Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №148/787/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/787/26

Провадження № 2/148/963/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

за участю секретаря Єфіменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ»” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» був укладений договір про надання фінансового кредиту № 05375-10/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідач не виконав свої зобов`язання, а саме: не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.

29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 29032024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 05375-10/2023 від 04.10.2023.

Сума заборгованості відповідача за даним кредитним договором становить 43600,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту – 8 000, 00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків – 35600,00 грн.

Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 05375-10/2023 від 04.10.2023 в сумі 43600,00 грн та судові витрати по справі.

Представник позивача ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»” наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу у відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача у судове засідання.(а.с.51)

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Надав відзив на позов, згідно якого позов не визнає, посилаючись на те, що відсутні докази укладення кредитним договором № 05375-10/2023 від 04.10.2023. Також зазначає, що матеріали справи не містять копію договору про надання коштів у кредит, графік платежів, паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом. Крім цього нараховані відсотки є несправедливими, відступлення прав вимоги не підтверджені належними доказами, щодо витрат на правову допомогу, то вона є не співмірною із ціною позову, складністю та витраченим адвокатом часом. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

04.10.2023 відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8503 підписав заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», вказавши необхідні для цього дані, а саме: персональні та паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, номер картки отримувача, про що свідчить копія заявки-анкети (а. с. 11 зі звороту 12).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його підпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення 04.10.2023 підпису одноразовим ідентифікатором W8503 (а.с. 9-11).

Судом також встановлено, що 04.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 05375-10/2023, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором W8503, за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 04.10.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 27.09.2024. Процентна ставка становить 2, 50 % в день. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-9664 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (а.с 13-17).

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах Фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про Фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України. Приймаючи умови Кредитного договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору).

Також, 04.10.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № 05375-10/2023 від 04.10.2023, про що свідчить його копія (а.с. 18-19). Сторони погодили графік платежів за кредитом. Даний Додаток підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_1 .

З копії довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №05375-10/2023 від 04.10.2023, ідентифікований ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор W8503, час відправки ідентифікатора позичальнику 04.10.2023 16:00, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380936076400 (а.с. 20 зі звороту).

Для підтвердження надання відповідачу кредитних коштів позивачем долучено копію листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2026, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 04.10.2023 на суму 8 000, 00 грн, номер картки 4441-11хх-хххх-9664 (а.с. 21).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 05375-10/2023 від 04.10.2023 за період з 04.10.2023 по 29.03.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 05375-10/2023 від 04.10.2023 складала 43600, 00 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом – 8 000, 00 грн, сума заборгованості за відсотками – 35600,00 грн (а.с. 22-23).

29.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" був укладений договір факторингу № 29032024, про що свідчить його копія ( а.с. 24-28).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами Портфель заборгованості).

Відповідно до п. 1.4 Договору факторингу Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набарання чинності даним Договором.

Згідно п. 13.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами.

Відповідно до п. 8.1.1. договору в день підписання цього договору Клієнт готує та передає Фактору в письмовій формі заповнений Реєстр Боржників.

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 29.03.2024 до договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передало, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" прийняло Реєстр Боржників кількістю 7414 (а.с. 29 зі звороту).

Проведення фінансування за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції № 775 від 01.04.2024 (а.с. 30).

Відповідно до копії витягу Реєстру Боржників до договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №05375-10/2023 від 04.10.2023 в розмірі 43600 грн., з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 35600 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 29 ).

12.03.2026 з метою досудового врегулювання спору представником позивача на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу, про що свідчить її копія вих. № 23541993 (а.с. 30 зі звороту), у якій останньому повідомлялось, що ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" право вимоги за кредитним договором №05375-10/2023 від 04.10.2023, що укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ним. Заборгованість за кредитним договором становить 43600 грн., яку вимагалось сплатити негайно.

29.03.2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надсилав повідомлення боржнику ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №05375-10/2023 від 04.10.2023. (а.с. 21 зі звороту)

Згідно відповіді АТ "Універсал Банк" на ухвалу суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 з відповідним картковим рахунком, на який 04.10.2023 було зараховано 8 000, 00 грн (а.с. 122).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 05375-10/2023 від 04.10.2023.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пп. 12 п. 1 ч. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання фінансового кредиту підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підтвердження позовних вимог позивачем було надано підписаний відповідачем у електронному вигляді одноразовим цифровим ідентифікатором договір про надання фінансового кредиту № 05375-10/2023 від 04.10.2023, докази перерахування кредитних коштів на вказаний у договорі карткових рахунок, розрахунок заборгованості.

Позивач не є банківською установою, а тому не має доступу до первинних фінансових документів про рух коштів на рахунку відповідача, відтак доводи відповідача про ненадання таких є безпідставними.

Отже, факт укладення договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів суд вважає доведеним повністю.

Також, суд зауважує, що договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тлумачення правочину – це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів.

Згідно з частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що «у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». «Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін».

Суд констатує, що умови договору № 05375-10/2023 від 04.10.2023 року щодо розміру процентної ставки та порядку погашення заборгованості є зрозумілими та чіткими, зокрема, таким критеріям відповідає графік платежів (а. с. 18-19). Обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_1 у силу когнітивних здібностей не розумів зміст підписаного ним договору у суду немає.

Щодо розміру нарахованих кредитором відсотків за користування кредитом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін по деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими відповідно встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) – 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) – 1,5 %.

Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зі змісту пп. «а» п. 7 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про законотворчу діяльність» вбачається, що перехідні положення нормативно-правового акта – це порядок переходу від існуючого регулювання до регулювання, передбаченого нормативно-правовим актом.

Так, 04.10.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № 05375-10/2023 від 04.10.2023 за умовами якого, до укладеного договору застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування».

Кредитний договір між сторонами був укладений 04.10.2023, тобто до набрання чинності вищезазначеним Законом та строк дії договору не продовжувався після набрання чинності Законом.

Таким чином відсотки нараховані позивачем є дійсними та відповідають умовам договору № 05375-10/2023 від 04.10.2023, а заперечення відповідача безпідставними.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №05375-10/2023 від 04.10.2023, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Суд доходить висновку, що розмір заборгованості за кредитним договором, яку просить стягнути позивач на свою користь, обґрунтовано та доведено, оскільки він обрахований в межах строку кредиту, визначеного в договорі, за відсотковими ставками, погодженими відповідачем та з суми заборгованості, зазначеної у відповідному розрахунку.

Крім того, наявні у справі докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №05375-10/2023 від 04.10.2023, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку з укладеним між первісним кредитором та позивачем договором факторингу №29032024 від 29.03.2024.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про споживчий кредит щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, що призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості, яка обґрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачем на спростування цього жодних доказів не надано, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість на користь позивача в розмірі 43600,00 грн, яка складається з: 8 000, 00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 35600,00 грн – заборгованість за процентами.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 33); копію акту № 425 наданих послуг, згідно якого адвокатське об`єднання «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. надало клієнту ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правову допомогу вартістю 8 000 грн (а.с. 33 зі звороту); копію детального опису наданих послуг до акту № 425 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до якого, АО «Апологет» надало послуги у виді: усна консультація клієнта тривалість 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі тривалістю 30 хв; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта тривалістю 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта (а.с. 34).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи та надання усної консультації в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ. Та зважаючи на те, що позовна заява була подана представником позивача через систему «Електронний суд», що не потребувало значного часу, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості витрат на правову допомогу.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, а також складність справи та її значення для сторін, зокрема те, що відповідачем було отримано в кредит суму коштів в розмірі 8 000, 00 грн, а решта задоволених позовних вимог становить розмір процентів за користування грошовими коштами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 5000, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «;Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ»” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ»” (код ЄДРПОУ-35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), заборгованість за кредитним договором № 05375-10/2023 від 04.10.2023 року в розмірі 43600,00 (сорок три тисячі шістсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ»” (код ЄДРПОУ-35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), у рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 (п`яти тисяч) гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

В іншій частині витрат на правову допомогу, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дамчук О.О.