Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №128/1280/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Суд: Вінницький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №128/1280/26

Суддя: Бондаренко О. І.

Справа № 128/1280/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі

головуючого – судді: Бондаренко О.І.

при секретарі: Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку загальною площею 73,6 кв.м з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках загальною площею 0,4932 га, у тому числі: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) – 0,25 га та ведення особистого селянського господарства – 0,2432 га. Після смерті свого батька позивач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Нідзельської І.Є для оформлення своїх спадкових прав, а саме: з метою отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно. Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину приватний нотаріус Нідзельська І.Є. у своїй постанові №167/02-31 від 24.09.2025 року зазначила, що у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 видати неможливо. Слід зазначити, що померлий ОСОБА_2 за свого життя не встиг зареєструвати право власності на житловий будинок загальною площею 73,6 кв.м з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , а лише почав оформлювати відповідні документи. Відповідно до Виписки з погосподарської книги за №14 Стрижавської селищної зазначене домоволодіння побудоване у 1966 році загальною площею 80 кв. м, житлова площа – 40,0 кв.м, кількість житлових кімнат – 2, площа земельних ділянок - 0,4932 га., що узгоджується з технічним паспортом який додано до матеріалів справи, окрім того зазначений будинок не є колгоспним чи робочим двором, так як померлий ОСОБА_2 будував його особисто. Згідно довідки №46/02-14 від 03.03.2026 року, яка видана позивачу, зазначено, що відповідно до спадкової справи за №87/2024, яка заведена у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Нідзельської І.Є., він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Відповідно до довідки виданої КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 29.08.2025 року за №11 станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 не проводилася. Станом на серпень 2025 року, технічна інвентаризація вищезазначеного об`єкту нерухомого майна, КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», не проводилась.

Після смерті свого батька позивач є єдиним спадкоємцем, який на момент смерті ОСОБА_2 проживав з ним, інших спадкоємців немає, однак Позивач не може одержати у встановленому законом порядку свідоцтво про право на житловий будинок загальною площею 73,6 кв.м з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 після смерті свого батька, тому що для оформлення права на спадщину та отримання відповідного свідоцтва до нотаріальної контори необхідно подати правовстановлюючі документи, які б підтвердили право власності померлого ОСОБА_2 на житловий будинок з належними будівлями та спорудами.

В судове засідання сторони не з`явилися, надали заяви, якими просять справу слухати в їх відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ткач Ю.А. надав суду заяву, якою просить справу розглянути у його відсутність, проти заочного рішення суду не заперечує, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Відповідач в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Жодних заяв/клопотань не надходило.

Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Врахувавши думку сторін по справі, викладену у поданих до суду письмових заявах, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку загальною площею 73,6 кв.м з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках загальною площею 0,4932 га, у тому числі: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) – 0,25 га та ведення особистого селянського господарства – 0,2432 га.

Після смерті батька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Нідзельської І.Є для оформлення своїх спадкових прав, а саме: з метою отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину приватний нотаріус Нідзельська І.Є. у своїй постанові №167/02-31 від 24.09.2025 року зазначила, що у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 видати неможливо.

Відповідно до Виписки з погосподарської книги за №14 Стрижавської селищної зазначене домоволодіння побудоване у 1966 році загальною площею 80 кв. м, житлова площа – 40,0 кв.м, кількість житлових кімнат – 2, площа земельних ділянок - 0,4932 га., що узгоджується з технічним паспортом який додано до матеріалів справи, окрім того зазначений будинок не є колгоспним чи робочим двором, так як померлий ОСОБА_2 будував його особисто.

Згідно довідки №46/02-14 від 03.03.2026 року, яка видана ОСОБА_1 , зазначено, що відповідно до спадкової справи за №87/2024, яка заведена у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Нідзельської І.Є., він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки виданої КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 29.08.2025 року за №11 станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 не проводилася.

Станом на серпень 2025 року, технічна інвентаризація вищезазначеного об`єкту нерухомого майна, КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», не проводилась.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів в суді можуть бути визнання права, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту права спадкоємців шляхом визнання в судовому порядку права власності у порядку спадкування за заповітом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право спадкоємиці неможливо.

За ст. ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частинами 1-3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельні ділянки є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому чинним законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельні ділянки, то спадкоємець також не набуває на них права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду. Відтак, спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем в межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постанові від 27.03.2019 (справа № 2-1625/1997).

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, на якій розташований належний співвласникам жилий будинок, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати вказану угоду, коли вона явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

Отримати в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 сина не має можливості. Іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у позивача не має, тому суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).

Керуючись ст.ст. 315, 317, 328, 1223, 1225, 1233, 1247,1261, 1268,1270,1273 ЦК України, ст.ст.15, 30, 60, 61, 130, 214, 215, 223, 256 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку загальною площею 73,6 кв.м з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 22.10.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua