Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №711/6895/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/695/26 Справа № 711/6895/26 Категорія: ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Космини В.М. та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2026 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, 25 червня 2026 року о 11 год. 54 хв. в м. Черкаси по просп. Хіміків-Різдвяна, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та рухаючись через регульоване перехрестя здійснив проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «VOLVO 244» д.н.з. НОМЕР_2 , який завершував маневр повороту ліворуч, чим порушив п.п. 8.7.3.ґ, 2.3.б Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та винести нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.

У обґрунтування своїх вимог зазначає, що у постанові суду була вказівка про неможливість точно визначити колір сигналу світлофора на момент наближення автомобіля DAEWOO LANOS до перехрестя.

Оскільки за ч. 4 ст. 17 ККУ усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь, адвокат наголошує, що факт проїзду ОСОБА_1 регульованого перехрестя на жовтий сигнал світлофора не підтверджується жодним наявним доказом, тому суд мав закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.

Вважає, що якщо виходити з обставин події, він керувався вимогами п.8.11 ПДР, і це дозволяло ОСОБА_1 проїзд перехрестя, оскільки зупинити власний автомобіль в дорожній обстановці без застосування екстреного гальмування він не міг, при цьому таке гальмування не забезпечило б безпеки дорожнього руху для інших водіїв у лівій смузі.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що у момент настання ДТП, водій VOLVO перебував на регульованому перехресті маючи на меті виконати маневр повороту ліворуч, тому був зобов`язаний виконати вимоги п.10.1 та 16.6 ПДР, проте будучи спроможним виявити небезпеку для руху у вигляді зустрічного транспорту водій ОСОБА_2 продовжив рух, не надаючи йому переваги.

Тому у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даного ДТП перебувають саме дії ОСОБА_2 , який порушив п. 10.1 та 16.6 ПДР України.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Космини В.М., які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, та думку потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно пункту 8.7.3. ґ ПДР України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Вважаю, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про винуватість у ДТП ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження за відсутності в діях останнього складу адмінправопорушення, як про це просить апелянт.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702541 від 25.06.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та відповідно до якого водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та рухаючись через регульоване перехрестя здійснив проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «VOLVO 244» д.н.з. НОМЕР_2 , який завершував маневр повороту ліворуч, чим порушив п.п. 8.7.3.ґ, 2.3.б Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками;

- даними схеми ДТП від 25.06.2026 на якій зафіксовано розташування автомобілів, місце зіткнення, пошкодження транспортних засобів;

- даними письмових пояснень ОСОБА_2 , згідно яких 25.06.2026 близько 11 год. 55 хв. в місті Черкаси він рухаючись на автомобілі «VOLVO 244» д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Хіміків та виїжджаючи на перехрестя з вул. Різдвяна на зелений сигнал світлофора хотів виконати поворот на вул. Різдвяну. Пропускаючи зустрічні автомобілі та виконуючи маневр світлофор був уже жовтого кольору. Тут назустріч ОСОБА_2 виїхав автомобіль «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався вже на жовтий сигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення;

- даними письмових пояснень ОСОБА_1 , згідно яких 25.06.2026 на перехресті проспекта Хіміків та вул. Різдвяної водій виїхав зі світлофора на зелений колір і опинився на перехресті під жовтий колір світлофора, в цей час маневр повороту здійснював водій з зустрічної колії, який вдарив автомобіль ОСОБА_1 у ліве крило та колесо. ОСОБА_1 вказує, що робив усе щоб уникнути зіткнення, але водій зустрічної полоси навіть не гальмував;

- даними відеозапису з бодікамер поліцейських, здійсненого на місці ДТП та відеозапису з підсистеми «Безпечне місто», які повторно досліджені апеляційним судом.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Із досліджених судом доказів вбачається грубе порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме п. 2.3 б, п.п. 8.7.3ґ ПДР України.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що незважаючи на неможливість визначити колір сигналу світлофора на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, цей відеозапис у сукупності з іншими наявними доказами підтверджує наявність вини ОСОБА_1 у виникненні ДТП.

Судом відхиляються доводи апелянта про виконання ним вимог п. 8.11 ПДР України, зважаючи на наступне.

Згідно п.8.11 ПДР України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пункт 8.10 ПДР України вказує, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Проте в даному випадку вбачається, що ОСОБА_1 мав можливість побачити зміну дорожньої обстановки та вжити необхідних дій для забезпечення безпеки дорожнього руху. Крім цього, водій у своїх поясненнях заперечував, що здійснював проїзд перехрестя на жовтий колір світлофора.

Доводи апелянта про те, що у ДТП винний інший водій, оскільки, на його думку він порушив вимоги п.10.1 та 16.6 ПДР України, не пропустивши автомобіль ОСОБА_1 , суд вважає необґрунтованими.

Згідно 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. За п.16.6 повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Суд першої інстанції вірно встановив, що автомобіль VOLVO 244 під керуванням ОСОБА_2 здійснював маневр повороту ліворуч та на момент наближення автомобіля DAEWOO LANOS під керуванням ОСОБА_1 , авто ОСОБА_2 уже перебувало в межах перехрестя та завершувало початий маневр. Водночас саме автомобіль ОСОБА_1 продовжував рух у напрямку перехрестя та перетинало траєкторію руху авто ОСОБА_2 , внаслідок чого сталося зіткнення.

За таких обставин вважаю, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями водія ОСОБА_2 та виникненням ДТП.

Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ст. 124 КУпАП кваліфіковані вірно.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2026 року, є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба