Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №753/24979/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №753/24979/26

Суддя: Комаревцева Л. В.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24979/26

провадження № 3/753/6462/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 886907 від 12 жовтня 2026 року ОСОБА_1 інкримінується ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке, за змістом протоколу, призвело до порушення ним 17 вересня 2026 року правил дорожнього руху під час керування електросамокатом.

Зазначені дії кваліфіковано за частиною першою статті 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала та пояснила, що належним чином виконує батьківські обов`язки, піклується про сина та приділяє увагу його вихованню, зокрема дотриманню правил безпечної поведінки на дорозі. Наголосила, що син правил дорожнього руху не порушував: перетинав проїзну частину пішохідним переходом, рухаючись пішки та перекочуючи поруч електросамокат, коли на нього здійснив наїзд автомобіль. На її переконання, сам факт потрапляння дитини в дорожньо-транспортну пригоду не свідчить про неналежне виконання нею батьківських обов`язків. Пояснила, що, дізнавшись про подію, одразу прибула на місце, де сина оглянули медичні працівники, а надалі забезпечила догляд за ним і спостереження за його станом здоров`я. Просила врахувати наведені обставини та закрити провадження у справі.

У письмових поясненнях від 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 зазначила, що 17 вересня 2026 року їй повідомили про дорожньо-транспортну пригоду за участю сина. Після прибуття на місце вона побачила автомобіль швидкої медичної допомоги. За її поясненнями, дитині надали медичну допомогу, вона відмовилася від госпіталізації, забрала сина додому та спостерігала за його станом.

ОСОБА_1 також стверджувала, що син переходив пішохідний перехід, перекочуючи електросамокат, і заперечувала обставини, за яких сталося зіткнення. Зазначила, що дитина зазнала фізичної та моральної шкоди.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом статей 9-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за протиправну винну дію чи бездіяльність. Отже, встановленню підлягає не лише певна подія, а й конкретна поведінка особи та її вина.

Завданням провадження відповідно до статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 252 КУпАП передбачено встановлення обставин справи на підставі фактичних даних та оцінку доказів у їх сукупності. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2799 цього Кодексу.

Частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання встановлених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати її виховання й освіту.

Однак наявність у особи статусу матері та сам факт настання несприятливої події за участю дитини не є достатніми для адміністративної відповідальності. Необхідно встановити, які саме обов`язки особа не виконала, у чому полягала її дія чи бездіяльність і якими доказами підтверджується її вина.

Для відповідальності не обов`язково, щоб неналежна поведінка батьків була тривалою або повторюваною. Водночас конкретний випадок винного невиконання обов`язків має бути доведений, а не виведений лише з факту травмування дитини.

Із рапортів та повідомлень, зареєстрованих 17 вересня 2026 року за № 86249 та № 86277, вбачається, що того дня сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , та малолітнього ОСОБА_2 .

У матеріалах наведено відомості про огляд дитини бригадою швидкої медичної допомоги, встановлення садна правої гомілки та відмову матері від госпіталізації.

Ці документи підтверджують повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, прибуття відповідних служб та надання дитині допомоги. Проте самі собою вони не встановлюють ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Протокол містить загальний висновок про таке ухилення, пов`язаний із поведінкою сина під час участі в дорожньому русі. Водночас у ньому не конкретизовано, які саме дії або бездіяльність матері утворюють склад правопорушення: які необхідні заходи виховання чи піклування вона повинна була і могла здійснити, але винно не здійснила.

Протокол є одним із джерел доказів, однак викладене в ньому обвинувачення не має наперед установленої сили та підлягає перевірці разом з іншими матеріалами.

Повідомлення про те, що дитина перебувала на електросамокаті, не доводить автоматично неналежного виховання або відсутності необхідного піклування з боку матері. Навіть установлення порушення правил дорожнього руху дитиною не замінює доказування власної винної поведінки ОСОБА_1 за частиною першою статті 184 КУпАП.

Крім того, надані матеріали містять різні відомості щодо способу перетинання дитиною проїзної частини. У повідомленнях зазначено пересування на самокаті, тоді як мати у письмових поясненнях стверджує, що син переходив дорогу, перекочуючи його. Самостійно визнавати одну з цих версій установленою лише на підставі її викладення в окремому документі немає достатніх підстав.

При цьому в межах цієї справи суд не вирішує питання про винуватість водія автомобіля або про наявність окремого порушення правил дорожнього руху з боку дитини. Предметом розгляду є доведеність обвинувачення, висунутого саме матері.

Посилання на відмову від госпіталізації також не є самостійним доказом ухилення від піклування про здоров`я дитини. Для такого висновку необхідні дані про медичну потребу в госпіталізації, надані матері рекомендації та обставини, за яких її рішення свідчило б про винне незабезпечення необхідної допомоги.

Надані документи таких обставин не встановлюють. Натомість із них убачається, що дитину оглянули медичні працівники, а мати прибула на місце події. Її письмові пояснення містять відомості про подальше спостереження за станом сина.

Зазначення в рапорті проведення профілактичної бесіди з матір`ю та дитиною саме собою також не підтверджує вчинення матір`ю адміністративного правопорушення. Частина долучених копій має якість, яка не дозволяє достовірно встановити їх зміст. Нечитабельність документа не доводить відсутності відповідних відомостей в оригіналі, однак не дозволяє використати невстановлений зміст такого документа як доказ вини особи.

Таким чином, подані матеріали підтверджують подію дорожньо-транспортної пригоди за участю дитини, проте не містять достатньої сукупності перевірюваних даних про конкретне винне ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Суд не вправі самостійно формулювати нові фактичні підстави обвинувачення або припускати невиконання обов`язків лише з огляду на наслідки події. Недоведеність вини не може усуватися покладенням на особу обов`язку довести свою невинуватість.

За таких обставин наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, не доведена.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення не накладається, передбачених статтею 40-1 КУпАП підстав для стягнення судового збору немає.

Керуючись статтями 7, 9-11, 40-1, 184, 245, пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 КУпАП за протоколом серії ВАД № 886907 від 12 жовтня 2026 року закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не оскаржено.

Суддя Л. В. Комаревцева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua