Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №134/488/26
Суддя: Кантониста О. О.
Справа № 134/488/26
2/134/485/2026
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 жовтня 2026 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль заяву адвоката Тетевої-Родюк І.О., подану в інтересах позивачки ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Колгоспний ринок» про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди,
встановив:
У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа № 134/488/26 за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Колгоспний ринок» (далі - СП «Колгоспний ринок») про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди.
У позовній заяві представник позивачки – адвокат Тетева-Родюк І.О. вказала, що орієнтовний (попередній) розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу становить 41 800 грн, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 3 800 грн.
Під час розгляду справи по суті, 29 вересня 2026 року, від СП «Колгоспний ринок» надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник відповідача – Котюжанський В.І. зазначив, що заявлений позивачкою розмір таких витрат є завищеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим просив у разі задоволення позову зменшити їх розмір.
Так, посилаючись на положення статей 133, 137 та 141 ЦПК України, представник відповідача вказав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Крім того, послався на постанову Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 щодо критеріїв дійсності, обґрунтованості, розумності та співмірності судових витрат, а також на практику Європейського суду з прав людини щодо критеріїв фактичності, неминучості та обґрунтованості розміру таких витрат.
Обґрунтовуючи необхідність зменшення витрат, представник відповідача, зокрема, вказав, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3 328 грн, у зв`язку з чим вартість правничої допомоги з розрахунку 3 800 грн за одну годину роботи адвоката є завищеною.
Крім того, представник відповідача зауважив, що ця справа не є справою великої складності, адвокатом не направлялися адвокатські запити та не здійснювалося опрацювання інформації і документів, отриманих за результатами таких запитів, у зв`язку з чим заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи.
Поряд із цим представник відповідача звернув увагу на те, що правнича допомога надається позивачці, яка, як сама стверджує у позовній заяві, не має доходу.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2026 року позов задоволено частково та ухвалено: усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним їй нерухомим майном шляхом зобов`язання СП «Колгоспний ринок» звільнити та передати ОСОБА_1 нежитлову будівлю м`ясного павільйону загальною площею 950,3 кв. м та 39/50 часток молочного павільйону, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з СП «Колгоспний ринок» на користь ОСОБА_1 10 000 грн (десять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Під час ухвалення рішення у даній справі не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Представником позивачки – адвокатом Тетевою-Родюк І.О. до закінчення судових дебатів зроблено заяву про те, що стороною позивача буде подано докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку із чим у рішенні зазначено про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати на 22 жовтня 2026 року о 15 год. 00 хв. та встановлено позивачці відповідний строк для подання таких доказів.
12 жовтня 2026 року від представника позивачки – адвоката Тетевої-Родюк І.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 134/488/26, в якій вона просила стягнути з СП «Колгоспний ринок» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 58 600 грн.
В обґрунтування заяви представник позивачки вказала, що 19 березня 2026 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Ірини Тетевої-Родюк» укладено договір № 19/03 про надання правничої допомоги, предметом якого є представництво та захист прав і законних інтересів клієнтки під час розгляду цивільної справи № 134/488/26 Крижопільським районним судом Вінницької області.
На виконання зазначеного договору адвокатом Тетевою-Родюк І.О. надано правничу допомогу, яка включала правове консультування клієнтки з питань, пов`язаних із предметом спору, зокрема щодо захисту права власності, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, способів судового захисту порушених прав та порядку звернення до суду; вивчення та правовий аналіз наданих клієнткою документів; опрацювання доказових матеріалів, необхідних для обґрунтування заявлених позовних вимог; визначення предмета доказування та формування правової позиції у справі.
Також адвокатом складено позовну заяву про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та стягнення моральної шкоди, сформовано її правове й доказове обґрунтування, підготовлено відповідні додатки та докази, а також забезпечено подання позову до Крижопільського районного суду Вінницької області. Під час розгляду справи адвокатом складено та подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Крім того, адвокат здійснювала представництво інтересів позивачки в судових засіданнях Крижопільського районного суду Вінницької області, надавала пояснення, підтримувала заявлені позовні вимоги та брала участь у судових дебатах.
Відповідно до умов договору № 19/03 від 19 березня 2026 року сторонами погоджено фіксований розмір гонорару адвоката – 41 800 грн, який підлягає сплаті клієнткою протягом дванадцяти місяців із дня укладення договору.
20 квітня 2026 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Ірини Тетевої-Родюк» укладено договір № 20/04 про надання правничої допомоги, предметом якого є представництво інтересів клієнтки під час апеляційного перегляду ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2026 року про забезпечення позову у справі № 134/488/26.
На виконання цього договору адвокатом складено та подано до Вінницького апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу СП «Колгоспний ринок» на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2026 року, а також забезпечено представництво інтересів позивачки під час розгляду апеляційної скарги та участь адвоката в судовому засіданні Вінницького апеляційного суду.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу СП «Колгоспний ринок» залишено без задоволення, а ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2026 року – без змін.
Відповідно до умов договору № 20/04 від 20 квітня 2026 року сторонами погоджено фіксований розмір гонорару адвоката – 16 800 грн, який підлягає сплаті клієнткою протягом шести місяців із дня укладення договору.
При цьому під час апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову позивачкою вже заявлялася вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 800 грн, однак у постанові від 26 травня 2026 року Вінницький апеляційний суд зазначив, що питання розподілу цих витрат підлягає вирішенню судом першої інстанції разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи по суті.
Представник позивачки вказала, що зазначені витрати безпосередньо пов`язані із захистом прав позивачки в межах справи № 134/488/26, оскільки апеляційне провадження стосувалося оскарження відповідачем ухвали про забезпечення позову в цій самій справі.
Обґрунтовуючи правові підстави заявлених вимог, представник позивачки посилалася на положення статей 133, 137 та 141 ЦПК України, зазначаючи, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а їх розмір визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Представник позивачки також посилалася на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, щодо особливостей визначення та підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у разі встановлення сторонами фіксованого розміру гонорару.
У заяві зазначено, що обидва договори про надання правничої допомоги передбачають фіксований розмір гонорару адвоката, а тому розмір винагороди не залежить від фактичної кількості годин, витрачених адвокатом на виконання доручення. Відтак відсутність погодинного розрахунку, на думку представника позивачки, не спростовує обґрунтованості заявлених витрат, оскільки сторонами погоджено саме фіксований розмір гонорару.
Станом на дату подання заяви гонорари за договорами № 19/03 та № 20/04 фактично не сплачені, однак відповідні зобов`язання клієнтки щодо їх сплати виникли на підставі укладених договорів і залишаються чинними. Водночас представник позивачки зазначила, що відповідно до положень процесуального закону розподілу підлягають не лише фактично сплачені витрати на професійну правничу допомогу, а й ті, які сторона має сплатити відповідно до укладеного договору.
Загальний розмір заявлених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу становить 58 600 грн, з яких 41 800 грн – за договором № 19/03 від 19 березня 2026 року та 16 800 грн – за договором № 20/04 від 20 квітня 2026 року.
Обґрунтовуючи співмірність заявлених витрат, представник позивачки зазначила, що спір стосувався захисту права позивачки на користування нерухомим майном, мав істотне значення для реалізації її майнових прав та потребував опрацювання значного обсягу доказів, підготовки процесуальних документів і представництва інтересів у судах першої та апеляційної інстанцій.
Також представник позивачки звернула увагу на те, що за результатами розгляду справи суд задовольнив основну вимогу про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, а апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову було ініційоване відповідачем, апеляційну скаргу якого за результатами апеляційного перегляду залишено без задоволення.
З огляду на характер спору, значення справи для позивачки, обсяг наданих адвокатом послуг, результати судового розгляду та умови укладених договорів представник позивачки вважала заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованою та співмірною.
21 жовтня 2026 року представник відповідача – Котюжанський В.І. подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив зменшити заявлену позивачкою суму з 58 600 грн до 18 000 грн, з яких 14 000 грн – витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 4 000 грн – у зв`язку з переглядом ухвали судом апеляційної інстанції.
В обґрунтування клопотання представник відповідача вказав, що саме по собі визначення вартості правничої допомоги в договорі та наведення загального переліку виконаних дій не звільняє сторону від необхідності обґрунтувати співмірність заявлених витрат із фактичним обсягом наданих послуг, складністю справи, витраченим часом та значенням справи для сторін.
Звернув увагу на те, що в позовній заяві позивачка зазначила попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу – 41 800 грн, прямо вказавши, що ця сума визначена із розрахунку 3 800 грн за одну годину роботи адвоката. Натомість у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивачки стверджує, що за договором № 19/03 погоджено фіксований гонорар у розмірі 41 800 грн, який не залежить від фактичної кількості годин роботи адвоката.
На думку представника відповідача, у поданих позивачкою документах наведено різні за змістом пояснення щодо способу визначення вартості правничої допомоги, оскільки, з одного боку, сума пов`язується з конкретною погодинною ставкою, а з іншого – характеризується як фіксований гонорар, незалежний від кількості витрачених годин. Зазначив, що одночасна наявність у документах фіксованої суми та конкретної погодинної ставки вказує на суперечність та унеможливлює перевірку того, які саме роботи враховані у вартості, який обсяг роботи сторони фактично погодили та чи відповідає заявлена сума послугам, надання яких описано у заяві.
Також представник відповідача зазначив, що заява позивачки містить загальний перелік послуг: правове консультування, опрацювання документів, підготовку позовної заяви, підготовку клопотання про приєднання доказів та участь у судових засіданнях. Водночас у ній не наведено конкретного часу, витраченого на кожну із зазначених дій, не розмежовано обсяг роботи за окремими завданнями та не наведено розрахунку, який дозволив би співвіднести кожну послугу з її вартістю. На думку представника відповідача, сам перелік процесуальних дій без пояснення їх фактичної трудомісткості не дає змоги зробити висновок про те, що вся заявлена сума є необхідною та співмірною.
Представник відповідача вказав, що спір розглядався в межах однієї цивільної справи про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та стягнення моральної шкоди. Зауважив, що з матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення не вбачається, що адвокат здійснювала адвокатські запити або опрацьовувала інформацію, отриману у відповідь на такі запити. Також у заяві, за його твердженням, не конкретизовано, які саме особливі правові чи фактичні труднощі зумовили заявлену вартість, а також який обсяг додаткової роботи був необхідним понад підготовку позову, опрацювання документів та участь у судових засіданнях.
Окремо представник відповідача звернув увагу на зазначену в позовній заяві погодинну ставку роботи адвоката в розмірі 3 800 грн, яка перевищує встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» місячний розмір прожиткового мінімуму як на одну особу – 3 209 грн, так і для працездатних осіб – 3 328 грн.
Просив урахувати зазначені обставини під час оцінки співмірності заявлених витрат, зокрема відсутність конкретного розрахунку часу, витраченого на надання кожної послуги, фактичну несплату гонорару, а також те, що договори про надання правничої допомоги укладено позивачкою, яка стверджує про свою повну фінансову неспроможність.
Щодо витрат у розмірі 16 800 грн за договором № 20/04 від 20 квітня 2026 року представник відповідача зазначив, що вони пов`язані з представництвом інтересів позивачки під час апеляційного перегляду ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2026 року про забезпечення позову та охоплюють підготовку і подання відзиву на апеляційну скаргу, а також участь адвоката в судовому засіданні Вінницького апеляційного суду. Вважав, що ці витрати мають оцінюватися окремо від витрат за договором № 19/03 від 19 березня 2026 року, оскільки договори стосуються різних етапів судового розгляду.
Представник відповідача зауважив, що в заяві не зазначено часу, витраченого на підготовку відзиву, обсягу роботи, якого потребував розгляд апеляційної скарги, та не обґрунтовано вартість наданих послуг. Крім того, апеляційний перегляд стосувався лише ухвали про забезпечення позову, а відзив на апеляційну скаргу ґрунтувався на вже сформованій та викладеній позиції позивачки. З огляду на це вважав заявлені до відшкодування 16 800 грн завищеними та неспівмірними з обсягом фактично наданої правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Представник позивачки – адвокат Тетева-Родюк І.О. у заяві про ухвалення додаткового рішення просила розглянути цю заяву за її відсутності, зазначивши, що підтримує заявлені вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача – Котюжанський В.І. подав заяву про проведення судового засідання, призначеного на 22 жовтня 2026 року, без його участі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачкою встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як убачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачкою наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 41 800 грн та зазначено про намір подати докази на підтвердження таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Крім того, під час судових дебатів представник позивачки повторно повідомила суд про намір подати відповідні докази у передбачений процесуальним законом строк.
29 вересня 2026 року відбулося судове засідання, у якому після завершення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив учасників справи про відкладення його ухвалення та проголошення до 08 жовтня 2026 року.
При цьому 29 вересня 2026 року судове рішення у справі не ухвалювалося та не проголошувалося, у тому числі не проголошувалися його вступна та резолютивна частини. Отже, 29 вересня 2026 року є датою судового засідання, в якому завершено судові дебати та здійснено перехід до стадії ухвалення судового рішення, а не датою його ухвалення.
Частиною першою статті 244 ЦПК України передбачено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Таким чином, процесуальний закон розмежовує перехід суду до стадії ухвалення судового рішення та безпосередньо його ухвалення і проголошення.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області у справі № 134/488/26 ухвалено 08 жовтня 2026 року. Саме з цієї дати підлягає обчисленню передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденний строк для подання доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.
Заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано через систему «Електронний суд» 12 жовтня 2026 року, тобто в межах п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачкою дотримано встановлених законом порядку та строку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а тому підстав для вирішення питання про поновлення цього процесуального строку відповідно до статті 127 ЦПК України немає.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Усталена практика Верховного Суду орієнтує суди, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.
Гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки – підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 під час розгляду справи № 134/488/26 у Крижопільському районному суді Вінницької області на підставі договору про надання правничої допомоги № 19/03 від 19 березня 2026 року та ордеру серії АВ № 1283918 від 22 березня 2026 року здійснювала адвокат Тетева-Родюк І.О.
За умовами договору його предметом є надання клієнту правничої допомоги у розгляді Крижопільським районним судом Вінницької області справи за позовом ОСОБА_1 до СП «Колгоспний ринок» про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди.
Предметом договору також визначено забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у статусі позивача; надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід його діяльності у зазначеному вище обсязі; складення процесуальних та інших документів правового характеру, зокрема документів, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у державних органах, зокрема у Крижопільському районному суді Вінницької області.
Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість послуг з надання правничої допомоги є фіксованою та становить 41 800 грн, із розрахунку 3 800 грн за одну годину роботи адвоката, і підлягає сплаті клієнтом на поточний рахунок адвоката протягом 12 місяців з дня укладення договору.
Відповідно до пункту 3.2 договору у вартість послуг не входить представлення інтересів клієнта при розгляді справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Згідно з пунктом 4.1 договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 19 березня 2027 року включно.
Крім того, до подання позовної заяви ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2026 року було задоволено заяву про забезпечення позову. Зазначена ухвала була оскаржена СП «Колгоспний ринок» в апеляційному порядку та постановою Вінницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року залишена без змін.
Представник позивачки – адвокат Тетева-Родюк І.О. подала відзив на апеляційну скаргу та брала участь у судовому засіданні під час її розгляду, здійснюючи представництво інтересів позивачки на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/04 від 20 квітня 2026 року, а тому витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з апеляційним переглядом цієї ухвали, також підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пункту 1.1 договору його предметом є надання ОСОБА_1 правничої допомоги під час розгляду Вінницьким апеляційним судом справи № 134/488/26 за апеляційною скаргою СП «Колгоспний ринок» на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2026 року.
Предметом договору також визначено забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід його діяльності у зазначеному обсязі; складення процесуальних та інших документів правового характеру, зокрема документів, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень та сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у державних органах, зокрема у Вінницькому апеляційному суді.
Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість послуг з надання правничої допомоги є фіксованою та становить 16 800 грн, які підлягають сплаті клієнтом на поточний рахунок адвоката протягом шести місяців з дня укладення договору.
Згідно з пунктом 4.1 договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 20 квітня 2027 року включно.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 134/488/26, суд враховує складність справи та виконаних адвокатом робіт, обсяг наданої правничої допомоги, значення справи для позивачки, результати її розгляду, а також доводи сторін щодо розміру заявлених витрат.
Як убачається з матеріалів справи, договором про надання правничої допомоги № 19/03 від 19 березня 2026 року визначено вартість правничої допомоги у розмірі 41 800 грн, а договором № 20/04 від 20 квітня 2026 року – у розмірі 16 800 грн.
Заперечуючи проти заявленого розміру витрат, представник відповідача, серед іншого, посилався на те, що в позовній заяві сума 41 800 грн була визначена з розрахунку 3 800 грн за одну годину роботи адвоката, тоді як у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивачки характеризує цей гонорар як фіксований та такий, що не залежить від фактичної кількості витрачених адвокатом годин.
Оцінюючи ці доводи, суд виходить із того, що визначальними для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу є умови укладеного сторонами договору в їх сукупності, фактичний обсяг наданої адвокатом допомоги та критерії співмірності таких витрат, установлені процесуальним законом. Зазначення у договорі № 19/03 розрахункової вартості однієї години роботи адвоката не змінює погодженого сторонами фіксованого розміру гонорару та не впливає на вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо необхідності оцінки погодинної ставки адвоката у розмірі 3 800 грн шляхом її зіставлення з установленим законом розміром прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум не є передбаченим процесуальним законом критерієм визначення вартості професійної правничої допомоги та сам по собі не характеризує ані складності виконаної адвокатом роботи, ані її обсягу.
Не є підставою для відмови у розподілі витрат і та обставина, що на час звернення із заявою відповідні суми гонорару фактично не були сплачені позивачкою, оскільки процесуальний закон передбачає можливість розподілу як фактично сплачених витрат на професійну правничу допомогу, так і витрат, які сторона має сплатити відповідно до умов договору.
Оцінюючи витрати за договором № 19/03 від 19 березня 2026 року, суд враховує, що в межах цього договору адвокат здійснила підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, опрацювання матеріалів, необхідних для формування правової позиції позивачки, а також представляла її інтереси під час розгляду справи судом першої інстанції та брала участь у судових засіданнях.
Суд ураховує і значення справи для позивачки, оскільки спір стосувався можливості користування належним їй нерухомим майном. При цьому за результатами розгляду справи основну позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном задоволено, тоді як вимогу про відшкодування моральної шкоди задоволено частково – із заявлених 25 941 грн стягнуто 10 000 грн.
Водночас визначений договором розмір гонорару не є безумовною підставою для стягнення всієї його суми з іншої сторони.
Ураховуючи характер та складність спору, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, значення справи для позивачки та результати її розгляду, суд вважає заявлений до відшкодування розмір витрат за договором № 19/03 від 19 березня 2026 року – 41 800 грн – завищеним та таким, що не повною мірою відповідає критеріям співмірності й розумності. За встановлених обставин справи, на думку суду, співмірним розміром таких витрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 27 000 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу за договором № 20/04 від 20 квітня 2026 року у розмірі 16 800 грн суд враховує, що такі витрати пов`язані з представництвом інтересів позивачки під час апеляційного перегляду ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2026 року про забезпечення позову.
У межах апеляційного провадження адвокатом було підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу СП «Колгоспний ринок», а також забезпечено представництво інтересів позивачки під час її розгляду Вінницьким апеляційним судом. При цьому апеляційний перегляд стосувався окремого процесуального питання – забезпечення позову – та не охоплював вирішення спору між сторонами по суті. Правова позиція позивачки щодо необхідності забезпечення позову на той час уже була сформована та викладена у відповідній заяві.
Разом із тим суд ураховує, що необхідність надання правничої допомоги на цій стадії виникла у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали саме відповідачем, адвокат фактично підготувала відзив та брала участь у розгляді апеляційної скарги. За результатами апеляційного перегляду скаргу СП «Колгоспний ринок» залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.
За сукупності цих обставин суд дійшов висновку, що покладення на відповідача всієї заявленої за договором № 20/04 суми у розмірі 16 800 грн не відповідало б фактичному обсягу правничої допомоги, наданої на цій стадії судового провадження, а співмірним та розумним розміром таких витрат є 8 000 грн.
Водночас суд не погоджується з доводами представника відповідача про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 18 000 грн, з яких 14 000 грн – за представництво інтересів позивачки в суді першої інстанції та 4 000 грн – під час апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову. Такий розмір не враховує повною мірою фактичного обсягу наданої адвокатом правничої допомоги, значення справи для позивачки, задоволення її основної позовної вимоги, а також результатів апеляційного перегляду, ініційованого відповідачем.
Ураховуючи наведене в сукупності, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість клопотань представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та наявність підстав для стягнення з СП «Колгоспний ринок» на користь ОСОБА_1 таких витрат у загальному розмірі 35 000 грн, з яких 27 000 грн – за договором № 19/03 від 19 березня 2026 року та 8 000 грн – за договором № 20/04 від 20 квітня 2026 року.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд –
ухвалив:
Заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Тетевої-Родюк І.О. про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Колгоспний ринок» про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди.
Стягнути зі Спільного підприємства «Колгоспний ринок» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000 грн (тридцять п`ять тисяч гривень).
У задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Спільне підприємство «Колгоспний ринок», місцезнаходження: вул. Андрія Долейка, 14, селище Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 01557101.
Повний текст додаткового рішення складено 22 жовтня 2026 року.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua