору позивач перерахував кошти на банківську картку відповідача після підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора.

У зв`язку з несвоєчасним поверненням коштів після закінчення початкового періоду, строк користування кредитом було продовжено на підставі відкладальної обставини, передбаченої пунктами 3.6-3.8 договору та статтею 212 Цивільного кодексу України, із нарахуванням процентів за базовою ставкою 2,2% на добу.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості загальним розміром 7 453,00 грн, яка складається з 2 500,00 грн основного боргу та 4 953,00 грн заборгованості за процентами.

Під час розгляду справи судом встановлено факт здійснення відповідачем часткового платежу на суму 2 500,00 грн, який відповідно до порядку черговості погашення заборгованості згідно з пунктом 4.7 кредитного договору підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів, у зв`язку з чим позивач уточнив розмір вимог і просить стягнути залишок заборгованості у розмірі 4 953,00 грн, що складається з 2 500,00 грн основного боргу та 2 453,00 грн процентів.

Відповідно до ч. 1ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526ЦКУкраїни встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При таких обставинах та з огляду на те, що відповідач умови договору не виконав і не повернув позивачу фактично отримані та використані грошові кошти , не сплатив відсотки за користування цими грошовими коштами, що передбачено як умовами договору так і ст.ст.1049,1050 ЦК України, суд вважає вимоги ТОВ «Кошельок» доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положеньст.141 ЦПК України відповідач зобов`язаний сплатити позивачу витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також, чинним законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись ст..10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ "КОШЕЛЬОК", Код ЄДРПОУ ТОВ "КОШЕЛЬОК" – 40842831, Код банку – 339500, Назва банку - АТ "ТАСКОМБАНК", Номер рахунку - НОМЕР_3 ), заборгованість за кредитним договором № 3720310038-302957 від 05.04.2021 в розмірі 4953,00 грн., що складається з: - Заборгованість за сумою кредиту: 2 500,00 грн.; - Заборгованість за відсотками за користування позикою: 2453,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ "КОШЕЛЬОК", Код ЄДРПОУ ТОВ "КОШЕЛЬОК" – 40842831, Код банку – 339500, Назва банку - АТ "ТАСКОМБАНК", Номер рахунку - НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ "КОШЕЛЬОК", Код ЄДРПОУ ТОВ "КОШЕЛЬОК" – 40842831, Код банку – 339500, Назва банку - АТ "ТАСКОМБАНК", Номер рахунку - НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 20.10.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

14.10.26