Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №506/155/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/155/26

Провадження № 2/506/194/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря Тинкован Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 253115,61 грн., а саме за Договором про споживчий кредит № 102751893 в розмірі 56632,32 грн., за Договором про споживчий кредит №9434098 в розмірі 42883,29 грн., за Договором про споживчий кредит №2520002 в розмірі 46400 грн., за Договором №8674490 про надання споживчого кредиту в розмірі 107200 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.

11.03.2026 року надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 10.04.2026 року витребувано докази, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 08.05.2026 року витребувано додаткові докази.

03.08.2026 року протоколом повторного авторозподілу дану справу розподілено на суддю Бурдинюк О.С., у зв`язку з закінченням терміну повноважень головуючого судді Чеботаренко О.Л.

Ухвалою від 14.08.2026 року справа прийнята до провадження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 21.02.2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №102751893 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби відповідно до п.6 Кредитного договору. Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальнику з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками в електронному вигляді в особистому кабінеті, ознайомилась з усіма його умовами.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір факторингу №28072025, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №102751893 на суму 56632,32 грн, з яких: 18955,40 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 14876,92 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 13300 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 9500 грн - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора. Тому позивач, як правонаступник кредитора, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №102751893 в розмірі 56632,32 грн.

Крім того, 04.03.2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №9434098 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби відповідно до п.6 Кредитного договору. Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальнику з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками в електронному вигляді в особистому кабінеті, ознайомилась з усіма його умовами.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір факторингу №28072025, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №9434098 на суму 42883,29 грн, з яких: 14611 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 2556,93 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 18409,86 грн -заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 7305,50 грн - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора. Тому позивач, як правонаступник кредитора, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №9434098 в розмірі 42883,29 грн.

Крім того, 10.01.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та відповідачем було укладено кредитний договір №2520002 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби відповідно до п.6 Кредитного договору. Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальнику з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками в електронному вигляді в особистому кабінеті, ознайомилась з усіма його умовами.

25.07.2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та позивачем укладено Договір факторингу №25072025, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №2520002 на суму 46400 грн, з яких: 16000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 22400 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 8000 грн - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора. Тому позивач, як правонаступник кредитора, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2520002 в розмірі 46400 грн.

Крім того, 17.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №8674490 в електронному вигляді, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримала кредит.

В подальшому, 17.10.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №17102025 за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані в Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 17.10.2025 року до вказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 107200 грн., з них: 40000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 47200 грн. - сума заборгованості за відсотками, 20000 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання та після відступлення прав вимоги не здійснила жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. Тому позивач, як правонаступник кредитора за кредитним договором, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №8674490 в розмірі 107200 грн.

З урахуванням зазначеного, всього позивач просив стягнути з відповідача 253115,61 грн., з них:

-за Кредитним договором №102751893 - 56632,32 грн.;

-за Кредитним договором №9434098 - 42883,29 грн;

-за Кредитним договором №2520002 - 46400 грн;

-за Кредитним договором №8674490 - 107200 грн, а також понесені судові витрати.

31.03.2026 року представник відповідача адвокат Максимів В.М. до суду подав відзив на позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень посилався на те, що позивачем не надано жодного доказу направлення відповідачу одноразових ідентифікаторів, якими начебто були підписані кредитні договори (наприклад довідки від мобільного оператора), а також не надано доказів використання відповідачем цих ідентифікаторів. Тому, на думку представника відповідача, наявні у матеріалах справи копії кредитних договорів не можуть вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору. Враховуючи наведене та те, що для укладення кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та накласти електронний підпис через смс-повідомлення, на думку представника відповідача, виключається підписання ОСОБА_1 всіх долучених до справи кредитних договорів зазначеним способом. Крім того, на думку представника відповідача, позивачем не долучено до позовної заяви доказів переказу кредитних коштів на рахунок відповідача. Крім того, сторона відповідача заперечує проти нарахування неустойки (штрафу) на підставі п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Також, на думку представника відповідача, безпідставними є вимоги про стягнення комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки первісними кредиторами не зазначено, а позивачем не надано доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які фінансовою установою встановлена комісія, а тому положення вказаних кредитних договорів щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію (без зазначення переліку дій банка, які входять до її складу) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку (фінансової установи), виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Тому, представник відповідача вважає, що відповідач не зобов`язана сплачувати таку комісію. Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2520002 вбачається, що 27.01.2025 в рахунок погашення заборгованості за надання та обслуговування кредиту було сплачено 4000 грн., 10.02.2025 - 2480,00 грн., 13.03.2025 - 2240,00 грн., а всього 8720,00 грн. Також згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 102751893 08.03.2025 була сплачена комісія за надання кредиту в розмірі 1140 грн. Виходячи з наведених вище мотивів, на думку представника відповідача, вказані кошти повинні були бути зараховані в погашення заборгованості за тілом та процентами за користування кредитом.

Щодо розміру заборгованості та нарахування процентів за кредитним договором №102751893 від 21.02.2025 року, то позивач вказує, що розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту складає 18955,40 грн, за процентами 14876,94, але відповідач не погоджується з такими розрахунками відповідача. Даний кредитний договір укладений в період дії в Україні воєнного стану, а тому, на думку представника відповідача, на нього поширюються положення про звільнення споживача від відповідальності, в тому числі від нарахування процентів за прострочення. Як вбачається з розрахунку заборгованості та слідує з логіки нарахування процентів, такі нараховувались як на суму поточного тіла, так і на суму простроченого тіла, хоча, від нарахування процентів на суму простроченого тіла споживач звільнений відповідно до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України. Більше того, з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Мілоан» також вбачається, що він здійснював нарахування процентів згідно п.4.2. кредитного договору, що передбачає нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. Більше того, 08.03.2025 Позивачем було зараховано 1700 грн. в рахунок сплати заборгованості за кредитом, з яких 515,40 грн. - сплата процентів по кредиту, 44, 60 грн. - сплата тіла кредиту, 1140,00 грн. - сплата комісії за надання кредиту. Відповідач вважає неправомірним зарахування коштів в рахунок погашення комісії за надання кредиту та вважає, що дані кошти мали бути зараховані в погашення заборгованості за тілом кредиту, що в свою чергу зменшує базу нарахування процентів та розмір заборгованості за кредитом. Тому представником відповідача наведено свій контррозрахунок заборгованості за процентами та тілом кредиту за даним кредитним договором, з огляду на який, заборгованість відповідача за відсотками за кредитним договором мала б становити 11142,05 грн, заборгованість за тілом кредиту - 17815,40 грн.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором №5250002 від 10.01.2025 року, представник відповідача зазначив, що виходячи із зазначеної в складеному Первісним кредитором розрахунку заборгованості інформації щодо здійснення відповідачем оплат в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та незаконності стягнення комісій, розмір заборгованості за тілом кредиту в даному випадку в разі укладення договору мав би складати 7 280,00 грн. (16 000,00 - 2000,00 - 2000,00 - 240,00 - 2240,00).

Щодо заборгованості за процентами за кредитним договором №8674490 від 17.01.2025 року, представник відповідача зазначив, що з розрахунку заборгованості вбачається, що первісний кредитор здійснив нарахування процентів за користування кредитними коштами за період з 17.01.2025 по 16.06.2025 в розмірі 54960,00 грн. Нарахування та стягнення відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту є незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з Відповідача, крім заборгованості за тілом кредиту в розмірі 40 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 47 200,00 грн. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. За таких обставин, з огляду на суттєву неспівмірність розміру заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та тілом кредиту, що не є справедливим та, з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», розмір заборгованості за відсотками у сумі 47 200,00 гривень значно перевищує 50% від тіла кредиту та не відповідає балансу інтересів кредитора та боржника. З огляду на наведене, сторона відповідача вважає, що справедливим було б нарахування та стягнення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 20 000,00 грн. Однак, враховуючи відображену в розрахунку заборгованості інформацію про зарахування коштів в сумі 7760,00 грн., заборгованість за процентами мала б складати 12 240,00 грн.

При цьому, представник відповідача зауважив, що всі наведені вище контр розрахунки мали б місце виключно в разі надання позивачем належних та допустимих доказів укладення кредитних договорів та надання відповідачу кредитних коштів, а також набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитними договорами. Водночас, на думку представника відповідача, всі долучені до позовної заяви договори факторингу не містять інформації про кредитні договори, за якими передається право вимоги, не містять даних про особу-боржника, відомостей щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів. Тому сторона відповідача вважає, що до позивача не перейшло від первісних кредиторів належним чином право вимоги до відповідача за кредитними договорами. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за кредитними договорами. Тому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 7000 грн - участь адвоката в судових засіданнях. Докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

02.04.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши, що вважає відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Кредитні договори були укладені з позичальником в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів. Укладення Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариств, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. Тобто верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитні договори укладалися в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Кошти за всіма кредитними договорами були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . В розрахунках заборгованості міститься інформація про часткову сплату боргу, що, на думку представника позивача, є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за кредитним договором, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №526/405/13. На думку представника позивача, всі наведені твердження представника відповідача, як і сам відзив в цілому являються викладенням суб`єктивних міркувань сторони відповідача щодо даної цивільної справи та намаганням уникнути відповідачем виконання взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою від 10.04.2026 року витребувано докази та закрито підготовче провадження по справі.

04.08.2026 року від представника відповідача - адвоката Шелудько О.О. до суду надійшла заява, в якій стороною відповідача надано додаткові пояснення по справі, в яких представник відповідача просила задовольнити позов частково, посилаючись на те, що нарахування та стягнення комісії за надання кредиту є незаконним, оскільки надання кредиту є обов`язком кредитодавця за кредитним договором і така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця. Крім того, представник відповідача наполягала на тому, що стягнення пені та штрафу у період дії військового стану суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим такі вимоги позивача не підлягають задоволенню. Крім того, на думку представника відповідача, нарахований розмір відсотків є необґрунтовано завищеним, несправедливим та неспівмірним з тілом кредиту. Тому вона просила привести розмір відсотків за користування кредитом за кредитним договором №8674490 від 17.01.2025 року у відповідність з вимогами ч.3 ст.509, ч.ч.1, 2 ст.627 ЦК України та ч.2, п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та зменшити його до 50% від тіла кредиту, а саме до 20000 грн. Крім того, на думку представника відповідача, позивачем незаконно в період воєнного стану відповідачу нараховано відсотки за кредитним договором №102751893 від 21.02.2025 року на підставі п.4.2 кредитного договору, а саме відсотки річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачені ст.625 ЦК України. Окрім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем було зараховано 1700 грн в рахунок сплати заборгованості за кредитом, з яких 515,40 грн - сплата процентів по кредиту, 44,60 грн - сплата тіла кредиту, 1140 грн - сплата комісії за надання кредиту. Тому, з урахуванням наданих стороною відповідача заперечень щодо нарахування комісії за надання кредиту, представник відповідача вважає, що кошти у розмірі 1140 грн мають бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.

Представник позивача, повідомлена належним чином в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві та відповіді на відзив просила розглянути справу за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач та її представник, повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, однак від представника відповідача - адвоката Шелудько О.О. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Свою позицію по суті спору сторона відповідача виклала у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Тому справа розглянута у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 ст.263 ЦПК України передбачає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доказування та надання доказів, а саме, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Щодо Договору про споживчий кредит №102751893 від 21.02.2025 року.

21.02.2025 року на сайті ТОВ «Мілоан» - tengo.ua відповідач заповнила та подала Анкету-заяву на кредит №102751893, в якій зазначила свої анкетні дані, номер телефону та інші відомості та просила надати їй кредит /т.1 а.с.21/.

В подальшому, 21.02.2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №102751893, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором /т.1 а.с.10-17/.

Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 Договору) та підписаний одноразовим ідентифікатором 650238.

Згідно з п.п.1.2 - 1.4 Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 19000 грн, кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 21.02.2025 року. Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеного у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) - 01.02.2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Комісія за надання кредиту - 1140 грн, яка нараховується за ставкою 6% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 66% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. (п.1.5.4 Договору).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Факт перерахування відповідачу коштів за вказаним договором підтверджується матеріалами справи.

Так, згідно платіжного доручення №100611112 від 21.02.2025 року кошти в сумі 19000 грн перераховані на картковий рахунок НОМЕР_1 , платник - ТОВ «Мілоан», отримувач - ОСОБА_1 . Призначення платежу: кошти згідно договору 102751893 /т.1 а.с.22/.

Крім того, за інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_4 . Також надано виписку по вказаному картковому рахунку, згідно з якою 21.02.2025 року на зазначений рахунок надійшло НОМЕР_5 грн, деталі операції: Tengo (Nadannya, ID платежу: 2602471506) /т.1 а.с.201-203/.

Згідно з п.3.3.2 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п.1.1-1.6 цього Договору та Графіком платежів.

Як вбачається з Відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №102751893, укладеним з ОСОБА_1 за період з 21.02.2025 року по 28.07.2025 року, 08 березня 2025 року відповідачем сплачено проценти по кредиту в сумі 515,40 грн, тіло кредиту в сумі 44,60 грн та комісію за надання кредиту в сумі 11140 грн. В подальшому відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості /т.1 а.с.23-26/.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) було укладено Договір факторингу №28072025, згідно з умовами якого, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору /т.1 а.с.27-29/.

Крім того, 29.07.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу №28072025 /т.1 а.с.29/.

Згідно з вказаним договором факторингу та додатковою угодою, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників №3 від 28.07.2025 року, платіжною інструкцією про оплату за відступлення прав вимоги та витягом з Реєстру Боржників №3 від 29.07.2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №102751893 від 21.02.2025 року на загальну суму 56632,32 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 18955,40 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 14876,92 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 13300 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання - 9500 грн /т.1 а.с.27-28, 29, 30, 31, 32/.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.3.3.2 Кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так як відповідач не виконала свої зобов`язання в строк, встановлений кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит №102751893 в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 18955,40 грн та за відсотками за користування кредитом в сумі 14876,92 грн, а всього стягнути - 33832,32 грн, частково задовольнивши позовні вимоги.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п.4.1 Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, відповідачу нараховано штраф (неустойку) відповідно до п.4.1 Договору на загальну суму 9500 грн.

При вирішенні спору суд керується положеннями п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 год 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває до цього часу.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, на теперішній час воєнний стан триває, а первісним кредитором нараховано штраф (неустойку) за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором саме в цей період, то суд вважає, що 9500 грн підлягають списанню в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому підстави для стягнення з відповідача штрафу (неустойки) відсутні і в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Що стосується заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, слід зазначити наступне.

Згідно з п.1.5.2 Кредитного договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) - 29260 грн, що нараховується за ставкою 7% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

У розділі «Терміни та визначення» кредитного договору, визначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем, протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

За вказаним кредитним договором відповідачу нараховано комісію за обслуговування кредиту в сумі 13300 грн.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за управління (обслуговування) кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладений з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір не містить відомостей щодо переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням (обслуговуванням) кредиту (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, надання консультативних та інформаційних послуг тощо), за які кредитодавцем встановлена комісія за управління (обслуговування) кредиту.

З огляду на вказане, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності та переліку таких послуг, в тому числі й підтвердження погодження їх з відповідачем при укладенні вищевказаного кредитного договору, відповідно умови кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за управління (обслуговування) кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

При цьому, згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 13300 грн слід відмовити.

Щодо Договору про споживчий кредит №9434098 від 04.03.2025 року.

04.03.2025 року на сайті ТОВ «Мілоан» - miloan.ua відповідач заповнила та подала Анкету-заяву на кредит №9434098, в якій зазначила свої анкетні дані, номер телефону та інші відомості та просила надати їй кредит /т.1 а.с.44/.

В подальшому, 04.03.2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №9434098, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором /т.1 а.с.33-40/.

Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 Договору) та підписаний одноразовим ідентифікатором 727713.

Згідно з п.п.1.2 - 1.4 Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 14611 грн, кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 04.03.2025 року. Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеного у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) - 12.02.2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Комісія за надання кредиту - 2556,93 грн, яка нараховується за ставкою 17,5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. (п.1.5.4 Договору).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Факт перерахування відповідачу коштів за вказаним договором підтверджується матеріалами справи.

Так, згідно платіжного доручення №149062763 від 04.03.2025 року кошти в сумі 14611 грн перераховані на картковий рахунок НОМЕР_1 , платник - ТОВ «Мілоан», отримувач - ОСОБА_1 . Призначення платежу: кошти згідно договору 9434098 /т.1 а.с.45/.

Крім того, за інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Також надано виписку по вказаному картковому рахунку, згідно з якою 04.03.2025 року на зазначений рахунок надійшло НОМЕР_6 грн, деталі операції: Viplata zaima Miloan. ID платежу: НОМЕР_7 /т.1 а.с.201-203/.

Згідно з п.3.3.2 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п.1.1-1.6 цього Договору та Графіком платежів.

Як вбачається з Відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №9434098, укладеним з ОСОБА_1 за період з 04.03.2025 року по 28.07.2025 року, відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості /т.1 а.с.46/.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) було укладено Договір факторингу №28072025, згідно з умовами якого, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору /т.1 а.с.27-29/.

Крім того, 29.07.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу №28072025 /т.1 а.с.29/.

Згідно з вказаним договором факторингу та додатковою угодою, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників №2 від 28.07.2025 року, платіжною інструкцією про оплату за відступлення прав вимоги та витягом з Реєстру Боржників №2 від 29.07.2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №9434098 від 04.03.2025 року на загальну суму 42883,29 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 14611 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 2556,93 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 18409,86 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання - 7305,50 грн /т.1 а.с.27-28, 29, 30, 31, 32/.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.3.3.2 Кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так як відповідач не виконала свої зобов`язання в строк, встановлений кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит №9434098 в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 14611 грн та заборгованості по комісії за надання кредиту в сумі 2556,93 грн, а всього стягнути - 17167,93 грн, частково задовольнивши позовні вимоги.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п.4.1 Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, відповідачу нараховано штраф (неустойку) відповідно до п.4.1 Договору на загальну суму 7305,50 грн.

При вирішенні спору суд керується положеннями п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 год 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває до цього часу.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, на теперішній час воєнний стан триває, а первісним кредитором нараховано штраф (неустойку) за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором саме в цей період, то суд вважає, що 7305,50 грн підлягають списанню в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому підстави для стягнення з відповідача штрафу (неустойки) відсутні і в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Що стосується заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, слід зазначити наступне.

Згідно з п.1.5.2 Кредитного договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) - 45001,88 грн, що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

У розділі «Терміни та визначення» кредитного договору, визначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем, протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

За вказаним кредитним договором відповідачу нараховано комісію за обслуговування кредиту в сумі 18409,86 грн.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за управління (обслуговування) кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладений з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір не містить відомостей щодо переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням (обслуговуванням) кредиту (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, надання консультативних та інформаційних послуг тощо), за які кредитодавцем встановлена комісія за управління (обслуговування) кредиту.

З огляду на вказане, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності та переліку таких послуг, в тому числі й підтвердження погодження їх з відповідачем при укладенні вищевказаного кредитного договору, відповідно умови кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за управління (обслуговування) кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

При цьому, згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 18409,86 грн слід відмовити.

Щодо Договору про споживчий кредит №2520002 від 10.01.2025 року.

10.01.2025 року на сайті ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» pango.com.ua відповідач заповнила та подала Анкету-заяву на кредит №2520002, в якій зазначила свої анкетні дані, номер телефону та інші відомості та просила надати їй кредит /т.1 а.с.66/.

В подальшому, 10.01.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №2520002 в електронній формі, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 Договору у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором /а.с.14, 15-16, 17, 18/

Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 Договору) та підписаний одноразовим ідентифікатором 160988.

Згідно з п.п.1.2 - 1.4 Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 16000 грн, кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 10.01.2025 року (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеного у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) - 21.12.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Комісія за надання кредиту - 2000 грн, яка нараховується за ставкою 12,5% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п.1.5.4 Договору).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_8 .

Факт перерахування відповідачу коштів за вказаним договором підтверджується матеріалами справи.

Так, згідно платіжного доручення №40218858 від 10.01.2025 року кошти в сумі 16000 грн перераховані на картковий рахунок НОМЕР_8 , платник - ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», отримувач - ОСОБА_1 . Призначення платежу: кошти згідно договору 2520002 /т.1 а.с.67/.

Крім того, за інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Також надано виписку по вказаному картковому рахунку, згідно з якою 10.01.2025 року на зазначений рахунок надійшло НОМЕР_9 грн, деталі операції: CASH2CARD A2C EASYCASH /т.1 а.с.201-203/.

Згідно з п.3.3.2 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п.1.1-1.6 цього Договору та Графіком платежів.

Як вбачається з Відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» за кредитним договором №2520002, укладеним з ОСОБА_1 за період з 10.01.2025 року по 25.07.2025 року, відповідачем здійснено декілька платежів, а саме: 27.01.2025 року в сумі 2000 грн, які були зараховані в якості погашення комісії за надання кредиту, а також 27.01.2025 року в сумі 2000 грн, 10.02.2025 року в сумі 240 грн, 24.02.2025 року в сумі 2240 грн та 13.03.2025 року в сумі 2240 грн, які були зараховані в якості погашення частини комісії за обслуговування кредиту. В подальшому платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснювала та її заборгованість за кредитним договором не погашена /т.1 а.с.68/.

25.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) було укладено Договір факторингу №25072025, згідно з умовами якого, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору /т.1 а.с.69-70/.

Згідно з вказаним Договором факторингу, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 25.07.2025 року, платіжною інструкцією про оплату за відступлення прав вимоги та витягом з Реєстру Боржників від 25.07.2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2520002 від 10.01.2025 року на загальну суму 46400 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 16000 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 22400 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання - 8000 грн /т.1 а.с.69-70, 71, 72, 73/.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.3.3.2 Кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так як відповідач не виконала свої зобов`язання в строк, встановлений кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит №2520002 в частині заборгованості за тілом кредиту, частково задовольнивши позовні вимоги.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п.4.1 Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, відповідачу нараховано штраф (неустойку) відповідно до п.4.1 Договору на загальну суму 8000 грн.

При вирішенні спору суд керується положеннями п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 год 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває до цього часу.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, на теперішній час воєнний стан триває, а первісним кредитором нараховано штраф (неустойку) за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором саме в цей період, то суд вважає, що 8000 грн підлягають списанню в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому підстави для стягнення з відповідача штрафу (неустойки) відсутні і в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Що стосується заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, слід зазначити наступне.

Згідно з п.1.5.2 Кредитного договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) - 49280 грн, що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

У розділі «Терміни та визначення» кредитного договору, визначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем, протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

За вказаним кредитним договором відповідачу нараховано заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в сумі 22400 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за управління (обслуговування) кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладений з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір не містить відомостей щодо переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням (обслуговуванням) кредиту (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, надання консультативних та інформаційних послуг тощо), за які кредитодавцем встановлена комісія за управління (обслуговування) кредиту.

З огляду на вказане, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності та переліку таких послуг, в тому числі й підтвердження погодження їх з відповідачем при укладенні вищевказаного кредитного договору, відповідно умови кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

При цьому, згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.216 ЦК України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 22400 грн слід відмовити.

При цьому, з огляду на складену первісним кредитором Відомість про щоденні нарахування та погашення /т.1 а.с.68/, відповідачем сплачено 6720 грн, які первісним кредитором було зараховано в якості погашення комісії за обслуговування кредиту. Тому оскільки, з огляду на вищевикладене, вказана комісія первісним кредитором була нарахована неправомірно, то сплачені відповідачем 6720 грн слід зарахувати в якості погашення частини тіла кредиту, внаслідок чого заборгованість за тілом кредиту зменшиться до 9280 грн (16000 грн - 6720 грн).

Таким чином, розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за Договором про споживчий кредит №2520002 від 10.01.2025 року, складає 9280 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

Щодо Договору №8674490 про надання споживчого кредиту від 17.01.2025 року.

17.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір №8674490 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 40000 грн. (п.1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 360 днів (п.1.4. Кредитного договору). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів /т.1 а.с.79-89/.

Договір був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3052.

Згідно з п.2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_8 .

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується матеріалами справи.

Так, за інформацією, наданою ТОВ «ПЕЙТЕК», між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 року (втратив чинність 04.07.2024 року) та Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_10 від 04.07.2024 року (чинний з 04.07.2024 року). Відповідно до зазначених договорів, було успішно перераховано кошти на користь фізичних осіб (Отримувачів) від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», зокрема, на суму 40000 грн, сайт торгівця: https://creditplus.ua, код авторизації 620003, банк-еквайр АТ «ПУМБ», дата і час виконання 17.01.2025 року о 16:05:07 год, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_8 /а.с.93/.

Крім того, за інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_4 . Також надано виписку по вказаному картковому рахунку, згідно з якою 17.02.2025 року на зазначений рахунок надійшло 40000 грн, деталі операції: P2P_AV_CR, KYIV /т.1 а.с.201-203/.

Згідно з п.4.4 кредитного договору, споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором; повідомляти Товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 Договору протягом 3-х календарних днів з моменту виникнення таких змін, зокрема через контакт-центр Товариства або засобами Особистого кабінету/Мобільного застосунку «CreditPlus»; виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Як вбачається з Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) за період з 17.01.2025 року по 16.10.2025 року, відповідачем здійснено декілька платежів на погашення заборгованості, однак в повному обсязі заборгованість відповідачем не погашена та станом на 16.10.2025 року розмір заборгованості відповідача складає 107200 грн, з них: основний борг - 40000 грн, проценти за користування кредитом - 47200 грн, штраф - 20000 грн. При цьому, проценти нараховані у період з 17.01.2025 року по 16.06.2025 року, тобто в межах строку кредитування /т.1 а.с.94-99/.

За договором факторингу №17102025, укладеним 17.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Авентус Україна», включно і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №8674490 від 17.01.2025 року. Зазначене підтверджено копією вказаного договору факторингу, актом прийому-передачі Реєстру Боржників №1 від 17.10.2025 року, Витягом з Реєстру боржників №1 до вказаного договору факторингу та платіжною інструкцією про здійснення плати за відступлення права вимоги /т.1 а.с.100-101, 102, 103, 104/.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.4. кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Так як відповідач не виконала свої зобов`язання в строк, встановлений кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 40000 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем заявлено до стягнення проценти за користування кредитними коштами в загальному розмірі 47200 грн.

Відповідач просить частково задовольнити позовні вимоги в цій частині, посилаючись на неспівмірність нарахованих процентів із сумою фактично отриманого кредиту та необхідність забезпечення справедливого балансу прав і обов`язків сторін.

Дослідивши умови кредитного договору, наданий позивачем розрахунок заборгованості та доводи відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з п.1.5 кредитного договору, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

- Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору (360 днів) (п.1.5.1 договору);

Знижена процентна ставка в розмірі 0,58% в день застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 16.02.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок процентної ставки (п.1.5.2 Договору).

Як вбачається Картки обліку договору (розрахунку заборгованості), первісним кредитором нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 47200 грн.

Вирішуючи питання щодо розміру процентів, які підлягають стягненню, суд виходить із необхідності застосування погоджених сторонами умов договору з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10листопада 2011 року N15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Беручи до уваги розмір фактично отриманого відповідачем кредиту, співвідношення заявлених до стягнення процентів до основної суми боргу, споживчий характер правовідносин та необхідність забезпечення справедливого балансу прав і обов`язків сторін, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість вимог щодо стягнення процентів.

Суд ураховує, що розмір заявлених позивачем процентів - 47200 грн - значно перевищує суму фактично отриманих Відповідачем кредитних коштів - 40000 грн.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача проценти в розмірі 20000 грн, що становить 50 відсотків від основної суми боргу, а в задоволенні вимог про стягнення решти процентів - відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за Договором №8674490 про надання споживчого кредиту від 17.01.2025 року складає 60000 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 40000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 20000 грн.

Щодо вимог про стягнення штрафу (неустойки), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.6.4 кредитного договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

-у розмірі 3600 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

-у розмірі 800 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

При цьому, п.6.4.6 кредитного договору передбачено, що в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, первісним кредитором нараховано штраф (неустойку) у розмірі 20000 грн.

При цьому, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 год 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває до цього часу.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, на теперішній час воєнний стан триває, а позивачем нарахований штраф (неустойка) за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором саме в цей період, то суд вважає, що 20000 грн підлягають списанню в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому підстави для стягнення з відповідача штрафу (неустойки) відсутні і в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складає 120280,25 грн., з них:

- за Договором про споживчий кредит №102751893 від 21.02.2025 року - 33832,32 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту - 18955,40 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 14876,92 грн);

- за Договором споживчий кредит №9434098 від 04.03.2025 року -17167,93 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту - 14611 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 2556,93 грн);

- за Договором про споживчий кредит №2520002 від 10.01.2025 року - 9280 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту;

- за Договором №8674490 про надання споживчого кредиту від 17.01.2025 року - 60000 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту - 40000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 20000 грн).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3796,73 грн.

Так як позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1804,20 грн (120280,25 грн ? 253115,61 грн * 3796,73 грн = 1804,20 грн).

Заперечення представника відповідача щодо укладення кредитних договорів з огляду на те, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу повідомлень при укладенні договорів в електронному вигляді, в тому числі одноразових ідентифікаторів для електронного підпису договорів, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки без отримання листів на електронну пошту або у вигляді смс-повідомлень, в тому числі одноразових ідентифікаторів для підпису договорів, вказані договори не були б укладені.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, а саме: «Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений».

Крім того, первісними кредиторами суду надано оригінали електронних доказів, зокрема оригінали електронних кредитних договорів з додатками з електронними підписами, які були витребувані ухвалою суду за клопотанням представника відповідача /т.1 а.с.218-245, т.2 а.с.3-14, т.2 а.с.23-37, т.2 а.с.40-65/.

До того ж, як вбачається з інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк», в день укладення кредитних договорів на рахунок відповідача, вказаний в зазначених кредитних договорах, надійшли надані відповідачу суми кредиту, тобто кредитні договори були фактично виконані кредитодавцями, що також спростовує посилання представника відповідача на відсутність доказів перерахування чи зарахування відповідачу коштів за договорами.

Також суд відхиляє посилання представника відповідача на неправомірне нарахування кредитодавцями відсотків за прострочення виконання зобов`язання, тобто відсотків, передбачених ст.625 ЦК України в період воєнного стану, оскільки позовних вимог про стягнення таких відсотків позивач не заявляв.

Щодо комісії за надання кредиту, суд зазначає, що частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Одноразова комісія за надання кредиту прямо передбачена умовами кредитних договорів, а саме п.1.5.1 Договору про споживчий кредит №102751893 від 21.02.2025 року в сумі 1140 грн, п.1.5.1 Договору про споживчий кредит №9434098 від 04.03.2025 року в сумі 2556,93 грн та п.1.5.1 Договору про споживчий кредит №2520002 від 10.01.2025 року в сумі 2000 грн, включена до загальних витрат за кредитом та була відома відповідачу під час укладення договору. Вказана комісія не є штрафною санкцією за порушення зобов`язання та не пов`язана з наданням інформації, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачу безоплатно.

При цьому, ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перед підписанням кредитних договорів відповідач ознайомилась з їх умовами, а підписавши договори - погодилась на їх укладення.

Тому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні вказаної комісії за кредитним договором №9434098 від 04.03.2025 року, а також для зарахування сплаченої комісії за кредитними договорами №102751893 від 21.02.2025 року та №2520002 від 10.01.2025 року в сумі 2000 грн в якості погашення частини тіла кредиту, як того просив представник відповідача.

Що стосується заперечень представника відповідача щодо переходу прав вимоги до позивача за вказаними кредитними договорами, то позивачем до матеріалів справи долучено належно оформлені копії договорів факторингу, актів прийому-передачі реєстрів боржників, платіжних інструкцій щодо оплати за відступлення прав вимог, а також витяги з реєстрів боржників за вказаними договорами факторингу, в яких наявна інформація, як щодо номерів кредитних договорів, так і щодо боржника за кредитними договорами, а тому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є належним позивачем в даній справі.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача на те, що відповідача не було повідомлено про зміну кредитора, оскільки наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні передбачені ч.2 ст.516 ЦК України, якою встановлено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Разом з тим, будь-яких доказів погашення заборгованості за кредитними договорами на рахунки первісних кредиторів стороною відповідача не надано.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок НОМЕР_11 у АТ «ТАСкомбанк») до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок НОМЕР_11 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість в сумі 120280,25 грн (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят гривень 25 копійок), з них:

- за Договором про споживчий кредит №102751893 від 21.02.2025 року - 33832,32 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту - 18955,40 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 14876,92 грн);

- за Договором споживчий кредит №9434098 від 04.03.2025 року -17167,93 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту - 14611 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 2556,93 грн);

- за Договором про споживчий кредит №2520002 від 10.01.2025 року - 9280 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту;

- за Договором №8674490 про надання споживчого кредиту від 17.01.2025 року - 60000 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту - 40000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 20000 грн).

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок НОМЕР_11 у АТ «ТАСкомбанк») понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1804,20 грн (одна тисяча вісімсот чотири гривні 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО.С. Бурдинюк