Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №711/9855/26
Суддя: Скляренко В. М.
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9855/26
Провадження № 2/711/4879/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Півень С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», в особі представника – Таранущенко К.В., яка діє на підставі довіреності від 02.06.2026р., звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 на його (позивача) користь заборгованість за Кредитним договором №0847-7147 від 15.11.2021 року в загальній сумі 42 840 грн., судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат позивача, пов`язаних з направленням поштової кореспонденції (позовної заяви у паперовій формі) на адресу відповідача у розмірі 302,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 15.11.2021р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №0847-7147, на підставі якого відповідачці були надані кредитні кошти в сумі 6 000 грн., на строк 300 календарних днів. В свою чергу відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору, однак відповідачка допустила порушення своїх зобов`язань, в зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість.
26.12.2024р. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» був укладений договір факторингу № УКФ-261224-2, на підставі якого право вимоги до відповідачки перейшло до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР». У зв`язку з порушенням відповідачкою порядку повернення кредитних коштів станом на 21.09.2026р. в неї утворилась заборгованість в загальній сумі 42 840грн., з яких: 6 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 36 840 грн. – заборгованість за процентами.
Оскільки відповідачка не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути із відповідачки заборгованість в загальній сумі 42 840 грн., а також судові витрати по справі.
Від відповідачки заперечень проти позову не надходило.
23.09.2026р. судом відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Позивачем в позовній заяві заявлене клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання відповідачки. Натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення відповідачці з причин відсутності останньої за вказаною адресою, що в контексті положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідачки шляхом доставки судової повістки у мобільний застосунок «Viber» (судову повістку доставлено 23.09.2026 о 16:32) та шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду.
Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача (викладеної в позовній заяві) судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
15.11.2021р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою веб-сайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №0847-7147 в електронній формі (далі – Кредитний договір), /а.с. 15-29/.
Підписання договору з боку позичальника здійснено за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А909.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 6 000грн.; дата надання кредиту – 15.11.2021р.; строк кредитування – 300 календарних днів; базовий період – 14 календарних днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати повернення всієї суми кредиту: за стандартною процентною ставкою 3,0% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії договору за виключенням строку використання Позичальником права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою; за зниженою процентною ставкою 2,0%, яка застосовується згідно умов, визначених у п.п. 2.3-3.9 цього договору; пільговою процентна ставка 0,01%, яка застосовується згідно умов, визначених у п.п. 2.4-3.6 цього договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору – 54 000 грн. (п. 2.1, 2.3, 2.4.1, 2.6, 2.7 договору).
Дата повернення кредиту – 20.09.2022р. (п. 2.8 договору).
Згідно умов Кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути кредит, проценти за користування кредитом та нараховану неустойку не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного в п. 2.8 договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця, у порядку, визначеному у Правилах відкриття кредитної лінії (п. 3.1 договору).
Аналогічні умови викладені і в Паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А909 /а.с. 26-зв.бік-28/.
На виконання умов кредитного договору №0847-7147 від 15.11.2021 року на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 було перераховано 15.11.2021р. кредитні кошти в розмірі 6000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», платіж №1020035364 від 15.11.2021р. /а.с. 30/.
Оскільки зобов`язання за вказаним кредитним договором відповідачкою ОСОБА_1 не виконувалося, в останньої станом на 26.12.2024р. виникла заборгованість в загальній сумі 42 840 грн., з яких: 6 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 36 840 грн. – заборгованість за відсотками /а.с. 31-68/.
В подальшому, а саме 26.12.2024р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «Новий колектор» був укладений Договір факторингу №УКФ-261224-2, відповідно до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» передало ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (Фактор) прийняло право вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників, який є додатком та невід`ємною частиною договору факторингу /а.с. 69-79/.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 26.12.2024р. до Договору факторингу №УКФ-261224-2 від 26.12.2024р., від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право вимоги і до ОСОБА_2 за кредитним договором №0847-7147 від 15.11.202111р. на загальну суму 42 840 грн., з яких: 6 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 36 840 грн. – заборгованість за відсотками /а.с. 78-79/.
Оскільки до теперішнього часу відповідачкою не виконане грошове зобов`язання за вищевказаним Договором позики, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що, укладаючи кредитний договір №0847-7147 від 15.11.2021 року в електронній формі, сторони погодили умови та порядок повернення відповідачкою кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачкою були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у вказаному кредитному договорі, і вона користувалася такими коштами, однак, свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом остання не виконала, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої складає 42 840 грн., з яких: 6 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 36 840 грн. – заборгованість за відсотками.
Враховуючи ту обставину, що, в порушення умов кредитного договору №0847-7147 від 15.11.2021 р., відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за вищевказаним кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662,40грн. /а.с. 5/, та витрат позивача пов`язаних із надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі у розмірі 302,58 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються відповідача.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, то на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідачки на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 662,40грн.
Окрім того, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідачки на користь позивача підлягають і витрати позивача, пов`язані з направленням поштової кореспонденції (позовної заяви у паперовій формі) на адресу відповідачки у розмірі 302,58 грн.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОРУ 43170298, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601) заборгованість за Кредитним договором № 0847-7147 від 15.11.2021 року в сумі 42 840 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати, пов`язані з направленням поштової кореспонденції на адресу відповідача в розмірі 302,58 грн., а всього 45 804,98 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст судового рішення складений 21 жовтня 2026 року.
Головуючий : В.М. Скляренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua