Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №466/10887/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10887/25

Провадження № 2/466/957/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.04.2010р. вона, ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ) уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану Старовижівського районного управління юстиції Волинської області зроблено відповідний актовий запис за №10.

Починаючи із цього часу вона з відповідачем проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та виконували інші обов`язки притаманні подружжю.

В шлюбі вони прожили 15 років, мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею у селищі Брюховичі на Львівщині.

Сімейне життя між ними не склалось, стосунки не витримали випробувань новими життєвими обставинами , через що у лютому 2025 року вони припинили спільне проживання і зараз проживають окремо.

Подальше збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам кожного з них. Майнового спору та спорів щодо утримання дитини немає, усе вирішено добровільно,тому вона звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 23.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному порядку.(а.с.24)

Ухвалою суду від 19.02.2026 заяву відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення задоволено частково. Надано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строк на примирення три місяці.(а.с.40)

В судове засідання позивач не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позові, просила таку задовольнити та розірвати шлюб між сторонами, оскільки збереження шлюбу суперечите її інтересам, а примирення з відповідачем категорично заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, інших клопотань від нього не надходило.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Принцип добровільності шлюбу передбачає як право на шлюб, так і право на розірвання шлюбу, що усуває порушення прав людини та випадків можливої дискримінації (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі №361/1017/20).

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Старовижівського районного управління юстиції Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №10 (а.с.13).

Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12).

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що спільне подружнє життя між сторонами не склалося, їхні стосунки не витримали випробувань новими життєвими обставинами, через що у лютому 2025 року сторони припинили спільне проживання і зараз проживають окремо. Подружні відносини між сторонами припинені, спільного господарства вони не ведуть, примирення неможливе. Шлюб носить формальний характер і подальше збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них. Намір позивача розірвати шлюб є обдуманим і остаточним.

Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Враховуючи наявність неповнолітньої дитини та небажання відповідача приймати участь в оформленні розірвання шлюбу позивачка змушена вирішувати питання в судовому порядку.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом вживатись заходи щодо примирення сторін, однак такі виявилися безрезультатними, оскільки збереження сім`ї є неможливим та суперечить інтересам одного з подружжя.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

За таких обставин суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати.

Відповідно до вимог ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати позивач просив залишити за собою.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265,352,354,355 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 24.04.2010р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Старовижівського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 10.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення проголошено 22.10.2026 року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Свірідова