Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №509/5114/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/848/26

Справа № 509/5114/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши в судовому засіданні в залі суду с-ще. Овідіополь клопотання слідчого СВ ВнП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Осикувате, П`ятихатського р-ну, Дніпропетровської обл., українця за національністю, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках кримінального провадження № 12026162380000339 від 22.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони обвинувачення про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

І. Суть клопотання

Клопотання про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22 листопада 2025 року перебував у близьких відносинах із неповнолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі, 01 липня 2026 року, ОСОБА_4 разом із неповнолітньою ОСОБА_7 прибули до с. Грибівка, Одеського району Одеської області з метою підробітку.

21 липня 2026 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в підсобному приміщенні ТОВ «Курорт Південь» за адресою: вул. Середня, 23, с. Грибівка, Дальницька ОТГ, Одеський район, Одеська область, діючи з прямим умислом та керуючись мотивом задоволення власної статевої пристрасті, вирішив вчинити дії сексуального характеру щодо неповнолітньої ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи неповнолітній вік потерпілої та протиправність своїх дій, ОСОБА_4 застосував до ОСОБА_7 фізичне насильство, а саме: завдав їй декілька ударів кулаками та долонями в область голови та обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців та саден. Після цього, придушивши опір потерпілої, ОСОБА_4 , діючи проти волі та добровільної згоди ОСОБА_7 , вступив з нею у вагінальний статевий контакт.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 22 липня 2026 року в нічний час доби, перебуваючи у тому ж приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, знову застосував фізичне насильство щодо неповнолітньої ОСОБА_7 , а саме: завдав їй чисельних ударів руками та ногами по тулубу та кінцівкам, тягав її за волосся, кидав у неї палаючі цигарки та ставав ногами на шию, перекриваючи доступ повітря.

Після цього ОСОБА_4 , висловлюючи реальну погрозу вбивством та застосовуючи як зброю кухонний ніж, приставив його лезо до обличчя та ока неповнолітньої ОСОБА_7 , погрожуючи зарізати її. Перебуваючи під реальною загрозою для життя та здоров`я, неповнолітня ОСОБА_7 була змушена підкоритися, після чого ОСОБА_4 , проти її волі та згоди, примусив її до вчинення дій сексуального характеру (орального статевого контакту).

Відповідно до ст. 12 КК України, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за ч. 3 ст. 152 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Також у клопотанні зазначено, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання у разі визнання його винуватим, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілу та її близьких родичів, адже знає її особисто, йому її місце проживання із копій матеріалів отриманих до клопотання вже знає місця мешкання інших учасників, що дає змогу вчинювати незаконний вплив на учасників процесу, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу.

22 липня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в процесуальному порядку.

Письмове повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, складено, оголошено та вручено підозрюваному 23.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.07.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 19.09.2026.

Постановою керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 від 15.09.2026 продовжено строк досудового слідства до трьох місяців (тобто до 23.10.2026).

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_9 від 17.09.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 23.10.2026 в межах строку досудового розслідування.

16.10.2026 слідчим за погодженням із заступником керівника Одеської обласної прокуратури направлено до суду клопотання про продовження строку досудового розслідування до п`яти місяців.

У клопотанні зазначено, що завершити досудове розслідування у трьох місячний строк не є можливим внаслідок складності провадження та необхідності у додатковому часі для проведення необхідних слідчих дій та процесуальних заходів, спрямованих на збирання доказів, необхідним є проведення та завершення процесуальних дій які потребують додаткового часу, результати яких мають значення для судового розгляду, а саме: - завершити проведення та отримати висновок амбулаторної судової психіатричної експертизи, призначеної 18.08.2026 відносно ОСОБА_4 , яка на даний момент триває; - завершити проведення та отримати висновок психологічної експертизи призначеної 18.08.2026 відносно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яка на даний момент триває; - завершити проведення та отримати висновок біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «молекулярно-генетичні дослідження» призначеної 22.09.2026, яка на даний момент триває; - завершити проведення та отримати висновок судової цитологічної експертизи призначеної 24.09.2026, яка на даний момент триває; - завершити проведення та отримати висновок судової імунологічної експертизи призначеної 22.09.2026, яка на даний момент триває; - з метою забезпечення повноти та всебічності досудового розслідування необхідно встановити та допитати додаткових свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; - зібрати в повному обсязі матеріал, який характеризує підозрюваного ОСОБА_4 ; - провести ряд інших слідчих (розшукових) дій, призначити проведення експертиз та отримати їх висновки, необхідність в яких може виникнути за результатами досудового розслідування.

На думку слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу, на теперішній час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання у разі визнання його винуватим, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та її близьких родичів, адже знає її особисто, йому її місце проживання із копій матеріалів отриманих до клопотання вже знає місця мешкання інших учасників, що дає змогу вчинювати незаконний вплив на учасників процесу, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу.

З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та одночасної потереби встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ІІ. Позиція учасників провадження???

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що доводи прокурора щодо обґрунтованості підозри є недоведеними, а щодо наявності ризиків є необґрунтованими, просила у задоволенні клопотання відмовити, та у разі обрання судом запобіжного заходу не обирати запобіжний захід що пов`язаний з триманням підозрюваного під вартою.

Підозрюваний вказував, що?підтримує позицію свого захисника.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити.

ІІІ. Фактичні обставини

Слідчим відділенням відділення поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12026162380000339 від 22.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

22 липня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в процесуальному порядку.

Письмове повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, складено, оголошено та вручено підозрюваному 23.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.07.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 19.09.2026.

Постановою керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 від 15.09.2026 продовжено строк досудового слідства до трьох місяців (тобто до 23.10.2026).

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_9 від 17.09.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 23.10.2026 в межах строку досудового розслідування.

16.10.2026 слідчим за погодженням із заступником керівника Одеської обласної прокуратури направлено до суду клопотання про продовження строку досудового розслідування до п`яти місяців.

ІV. Мотиви, з яких слідчий суддя виходить при постановлені ухвали.

Натомість ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». В свою чергу обставини даного кримінального провадження дають достатні підстави припускати, що підозрюваний, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує, у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування з метою уникнення від кримінальної відповідальності. За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, наразі існує.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.???

Зібрані докази у своїй сукупності надають підстави стверджувати на вказаній стадії кримінального процесу про вчинення такого правопорушення саме підозрюваним.

Так, підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.07.2026 року; протоколом обшуку від 22.07.2026 року; протоколом допиту свідка від 22.07.2026 року; висновком експерта № 73 від 23.07.2026 року; висновком експерта № 74 від 23.07.2026 року; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від 22.07.2026 року; стенограмою №1 до відеозапису «00000»; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2026 року; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від 23.07.2026 року; стенограмою №1 до відеозапису «capture- 23 липня 2026 – 12-32-17 – Outpul 1»; висновком психолога за результати допиту ОСОБА_7 ; повідомленням про підозру від 23.07.2026 року; протоаолом допиту підозрюваного від 23.07.2026 року; копією ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 липня 2026 року; протоколом додаткового допиту неповнолітнього потерпілого від 23.07.2026 року; стенограмою №2 до відеозапису «00000»; висновком експерта № 1260; протоколом допиту представника неповнолітнього потерпілого від 02.09.2026 року; постановою про продовження строку досудового слідства від 15.09.2026 року; копією ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 вересня 2026 року; протоколом допиту свідка від 23.09.2026 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2026 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2026 року; протоколом допиту свідка від 28.09.2026 року.

Отже за час проведення досудового розслідування рівень обґрунтованості вказаної підозри не зменшився.

Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено обґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілу, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема обумовлене тяжкістю покарання, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим. При цьому, як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризику переховування.

Злочин за ч. 3 ст. 152 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Слідчим у клопотанні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так слідчий суддя враховує, що підозрюваний знайомий з потерпілою, яка є неповнолітньою особою, яка ще не була допитана судом, та може вчиняти тиск на неї з метою зміни її первинних показань наданих під час досудового розслідування.

Окрім цього, слідчий суддя враховує як обґрунтування існування ризиків і ту обставину, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінально караних дій, відносно неповнолітньої дитини жіночої статі, яка через застосування до неї насильства не могла чинити опір, і об`єктивно існує обґрунтована підозра вважати, що підозрюваний може продовжити здійснювати відносно неї протиправну діяльність у разі перебування на волі.

Ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, Європейський суд з прав людини послідовно наголошує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і судді зобов`язані розглядати та обґрунтовувати, чому альтернативні запобіжні заходи (застави, домашній арешт, електронний браслет тощо) не є достатніми для забезпечення цілей кримінального провадження.

Це випливає зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини, а рішення у справах, як-от «Цигоній проти України», підкреслюють неприпустимість автоматичного застосування арешту без належного аналізу альтернатив.

Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.

Вивченням особи підозрюваного на даний час не встановлено обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного, а тому слід вважати, що таких перешкод немає.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обсяг підозри у вчиненні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи, ступінь вірогідності настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що визначення підозрюваному застави у порядку ч. 3 ст. 183 КПК України не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків.

Крім того, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення посягає на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків та знаходиться в явній суперечності з існуючими у суспільстві традиціями, призводить до деформації моральних уявлень та понять про сексуальні відносини між людьми, діючи в порушення вимог «Конвенції ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012, та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2023.

Тому з урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 17 грудня 2026 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВнП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12026162380000339 від 22.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,- задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , - відмовити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (в межах строків досудового розслідування) тобто до 17 грудня 2026 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 18 грудня 2026 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 21.10.2026 року о 11 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1