Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №694/2633/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2633/26

провадження № 2-а/694/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

представника позивача – Гонди О.Ю. (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гонда Олег Юрійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

21 серпня 2026 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий його уповноваженим представником – адвокатом Гондою Олегом Юрійовичем через Електронний суд, до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № R695794 від 13.08.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що не зазначено також і в оскаржуваній постанові, з якої окрім іншого не можливо встановити дату та час, на які викликався позивач. Не зрозуміло також з якою метою викликався позивач до ІНФОРМАЦІЯ_4 , які саме облікові дані не було оновлено чи уточнено, чому їх не можна отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. Станом на 29.07.2025, як зазначає представник позивача, в додатку Резерв+ позивача зазначено: порушення правил військового обліку, 30.10.2025 ТЦК та СП звернувся до Нацполіції для доставлення позивача для оформлення правопорушення.

За твердженнями позивача, відповідачем порушено також строк притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувану постанову винесено 13.08.2026, тобто із спливом тримісячного строку, що є окремою підставою для її скасування.

Як зазначено в оскаржуваній постанові та зазначає позивач, 12.08.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста направив заяву про те, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Проте, сам факт визнання особою вини не може бути достатнім і беззаперечним доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Посилаючись на такі та інші обставини, позивач просить визнати постанову протиправною, скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу та події правопорушення, стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору, сплаченого за подачу адміністративного позову до суду, а також витрат на правничу допомогу, про які заявить додатково упродовж 5 днів після ухвалення судом рішення у справі.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 31.08.2026 відкрито провадження у справі, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, витребувано матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Від відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_4 03.09.2026 через Електронний суд надійшов відзив на адміністративний позов, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

У відзиві відповідач заперечує проти позову, зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . За місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ Укрпошта рекомендованим листом направлялася повістка №3881105 до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені у повістці. ОСОБА_1 за викликом не з`явився, тому в реєстрі створено та направлено електронне повідомлення до органів Національної поліції щодо затримання та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для подальшого притягнення до адміністративної відповідальності.

Надалі, позивач за допомогою електронних сервісів ТЦК та СП сформував та відправив електронну заяву від 12.08.2026, в якій зазначається, що заявник визнає допущене порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, після розгляду якої прийнята оскаржувана постанова № R695794 від 13.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Виходячи з такого, відповідач вважає, що діяв правомірно, згідно з визначеним порядком, тому постанова не підлягає скасуванню і є законною. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.

У свою чергу від представника позивача – адвоката Гонди О.Ю. 07.09.2026 надійшла відповідь на відзив відповідача, у якій зазначено, що надані до справи документи не підтверджують факту направлення повістки за адресою проживання (реєстрації) позивача, в матеріалах відсутня сама повістка, не надано копію конверту, інших підтверджуючих таке направлення документів, не пояснено причин та необхідності виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надано також повернутого поштового відправлення із зазначенням причин не вручення повідомлення позивачу. Стосовно оформлення заяви про визнання факту вчинення правопорушення представник позивача зазначив, що подача такої заяви лише ініціює розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, проте не дає уповноваженому органу можливість для притягнення особи до адміністративної відповідальності без належного розгляду справи.

В судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку з`явився представник позивача – адвокат Гонда О.Ю., представник відповідача у справі не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, проте надав свою позицію щодо предмету розгляду, тому суд вирішив розглянути справу за відсутності представника від ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі матеріалів, наявних у справі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Відповідно до частини першої цієї ж статті передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до витягу з реєстру Резерв+ є військовозобов`язаним, обліковується за ІНФОРМАЦІЯ_6 , востаннє оновив облікові дані 05.11.2025, проходив ВЛК 11.08.2014, відстрочки не має, має статус тимчасово непридатного, не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , у графі адреса проживання зазначено: АДРЕСА_1 , дані уточнено вчасно.

13.08.2026 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 виніс постанову №R695794 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якої на останнього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн за порушення правил військового обліку, а саме: за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд констатує, що протокол про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутній, суду не надавався. В матеріалах справи відсутня також повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надано жодних підтверджень направлення повістки за адресою реєстрації позивача, руху такого відправлення, поштових трекингів, конверту, який би повернувся не врученим, інших доказів вчинення заходів, направлених на вручення позивачу повістки.

Надалі, 12.08.2026 позивач оформив через електронний сервіс ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву, у якій повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , чим порушив вимоги законодавства, визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, після чого винесено оскаржувану постанову, про що вже зазначено вище.

Виходячи з аналізу наявних у справі матеріалів, станом на день розгляду адміністративної справи відповідачу була відома адреса реєстрації позивача, зазначена в додатку Резерв+, а саме: АДРЕСА_1 .

Оскільки повістка, яка б направлялася ОСОБА_1 із зазначенням мети виклику, дати та місця прибуття, в матеріалах справи відсутня, визначити дату правопорушення неможливо, разом з тим оскаржувана постанова винесена 13.08.2026, при цьому дата звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 до органу Національної поліції також в жодному документі, наявному у справі, не зазначена. Лише у витязі з додатку Резерв+ зазначено, що позивач не прибув за повісткою на 30.10.2025, відтак, визначені абз.9 ст. 38 КУпАП строки притягнення особи до адміністративної відповідальністю за статтями 210, 210-1 КУпАП, визначити не виявляється за можливе за відсутністю повних вихідних даних.

На підставі ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Норма ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до частини першої цієї статті - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об`єкт, об`єктивна сторона; суб`єктивна сторона; суб`єкт.

Зокрема, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння.

В оскаржуваній постанові фактично встановлено лише, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у визначені у повістці дату та місце, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Водночас, самої повістки та доказів її направлення, врученняне вручення позивачу суду не представлено.

Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно зУказом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані прибувати до ТЦК та СП, за викликом.

Виходячи із зазначених положень законодавства, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, для здійснення дій у межах мобілізаційних заходів, зокрема: для взяття на військовий облік у період мобілізації; визначення призначення на особливий період; проходження медичного огляду.

Додатково слід врахувати приписи пункту 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487.

Відповідно до цього пункту, оповіщення громадян про необхідність явки для виконання дій, пов`язаних із веденням військового обліку, здійснюється шляхом вручення повісток. Цей пункт передбачає, що виклик може здійснюватися лише для конкретно визначених законом дій: оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу, участі у підготовці, проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, пункт 32 Порядку № 1487 узгоджується з частиною 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частиною першою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", конкретизуючи механізм виклику та підтверджуючи, що повістка може бути оформлена лише для реалізації визначених законом цілей.

Окрім того, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку № 1487) покладає на призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язок з`являтися за викликом лише для здійснення дій, прямо визначених законом, а саме: для взяття на військовий облік або перереєстрації за новим місцем проживання; для оформлення або ведення військово-облікових документів; для проходження медичного огляду згідно з рішенням відповідних комісій; для направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності; для призову на військову службу; для участі у навчальних (перевірочних) та спеціальних зборах; для визначення призначення на особливий період у межах мобілізаційних заходів.

Також суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" передбачені окремі випадки, у яких військовозобов`язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.

Так, пункт 21 постанови встановлює обов`язок резервістів та військовозобов`язаних з`являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов`язаних з веденням військового обліку.

Пункт 22 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв`язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.

Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.

Таким чином, постанова № 560 дійсно встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.

Щодо осіб, які вже виконали обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених Законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.

Таким чином, обставини формування та направлення повістки позивачу з метою, яка передбачена законодавством, відповідачем не доведені, що виключає склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу, що наявність заяви особи про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, без доказів його винуватості, не може бути безумовною підставою для притягнення такої особи до відповідальності.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми та переконливими доказами, відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності винесення постанови відносно позивача, а також судом не встановлено ні події, ні обставин вчинення позивачем правопорушення в сфері мобілізації, ні наявності умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, що в сукупності є складовими частинами складу адміністративного правопорушення, а окрім того встановлено неможливість визначення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності за умов відсутності усіх вихідних даних, суд вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови №R695794 від 13.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено 1084 грн 13 коп, в дохід держави, які необхідно стягнути на його користь з відповідача.

До завершення судових дебатів у справі представник позивача заявив про наявність вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані упродовж 5 днів після ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гонда Олег Юрійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №R695794 від 13 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення № R695794 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 084 (одну тисячу вісімдесят чотири) гривні 13 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 );

Відповідач:

1) ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Третя особа:

ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Суддя О.Ю. Смовж