Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №592/14863/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/14863/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Алфьоров А. М.

Номер провадження 33/816/1615/26Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., розглянув з участю ОСОБА_1 , захисника Бикова Д.С., представника Сумської митниці Коваленко Н.В. у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Сумської митниці на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2026, якою справу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 закрито за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 справа про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 закрита за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0032/UA805000/2026 від 06.08.2026, 22.07.2025 між ФОП ОСОБА_1 через митного брокера ОСОБА_2 (договір №2303 про надання послуг митного брокера від 23.03.2025) для здійснення митного оформлення товару «1. Пиломатеріал обрізний дубовий, розпиляний уздовж, нестругані, нешліфовані, не мають торцевих з`єднань розміром: 30х60-140х320-1060 мм – 23.457 м3. Гатунок 1-3. Пильні допуски по висоті/ширині/довжині +3/+5/+50 мм. Вологість природня» загальною фактурною вартістю 11168,15 EUR (що становило 544901,86 грн за курсом НБУ в день подачі митної декларації) в митному режимі експорт до митного поста «Шостка» Сумської митниці було подано митну декларацію №25UA805170001769U9. До митного оформлення ФОП « ОСОБА_1 » подав сертифікат про походження лісоматеріалів UA.20250721-000061 від 21.07.2025 та товарно-транспортну накладну «ЛІС» серії ППА 290148 від 10.09.2024. Згідно з товаро-транспортною накладною «ЛІС» ППА 290148 від 10.09.2024 ФОП « ОСОБА_3 » придбала круглі лісоматеріали дубові в кількості 11,374 м3 у ПП «САЛІС» (код ЄДРПОУ 33190847). Також, ФОП « ОСОБА_1 » до митного оформлення подав накладну №38 від 02.10.2024, відповідно до якої він придбав у ФОП « ОСОБА_3 » товар «круглі лісоматеріали дуб довжина 3 м» у кількості 11,374 м3. Сумською митницею 08.06.2026 направлено запит до ФОП « ОСОБА_3 » з метою підтвердження чи спростування факту купівлі у ПП «САЛІС» лісоматеріалів за товаро – транспортною накладною «ЛІС» ППА 290148 від 10.09.2024 та продажу товару «круглі лісоматеріали дуб» ФОП « ОСОБА_1 » Згідно з отриманою відповіддю від ФОП « ОСОБА_3 », вона не здійснювала купівлю товару «лісоматеріали» у ПП «САЛІС» за товаро-транспортною накладною “ЛІС” ППА 290148 від 10.09.2024, будь-яких господарських взаємовідносин між ФОП « ОСОБА_3 » та ФОП « ОСОБА_1 » ніколи не було. Враховуючи те, що відповідно до митної декларації від 22.07.2025 №25UA805170001769U9 було експортовано товар в кількості 23,457 м3 вартістю 11168,15 EUR (544901,86 грн), який виготовлено з лісоматеріалів в кількості 37,14 м3 (згідно з сертифікатом про походження лісоматеріалів UA.20250721-000061 від 21.07.2025), то з лісоматеріалів кількістю 11,374 м3 (відповідно до накладної №38 від 02.10.2024) було виготовлено товарів у кількості 7,5998 м3 вартістю 364090,55 грн.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Вимоги апеляційної скарги, заперечень на неї та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, представник Сумської митниці Коваленко Н.В. подала апеляційну скаргу на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КК України, та накласти стягнення у межах санкції цієї статті.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для їх переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товарів.

21.10.2026 надійшли заперечення захисника Бикова Д.О. на апеляційну скаргу, у яких він вказує, що протокол про порушення митних правил є не лише джерелом доказів у справі, а й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому викладені у ньому обставини повинні бути підтверджені доказами. Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Твердження митного органу, що ОСОБА_1 подав митному органу, як підстави для переміщення товарів через митний кордон України, документи, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, не відповідає дійсності та спростовується відкритими даними Єдиної державної системи електронного обліку деревини.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фіктивності господарських відносин між ПП «САЛІС» та ФОП « ОСОБА_3 » чи визнання правочину неукладеним або недійсним, а також між ФОП « ОСОБА_3 » та ФОП « ОСОБА_1 ». Письмова відповідь ФОП « ОСОБА_3 » про заперечення правовідносин з ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ФОП « ОСОБА_1 » не може бути єдиним підтвердженням таких обставин за відсутності експертизи документів, дійсності сертифікату. Крім того, до письмової відповіді ФОП « ОСОБА_3 » необхідно ставитись критично, бо у витязі Державного агентства лісових ресурсів України зазначено, що постійний лісокористувач/власник лісів ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримувач - ФОП « ОСОБА_3 »; контрагент - ФОП « ОСОБА_3 , об`єм - 11,374.

Лісоматеріал, згідно з накладною №38 від 02.10.2024, був проданий ФОП « ОСОБА_3 » ФОП « ОСОБА_1 ».

Встановлення обставин взаємовідносин між ФОП « ОСОБА_3 та ФОП « ОСОБА_1 », а також визнання правочину укладеним (неукладеним, недійсним, розірваним) чи інших зустрічних зобов`язань або їх відсутність, належить до спірних відносин між сторонами і підлягає вирішенню в межах господарського законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що експертиза підпису ФОП « ОСОБА_3 » на предмет справжності чи неналежності/належності уповноваженій особі ФОП « ОСОБА_3 » не проводилася.

Факт законності походження, наявності та реального руху товару підтверджується оригіналом товарно-транспортної накладної серії ППА №290148 від 10.09.2024.

Подані ОСОБА_1 до митного оформлення документи не містять ознак внесення до них неправдивих відомостей. Жоден з наданих документів для митного оформлення за ЕК10АА №25UA805170001769U9 у встановленому законом порядку недійсним/неправдивим не визнано.

Посилаючись на вказані обставини, адвокат Биков Д.О. просить постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сумської митниці - без задоволення.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Представник Сумської митниці Коваленко Н.В. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 та захисник Бикова Д.О. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши представника Сумської митниці Коваленко Н.В., Стельмашова Д.С. та захисника Бикова О.М., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої представником митного органу апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

Розглянувши протокол про порушення митних правил №0032/UA805000/2026 від 06.08.2026, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що надані митним органом докази не доводять наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за обставинами даної справи, з чим також погоджується апеляційний суд.

Згідно з частиною 1 статті 483 МК України, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Отже, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції виходив із недоведеності наявності в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення інкримінованого правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд першої інстанції надав належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам в їх сукупності.

Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про фіктивність господарських операцій між ОСОБА_1 та контрагентами, та що останнім до митного оформлення подано документи, які містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів «Пиломатеріал обрізний дубовий, розпиляний уздовж, нестругані, нешліфовані, не мають торцевих з`єднань розміром: 30х60-140х320-1060мм» в кількості 7,5998 м3 вартістю 364090,55 грн з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для їх переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, не є безумовною підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до Інструкції з ведення електронного обліку деревини, затвердженої Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.09.2021 №621, серед основних завдань електронного обліку деревини є: своєчасне та достовірне відображення інформації про рух деревини; підтвердження походження, заготівлі та реалізації лісоматеріалів необроблених, запобігання їх нелегальному обігу; систематизація та узагальнення інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини лісокористувачами.

За інформацією, розміщеною на сайті Державного агентства лісових ресурсів України у реєстрі «Сертифiкат про походження деревини», наявні відомості про видачу сертифікату, поданого ФОП « ОСОБА_1 » для митного оформлення товару, що підтверджується витягом.

Відповідно до відкритих даних на сайті Державного агентства лісових ресурсів України у реєстрі «Перевірка легальності походження деревини» наявні відомості про походження деревини згідно з поданою до митного оформлення товару товаро-транспортною накладною «ЛІС» ПА 290148 від 10.09.2024. У даному витязі зазначено наступну інформацію: постійний лісокористувач/власник лісів - ПП «САЛІС»; отримувач - ФОП « ОСОБА_3 »; контрагент - ФОП « ОСОБА_3 »; об`єм - 11,374, що підтверджується витягом.

Вищевказаними витягами підтверджено видачу сертифікату, поданого ФОП « ОСОБА_1 » для митного оформлення товару, та легальність походження деревини.

Зазначені вище обставини спростовують доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 подав до митного органу документи, які містять неправдиві відомості, котрі стали підставою для переміщення товарів через митний кордон України.

Крім того, як установлено судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження фіктивності взаємовідносин між ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ФОП « ОСОБА_3 », а також між ФОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ФОП « ОСОБА_1 », чи визнання правочинів між ними неукладеними або недійсними.

Відповідно до інформації, що міститься на сайті Державного агентства лісових ресурсів України у реєстрі «Перевірка легальності походження деревини», ФОП « ОСОБА_3 » є постійним лісокористувач/власник лісів - ПП «САЛІС» щодо деревини об`ємом 11,374, що узгоджується з інформацією, яка міститься у накладній №38 від 02.10.2024 про продаж деревини та спростовує письмову інформація ФОП « ОСОБА_3 » щодо відсутності правовідносин з ФОП « ОСОБА_1 ».

Як правильно зазначив суд першої інстанції, диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає обов`язкове встановлення умислу особи на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено доводи митного органу стосовно фіктивності господарських операцій між ОСОБА_1 та контрагентами.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в постанові, та були б підставами для її скасування та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, як про те просить апелянт, нею не наведено і при розгляді апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено.

Висновки суду.

З урахуванням досліджених доказів, доводів апеляційної скарги представника митниці та заперечень захисника, Стельмашова Д.С. апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що поза розумним сумнівом не доведено того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України.

Істотні порушення норм матеріального та процесуального права, про які зазначила в апеляційній скарзі представник митниці, апеляційним судом не встановлені, а тому постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника митниці - без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Сумської митниці Коваленко Н.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО