Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №758/11605/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11605/26

3/758/3830/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Києва Войтенко Т.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 3 ст. 130 КУпАП,

встановила:

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №696840 від 19.06.2026 року, 19 червня 2026 року, о 01 год. 00 хв. в м. Київ, по вул. Івана Виговського, буд. 26, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Mazda 5», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у лікаря нарколога відмовився.

Згідно довідки від 19.06.2026 року т.в.о. інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП ст. лейтенанта полії Вікторії Островської, проведеною перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 28.06.2025 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 02.09.2025 року накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 20.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУПАП, ч. 5 ст. 126 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Згідно вищевикладеного, просила суд вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУПАП, розглядати за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи чи неможливість участі в судовому засіданні не надходило.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлена та підтверджується наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №696840 від 19.06.2026 року,

- даними картки обліку адміністративного правопорушення, згідно якої вбачається вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,

- Направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП "КМНКЛ «Соціотерапія» від 19.06.2026 року,

- довідкою т.в.о. інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Островської Вікторії про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за постановою Оболонського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою Томашпільського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126КУпАП.

- даними постанови Оболонського районного суду м. Києва від 02.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

- даними постанови Томашпільського районного суду Вінницької області від 20.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,

- даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамери працівника поліції.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП і накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП, при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, на правопорушника слід накласти стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортним засобом строком на десять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі абзацу 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що ОСОБА_1 до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року, вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КупАП, до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою, підлягає приєднанню невідбута частина такого стягнення за постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року, яка станом на 14 жовтня 2026 року становить 4 роки 6 місяців 17 днів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ч. 3 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 грн. 00 коп. (п`ятдесят одна тисяча грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років за цією постановою приєднати невідбуту частину стягнення, призначеного постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року, яка станом на 14.10.2026 року становить 4 роки 6 місяців 17 днів, визначивши ОСОБА_1 загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 14 (чотирнадцять) років 6 (шість) місяців 17 (сімнадцять) днів.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Т. В. Войтенко