Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №462/4074/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4074/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г. М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

04.05.2026 о 00 год. 16 хв. ОСОБА_1 у м. Львові, по вул. Городоцька, 344, керував транспортним марки "BMW" з д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встаноленому законом порядку за допомогою приладу "Drager Alcotest" 6810 ARBL-0777, тест №3724, результат - позитивний - 1,45 промілле, чим порушив п. 2.9.а.ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення не визнав, вказав на те, що 04.05.2026 дійсно перебував у вищевкеазаному транспортному засобі, однак в якості пасажира. У зв`язку із техічною несправністю транспортного засобу водійка автомобіля ОСОБА_2 вимушена була здійснити зупинку автомобіля на узбіччі, після чого на прохання водійки він пересів на місце водія, однак транспорним засобом не керував. Стверджує, що працівникам поліції неодноразово пояснював, що водієм був не він, проте його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Із результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння не погоджується, наполягає, що був тверезим, а його притягнення до відповідальності вважає незаконним, оскільки транспортним засобом не керував.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Кекіш В.П. зазначив, що його підзахисний вини у вчиненні адімінстративного правопорушення не визнає, так як транспорним засобом не керував. Разом з тим, вказав на те, що складений протокол працівниками поліції відносно ОСОБА_1 є назаконний і необгрунтований, складений без будь-яких доказів вини останнього, оскільки поліцейські повно та всебічно не з`ясували обставини справи. Додав, що працівники поліції не встановили особу жіночої статі, яка була водієм автомобіля, не опитали її жодним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши додані до матеріалів справи докази, оглянувши матеріали справи та відео з нагрудних камер працівників поліції, суд приходить до наступного висновку.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №656534 від 04.05.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздруківкою щодо результату проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно якого результат становить - 1.45 промілле, направленням на огляд водія транпспортного засобу з метою виявлення стану алкогольно сп`яніння від 04.05.2026, відеозаписом.

Доводи захисника про незаконність та необгрунтованість складеного протоколу суд оцінює критично, оскільки самі по собі заперечення особою вини та посилання на неповне з`ясування працівниками поліції обставин справи не свідчать про відсутність у її діях складу адміністартивного правопорушення, оскільки питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення підлягає вирішенню судом на підставі сукупності досліджених доказів, а не лише пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та її захисника. Суд зазначає, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Окрім цього, суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_3 щодо того, що саме вона керувала транспортним засобом, яке долучено на флешносії стороною захисту та оглянуто в судовому засіданні, оскільки, як вбачається з нагрудних камер працівників поліції, ні ОСОБА_1 , ні інша особа не вказували, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а керувала саме вона. Окрім цього, у зв`язку із перебування даної особи за кордоном, суд не мав можливості допитати її в якості свідка з роз`яснення їй відповідних прав та обов`язків.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні аадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не впливають на висновки суду.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 283 КУпАП,

ухвалив:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 655 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що згідно вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.