Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №711/7460/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7460/26

Номер провадження2/711/3899/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонбуд-2» про визнання права власності,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ ««Черкасизалізобетонбуд-2» про визнання права власності.

Позов обгрунтовує тим, що 09.06.2008 року між забудовником ТОВ «Черкасисизалізобетонбуд» (правонаступником якого є ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2», Забудовник) та ОСОБА_1 (Інвестор) укладено Договір інвестування будівництва №178 ( надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, ТОВ «Черкасисизалізобетонбуд» зобов`язався виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими по будівництву торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 та після закінчення будівництва і здачі будівлі в експлуатацію передати їй у власність предмет договору/нежитлове приміщення, що розташоване на 3-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Строк закінчення будівництва і здачі його в експлуатацію - 2 квартал 2008 року. Предметом договору є нежитлове приміщення на 3-му поверсі, орієнтовною площею 88,81 кв.м. (п.1.2. Договору).

Крім того, у п. 2.1., п. 2.2. Договору сторони домовились, що на дату підписання договору вартість 1 кв.м предмету договору складає 5073,05 грн. Попередня вартість предмету договору складає 450538,16 грн., що і є попередньою ціною договору.

У пункті 2.6. Договору сторони погодили, що загальна площа предмету договору уточнюється після введення будинку в експлуатацію на підставі довідки, наданої Замовником або виміру ЧООБТІ.

Пунктом 3.4 Договору визначені обов`язки інвестора, зокрема, ТОВ «Черкасисизалізобетонбуд» зобов`язано своєчасно і в повному обсязі здійснювати інвестування, прийняти предмет договору по акту приймання передачі протягом 5-ти днів з моменту повідомлення про готовність його до здачі та інші обов`язки.

Згідно Квитанції до прибуткового касового ордеру №272/1 від 24.06.2008, мною ОСОБА_1 сплачено попередню вартість предмета договору у розмірі 450538,16 грн.

Позивач, як Інвестор свої обов`язки визначені п. 3.4 Договору виконала належним чином, сплативши на користь Забудовника вартість предмета інвестування в повному обсязі у розмірі 450538,16 грн.

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 30.12.2008 серії ЧК № 001019 вбудовано прибудовані приміщення магазинів та офісів будівництва 8 секційного 12 14 поверхового житлового будинку (VII секція)-ІІ черга по АДРЕСА_1 були прийняті в експлуатацію.

Відповідно до п.п. 3.3.2, 3.3.3 Договору, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» зобов`язався після завершення будівництва та введення будівлі в експлуатацію надати інвестору необхідні документи для подальшого оформлення предмету договору у власність та протягом 15-ти днів після затвердження акту вводу об`єкта в експлуатацію передати йому предмет договору по акту прийому-передачі.

Проте у подальшому, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» реорганізовано, шляхом виділу з структурного підрозділу ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 .

22.06.2011 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» (код ЄДРПОУ 37715460), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА № 457119 від 22.06.2011.

Відповідно до п. 3.10 статті 3 Статуту новоствореного підприємства, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» (код 31041120), пов`язаних з господарською діяльністю структурного підрозділу по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово - офісними приміщеннями в АДРЕСА_1 .

Відповідно до затвердженого розподільчого балансу №1, що був зроблений в процесі створення ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2», до останнього перейшли всі права та обов`язки по зобов`язаннях, що пов`язані з багатоквартирним житловим будинком з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 .

Отже, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд - 2» (код ЄДРПОУ 37715460) є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» (код ЄДРПОУ 31041120), пов`язаних з господарською діяльністю структурного підрозділу по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово - офісними приміщеннями в АДРЕСА_1 , а також всі права та обов`язки по зобов`язаннях, що пов`язані з багатоквартирним житловим будинком з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 .

Натомість незважаючи на те, що на даний час багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 є збудованим та зданим в експлуатацію, Інвестор повністю сплатив вартість предмета будівництва, водночас ні ТОВ «Черкасизалізобетонбуд», ні його правонаступник ТОВ «Черкасизалізобетонбуд- 2» вищевказані зобов`язання за договором перед Інвестором не виконали. Предмет інвестування, а також необхідні документи для оформлення права власності Інвестору не не передані.

З метою досудового врегулювання спору, 19.06.2026 Позивач звернулась до ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» з проханням надати документи, необхідні для подальшого оформлення предмету Договору інвестування будівництва №178 від 09.06.2008 у власність нежитлове приміщення, що розташоване на 3-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 88,81 кв.м., а саме: Довідку про суму сплачених ОСОБА_1 інвестицій; Акт прийому-передачі предмета Договору інвестування будівництва №178 від 09.06.2008; Технічний паспорт на предмет Договору інвестування будівництва №178 від 09.06.2008 нежитлового приміщення, що розташоване на 3-му поверсі житлового будинку, по АДРЕСА_1 ; Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 30.12.2008 серії ЧК № 001019 вбудовано прибудовані приміщення магазинів та офісів будівництва 8 секційного 12-14 поверхового житлового будинку (VII секція)-ІІ черга по АДРЕСА_1 , що підтверджується листом від 19.06.2026 (накладна АТ «Укрпошта» № 1801600056642).

Проте, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» документи, необхідні для подальшого оформлення ОСОБА_1 у власність предмету Договору №178 від 09.06.2008 - приміщення, що розташоване на 3-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 88,81 кв.м., не передав.

Лист ОСОБА_1 від 19.06.2026 (накладна АТ «Укрпошта» № 1801600056642) повернувся відправку 11.07.2026.

За замовленням ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) виготовлено Технічний паспорт офісних приміщень №1-21,1-19,1-22,1-23, що розташовані на 3-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:5246-4449 6906-7631. Згідно Технічного паспорту офісних приміщень, загальна площа приміщень станом на 01.07.2026 становить 101,9 кв.м.

Відповідно до положень пункту 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Постанови КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі коли право власності на закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договору або закону набувається іншими особами, відмінними від замовника будівництва, або відповідно до договору набувається у спільну власність замовником будівництва та іншими особами, державному реєстратору подається відповідний договір, що передбачає набуття права власності на закінчений будівництвом об`єкт іншою особою, відмінною від замовника будівництва, або набуття права спільної власності замовника будівництва та іншої особи, чи у випадках, передбачених законом, інший документ, що підтверджує факт набуття права власності іншою особою, відмінною від замовника будівництва.

Таким чином, внаслідок неоформлення/непередання ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» на користь ОСОБА_1 правоустановчого документа, який би підтверджував факт приймання-передачі предмета інвестування Позивачу, зокрема Акту приймання-передачі), у Позивача виникли об`єктивні труднощі щодо унеможливлення реєстрації за собою права власності на збудований предмет інвестування, в зв`язку із чим таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на нерухоме майно, що було предметом інвестування за Договором інвестування будівництва №178 від 09.06.2008, а саме: на нежитлові приміщення, що розташовані на 3-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 101,9 кв.м., судові витрати покласти на відповідача.

Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.08.2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.09.2026 року закрите підготовче провадження. справа призначена до розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надіслала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути у її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» в судове засідання втретє не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце слухання справи були повідомленими в установленому законом порядку.

Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.

Відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.ст. 280-282 ЦПК України.

Таку ж правову позицію висловлює Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 09.06.2008 року між забудовником ТОВ «Черкасисизалізобетонбуд» (правонаступником якого є ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2», Забудовник) та ОСОБА_1 (Інвестор) укладено Договір інвестування будівництва №178 ( надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, ТОВ «Черкасисизалізобетонбуд» зобов`язався виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими по будівництву торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 та після закінчення будівництва і здачі будівлі в експлуатацію передати їй у власність предмет договору/нежитлове приміщення, що розташоване на 3-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Строк закінчення будівництва і здачі його в експлуатацію - 2 квартал 2008 року. Предметом договору є нежитлове приміщення на 3-му поверсі, орієнтовною площею 88,81 кв.м. (п.1.2. Договору).

Крім того, у п. 2.1., п. 2.2. Договору сторони домовились, що на дату підписання договору вартість 1 кв.м предмету договору складає 5073,05 грн. Попередня вартість предмету договору складає 450538,16 грн., що і є попередньою ціною договору.

У пункті 2.6. Договору сторони погодили, що загальна площа предмету договору уточнюється після введення будинку в експлуатацію на підставі довідки, наданої Замовником або виміру ЧООБТІ.

Пунктом 3.4 Договору визначені обов`язки інвестора, зокрема, ТОВ «Черкасисизалізобетонбуд» зобов`язано своєчасно і в повному обсязі здійснювати інвестування, прийняти предмет договору по акту приймання передачі протягом 5-ти днів з моменту повідомлення про готовність його до здачі та інші обов`язки.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №272/1 від 24.06.2008, ОСОБА_1 сплачено попередню вартість предмета договору у розмірі 450538,16 грн.

Отже, позивач, як інвестор свої обов`язки визначені п. 3.4 Договору виконала належним чином, сплативши на користь забудовника вартість предмета інвестування в повному обсязі у розмірі 450538,16 грн.

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 30.12.2008 серії ЧК № 001019 вбудовано прибудовані приміщення магазинів та офісів будівництва 8 секційного 12 14 поверхового житлового будинку (VII секція)-ІІ черга по АДРЕСА_1 були прийняті в експлуатацію.

Відповідно до п.п. 3.3.2, 3.3.3 Договору, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» зобов`язався після завершення будівництва та введення будівлі в експлуатацію надати інвестору необхідні документи для подальшого оформлення предмету договору у власність та протягом 15-ти днів після затвердження акту вводу об`єкта в експлуатацію передати йому предмет договору по акту прийому-передачі.

Проте у подальшому, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» реорганізовано, шляхом виділу з структурного підрозділу ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 .

22.06.2011 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» (код ЄДРПОУ 37715460), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА № 457119 від 22.06.2011.

Відповідно до п. 3.10 статті 3 Статуту новоствореного підприємства, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» (код 31041120), пов`язаних з господарською діяльністю структурного підрозділу по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово - офісними приміщеннями в АДРЕСА_1 .

Відповідно до затвердженого розподільчого балансу №1, що був зроблений в процесі створення ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2», до останнього перейшли всі права та обов`язки по зобов`язаннях, що пов`язані з багатоквартирним житловим будинком з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 .

Отже, ТОВ «Черкасизалізобетонбуд - 2» (код ЄДРПОУ 37715460) є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» (код ЄДРПОУ 31041120), пов`язаних з господарською діяльністю структурного підрозділу по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово - офісними приміщеннями в АДРЕСА_1 , а також всі права та обов`язки по зобов`язаннях, що пов`язані з багатоквартирним житловим будинком з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних технічного паспорту нежитлового приміщення (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ0165246-4449-6906-7631 від 01.07.2026 року), яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа офісних приміщень 1-21,1-19,1-22,1-23, які розташовані на 3 поверсі становить 101.9 м2.

Відповідно до положень пункту 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Постанови КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі коли право власності на закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договору або закону набувається іншими особами, відмінними від замовника будівництва, або відповідно до договору набувається у спільну власність замовником будівництва та іншими особами, державному реєстратору подається відповідний договір, що передбачає набуття права власності на закінчений будівництвом об`єкт іншою особою, відмінною від замовника будівництва, або набуття права спільної власності замовника будівництва та іншої особи, чи у випадках, передбачених законом, інший документ, що підтверджує факт набуття права власності іншою особою, відмінною від замовника будівництва.

Таким чином, внаслідок неоформлення/непередання ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» на користь ОСОБА_1 правоустановчого документа, який би підтверджував факт приймання-передачі предмета інвестування Позивачу, зокрема Акту приймання-передачі), у Позивача виникли об`єктивні труднощі щодо унеможливлення реєстрації за собою права власності на збудований предмет інвестування, в зв`язку із чим таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 та ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-якемайно, а також майнові права).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 321 ЦК України, - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в результаті втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Крім того, згідно з п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Аналогічна правова позиція викладена у висновках Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21), висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі N 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6- 1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6- 2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі N 6-290 цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6- 503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16, постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року справа № 569/6078/19.

А тому, на думку суду, ОСОБА_1 , за кошти якої і на підставі Договору інвестування будівництва №178 від 09.06.2008 року був споруджений об`єкт інвестування, а саме: нежитлові приміщення № 1-21,1-19,1-22,1-23, які розташовані на 3 поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 101.9 кв.м., після прийняття будинку в експлуатацію, є тою особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. становить

Суд вважає, що саме ОСОБА_1 після виконання умов інвестування і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набула право власності на об`єкт інвестування як первісний власник, проте, позбавлена можливості зареструвати таке право за собою, внаслідок невиконання забудовником (його правонаступником) зобов`язання щодо оформлення відповідних документів, які посвідчують таке право.

Як зазначено в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц Великої Палати Верховного Суду, «у тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України.».

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20) вказано, що: «практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19).».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц зазначила, що «визнання права власності є ефективним і належним способом захисту прав сторони - покупця, який за договором купівлі-продажу майнових прав повністю сплатив узгоджену в договорі грошову суму, проте не може реалізувати свої права внаслідок недобросовісної поведінки продавця після введення будинку в експлуатацію, який не визнає права покупця на цю збудовану квартиру. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.».

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12, від 06 липня 2016 року у справі № 6-3095цс15 та підтримано Верховний Судом у постановах від 14 квітня 2021 року у справі № 754/11747/18, від 12 червня 2020 року у справі № 222/30/17.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави.

Також, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що «державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.».

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, «відповідно до частини першої статті 4 та частини першої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: звернення до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу; визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.».

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи те, що ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2», як правонаступником прав та обов`язків забудовника ТОВ «Черкасизалізобетонбуд», після введення будинку за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію, дій щодо оформлення правовстановлюючого документа на користь ОСОБА_1 , яка виконала умови договору інвестування, на підтвердження первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, а саме: нежитлові приміщення № 1-21,1-19,1-22,1-23, які розташовані на 3 поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 101.9 кв.м. ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на створений об`єкт будівництва підставі ст. 392 ЦК України.

Таким чином, у судовому засіданні дослідженими доказами повно і достовірно доведено, що позовна вимога ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» про визнання за нею права власності на нерухоме майно, що було предметом інвестування за договором № 178 від 09.06.2008, а саме, на нежитлові приміщення № 1-21,1-19,1-22,1-23, які розташовані на 3 поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 101.9 кв.м. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 9707 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією ID 4285-4655-0174-5655 від 06.08.2026 року.

А тому, на підставі ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 9707 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, ЦК України, Законом України «Про інвестиційну діяльність», керуючись ст. ст. 4, 7, 81, 137,174, 178, 279, 280 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов задвольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на нерухоме майно, що було предметом інвестування за Договором інвестування будівництва №178 від 09.06.2008, а саме: на нежитлові приміщення, що розташовані на 3-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 101,9 кв.м.

Стягнути з ТОВ «Черкасизалізобетонбуд-2» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 9707 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Р. В. Демчик