Суд: Турківський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №458/1128/26
Суддя: Волинець М. З.
Справа № 458/1128/26
3/458/430/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2026 м.Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., матеріали справи, які надійшли з відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770784 від 13.09.2026, складеного інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Сенчишаком В.І., 13.09.2026 о 20:49 год по вул. Івана Франка, 4, с. Верхнє Висоцьке, Самбірський район, Львівська область, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, будучи позбавлений права керування транспортними засобами на строк 5 років згідно постанови Турківським районним судом Львівської області від 06.05.2025 № 458/355/25, чим порушив п. 2.1.а ПДР – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достовірно знав про те щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, тому зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у своїй справі, при цьому, він не позбавлений можливості отримати інформацію про рух справи на офіційному вебпорталі судової влади України. Причини неявки не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
З огляду на те, що чинний КУпАП не передбачає обов`язкової участі під час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП, тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП до матеріалів справи долучено такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770784 від 13.09.2026, згідно якого ОСОБА_1 будучи позбавлений права керування транспортними засобами на 5 років Турківським районним судом від 06.05.2025 № 458/355/25, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч.5 ст.126 КУпАП;
- копією постанови серії ЕНА № 7878528 від 13.09.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 1 190 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за порушення п.2.9.в а) Правил дорожнього руху;
- витягом з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «АРМОР», про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- копією інформації з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «АРМОР» про наявність/відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія. За відомостями ГСЦ МВС документ відсутній;
- відеозаписами події, яка мала місце 13.09.2026 о 20:49 год по вул. Івана Франка, 4, с. Верхнє Висоцьке, Самбірський район, Львівська область, за участю водія ОСОБА_1 що зберігається на DVD-R диску та міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, долучено рапорт заступника начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції Ігоря Міська від 15.09.2026, згідно з яким у підсистемі «Пошук посвідчення водія» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, згідно з рапортом інспектора САП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Михайла Цаповича від 17.09.2026, 17.09.2026 ним під час перевірки правильності та правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770784 від 13.09.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який складено інспектором СРПП ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Сенчишаком В.І. відносно особи ОСОБА_2 було виявлено, що інспектором неправильно кваліфіковано частину статті 126 КУпАП.
Суд вважає, що вказані рапорти за своїм правовим змістом не є доказами, проте є документами, якими працівники поліції інформують керівництво про законність та обґрунтованість їхніх дій.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими та належними доказами.
Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затв. наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у розглядуваному випадку, з урахуванням оскаржуваного протоколу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП), причому відповідна постанова повинна набрати законної сили до моменту вчинення нового правопорушення.
Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.
Окрім того, згідно п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затв. наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі неможливості встановити повторність постанова в справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не виноситься, а складається повідомлення про адміністративне правопорушення, яке у п`ятиденний строк разом із наявними матеріалами справи (рапортом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та засобів, у тому числі тих, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та іншими доказами) надсилається до підрозділу поліції за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення та вжиття заходів щодо подальшого розгляду.
В межах зазначених у протоколі обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення має провадитися судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом винуватості, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини у тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Відповідно до п. 4, 5 Розділу VII вищезгаданої інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 770784 від 13.09.2026 о 20:49 год по вул. Івана Франка, 4, с. Верхнє Висоцьке, Самбірський район, Львівська область, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, будучи позбавлений права керування транспортними засобами на строк 5 років згідно постанови Турківським районним судом Львівської області від 06.05.2025 № 458/355/25, чим порушив п. 2.1.а ПДР – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Однак, виклад фактичних обставин вчиненого правопорушення в оскаржуваній постанові є неконкретним і нечітким, оскільки встановлені поліцейським обставини не відповідають диспозиції саме ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд звертає увагу, що до протоколу поліцейським не додано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто не надано доказів про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою 126 КУпАП.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з витягом з інформаційно-пошукової системи МВС «Армор», долученим до матеріалів адміністративної справи, на ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 № 254920 від 24.02.2025.
За даними автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» (справа № 458/355/25, яка перебувала у провадженні суді ОСОБА_3 ), постановою Турківського районного суду Львівської області від 06.05.2025 ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №254920 від 24.02.2025, 24.02.2025 керував транспортним засобом марки AUDI А4 номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим повторно протягом року порушив вимоги п.2.1 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, як убачається з витягу з інформаційно-пошукової системи МВС «Армор», долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 № 739964 від 07.08.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Втім, згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває справа № 458/870/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 739964 від 07.08.2026. Остаточне рішення в межах зазначеного провадження на час розгляду матеріалів не прийнято.
Таким чином, суд вважає, що уповноваженою особою. Яка складала протокол про адміністративне правопорушення не представлено належних і допустимих доказів того, що станом на 13.09.2026 ОСОБА_1 не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки, однорічний термін повторності притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення 24.02.2025 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №254920 від 24.02.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП) сплив, а за фактом правопорушення від 07.08.2026 справа судом ще не розглянута (протокол серії ЕПР1 № 739964 від 07.08.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП). За таких обставин дії ОСОБА_1 від 13.09.2026 щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування, не можуть бути кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП як вчинені повторно протягом року.
Крім того, як вбачається з рапорту інспектора Сектору адміністративної практики Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Михайла Цаповича від 17.09.2026, інспектором СРПП ВП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Сенчишаком В. І. під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770784 від 13.09.2026 стосовно ОСОБА_1 неправильно кваліфіковано дії правопорушника за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З огляду на викладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки уповноваженою особою не додано до матеріалів справи підтвердження про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою 126 КУпАП.
Таким чином, подія вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП не була доведена в ході судового розгляду, оскільки в адміністративних матеріалах відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 за вказаних обставин у протоколі, наявна кваліфікуюча ознака повторності, тобто вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У свою чергу, суд зауважує про неможливість перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 5 ст. 126 КУпАП на ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки відповідно до ст. 222 КУпАП дана категорія справи підвідомча органам Національної поліції України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
Відповідно до принципу доведення вини «поза розумним сумнівом», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» є джерелом національного права, зокрема, рішення у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, ЄСПЛ неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В рішенні у справі «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Також, в рішенні від 21.07.2010 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року N 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої ст. 62 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП є недоведеною, та не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, у зв`язку з чим враховуючи, що винуватість особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що провадження в справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Оскільки провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Також, суд наголошує, що при оформленні матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП допущено грубу помилку у правовій кваліфікації дій ОСОБА_1 , що є грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, сприяє уникненню відповідальності правопорушника за вчинене, тому суд вважає за необхідне довести до відома начальника ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Доскоча М.Р. про недотримання уповноваженими особами вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з метою недопущення в подальшому порушень вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1,7, 9, 23, 130, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Про недотримання уповноваженими особами вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, з метою недопущення в подальшому порушень вимог закону повідомити начальника ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Доскоча М.Р. з метою вжиття заходів щодо усунення зазначених недоліків.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua