Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №152/214/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 152/214/26

Провадження № 22-ц/801/2372/2026

Категорія: 91

Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.

Доповідач: Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуСправа № 152/214/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Сала Т. Б., Панасюка О. С.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

заявниця (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 червня 2026 року, постановлену у складі судді Роздорожної А. Г. в м. Шаргороді, за участю присяжних Вихристюк О. Л., Куляс О. А., дата складення повного судового рішенням відповідає даті постановлення ухвали,-

в с т а н о в и в :

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання особи померлою, заінтересовані особи Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 .

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Судове рішення мотивоване тим, що заявниця не з`являлася в судові засідання 13.03.2026 та 16.04.2026 року, надала до суду заяви про розгляд справи у її відсутність.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 травня 2026 року явку заявниці було визнано обов`язковою з метою надання нею особистих пояснень щодо обставин справи. Копію зазначеної ухвали заявниця отримала особисто 20 травня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у судове засідання, призначене на 26 червня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явилася Відтак, у зв`язку з повторною неявкою без поважних причин в судове засіданні належним чином повідомленої заявниці, її заяву слід залишити без розгляду.

Не погодившись із цією ухвалою, 20 липня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить її скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявниця наголошує, що вона неодноразово подавала заяви про розгляд справи за її відсутності, оскільки ця справа є морально важкою для неї. Отримавши ухвалу про обов`язкову участь, вона їхала в судове засідання, призначене на 09.06.2026 року, однак справа була знята з розгляду, а на 26.06.2026 року вона повістку не отримувала.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк від заінтересованих осіб не надходив.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи учасники справи до суду не з`явилися будь-яких клопотань про відкладення розгляду суду не надсилали, а тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону.

По справі встановлено наступне:

-12 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання особи померлою (а.с. 2);

-16 лютого 2026 року ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі заінтересовану особу військову частину НОМЕР_1 (а.с. 26);

-судове засідання у справі призначено на 13 березня 2026 року, 16 квітня 2026 року та 07 травня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяви, в яких просила розгляд справи проводити у її відсутність (а.с. 41, 71,75);

-ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 травня 2026 року явку заявниці визнано обов`язковою для надання пояснень у справі та відкладено розгляд на 09.06.2026 року на 13:00 годин (а.с. 79);

-ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини 1 статті 257 ЦПК України (а.с. 84).

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду справ окремого провадження встановлені розділом IV цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що залишення заяви без розгляду внаслідок повторної неявки заявника можливе за умови встановлення передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення про судове засідання та відсутності процесуальних підстав для продовження розгляду справи за його відсутності. При цьому суд має з`ясувати, чи перешкоджає неявка заявника розгляду справи, а також надати належну оцінку поданим ним заявам про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 тричі подавала до суду першої інстанції заяви, у яких просила проводити розгляд справи за її відсутності. Таким чином, заявниця повідомила суд про свою процесуальну позицію щодо можливості розгляду справи без її особистої участі.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 травня 2026 року розгляд справи було відкладено, а явку заявниці визнано обов`язковою з метою надання нею особистих пояснень щодо обставин справи. Оцінюючи зміст зазначеної ухвали апеляційний суд акцентує на тому, що суд першої інстанції навів конкретні мотиви, з яких дійшов висновку про необхідність особистої участі заявниці. Зокрема, суд не зазначив, які саме обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, потребують з`ясування шляхом отримання особистих пояснень ОСОБА_1 , чому такі обставини неможливо встановити на підставі наявних у справі доказів та пояснень інших учасників справи, а також із яких причин розгляд заяви за її відсутності є неможливим. Суд обмежився формальною фразою: «…суд вважає за необхідне визнати явку заявниці до суду обов`язковою для надання пояснень у справі, зважаючи на специфіку поданої заяви».

Апеляційний суд наголошує, що визнання явки учасника справи обов`язковою є процесуальним повноваженням суду, однак його реалізація має бути обґрунтованою з огляду на предмет розгляду, характер обставин, які належить установити, та необхідність безпосереднього отримання пояснень відповідного учасника справи.

Саме по собі загальне посилання на необхідність надання особистих пояснень не свідчить про те, що особиста участь заявниці є безумовно необхідною для подальшого розгляду справи. Суд першої інстанції мав указати конкретні обставини, які зумовили необхідність її виклику, та обґрунтувати, яким чином її відсутність перешкоджає встановленню юридично значущих фактів.

При цьому апеляційний суд зауважує, що предметом розгляду є заява про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим, який згідно акту службового розслідування від 06 квітня 2023 року був віднесений до обліку військовослужбовців, що вважаються безвісті зниклими.

Отже, для вирішення питання про можливість подальшого розгляду заяви за відсутності заявниці суд першої інстанції мав з`ясувати, чи містять матеріали справи достатні відомості для встановлення обставин, на які вона посилається, та чи існує об`єктивна необхідність отримання саме її особистих пояснень, з урахуванням того, що вона не була очевидцем події. Натомість оскаржувана ухвала не містить мотивованого висновку про те, чому без особистої участі ОСОБА_1 розгляд справи був неможливим.

Колегія суддів звертає увагу, що заявниця неодноразово зверталася до суду із заявами про розгляд справи за її відсутності.

Суд першої інстанції, не зазначивши обґрунтувань необхідності обов`язкової участі заявниці у розгляді справи та за наявності заяв останньої про розгляд справи без її участі, дійшов помилкового висновку про залишення заяви без розгляду.

Апеляційний суд зауважує, що залишення заяви без розгляду є процесуальним заходом, який перешкоджає подальшому розгляду справи в межах відкритого провадження без вирішення заявлених вимог по суті. Тому застосування такого заходу має бути обумовлене наявністю визначених процесуальним законом підстав, установлених з урахуванням конкретних обставин справи, а не лише формальним констатуванням повторної неявки заявниці.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду є невірним, оскільки суд не навів жодного обґрунтування необхідності її особистої участі та не встановив чому її неявка перешкоджала розгляду справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. (частина 1 статті 379 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтованими, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, які регулюють питання обов`язкової участі заявниці у розгляді справи та залишення заяви без розгляду через повторну неявку заявниці в судове засідання.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити: оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 статті 379 ЦПК України, а справу – слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 377, 379- 383, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 червня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: Т. Б. Сало

О. С. Панасюк