Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №569/21345/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі :

головуючого судді Галінської В.В.,

за участю секретаря Музичук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бровка Радіона Вадимовича Інспектора відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому посилався на те, що 03.09.2026 р. інспектором відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бровком Радіоном Вадимовичем було винесено постанову ЕНА №7819974 про притягнення його до адміністративної відповідальості за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. З вказаною постановою він не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. 03.09.2026 року орієнтовно в 10:25 він рухався на автомобілі WOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номерний знак НОМЕР_1 в селищі Жвирка Шептицького району Львівської області по вул. Мазепи в напрямку вул. Вокзальної та перед здійсненням правого повороту на вул. Вокзальну завчасно, як того вимагає п. 9.2 (б) ПДР, увімкнув покажчик правого повороту. Під час виконання маневру, внаслідок повороту рульового колеса, відбулося автоматичне вимкнення покажчика повороту (“відстріл”), що є конструктивною особливістю автомобіля. Автомобіль поліції був розташований за перехрестям (поза межами видимості початку його маневру). Патрульні зафіксували його автомобіль лише на фінальній стадії завершення маневру. Надане поліцією відео не є безперервним та не фіксує його дії за 50-100 метрів до початку маневру, а отже, не може бути належним доказом порушення. При підписанні ним отримання постанови на тильній стороні він написа, що “Не згоден” і що, “Правий поворот вмикав перед поворотом”.

Від відповідачів до суду відзиви не надходили.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 вересня 2026 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Бровка Радіона Вадимовича Інспектора відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови.

14 вересня 2026 року до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків на вимогу ухвали суду від 09 вересня 2026 року.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі.Просив розгляд справи за вказаним позовом здійснювати за його відсутності у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та скасувати оскаржувану постанову поліції.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися. Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву не подали.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 03.09.2026 року Інспектором відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бровко Радіоном Вадимовичем було винесено постанову серії ЕНА №7819974 та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що він 03.09.2026 року, о 10 год. 37 хв. в селищі Жвирка на вул. Вокзальна, 2, водій керуючи транспортним засобом WOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номерний знак НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ст. 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором поліції при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В оскаржуваній постанові у п.7 не зазначено, що до постанови додається.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частина 2 ст. 99 КАС України передбачає, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 7819974 від 03.09.2026 про притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає всі підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,48 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бровка Радіона Вадимовича Інспектора відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінстративне првопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7819974 від 03.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції Львівській області ( 79007, Львівська область, місто Львів, Площа Генерала Григоренка, будинок 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 Інспектора відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, 80001, Львівська обл., Шептицький р-н, м. Сокаль, вул. Міцкевича, буд. 4

відповідач- Головне управління Національної поліції у Львівській області, 79007, Львівська область, місто Львів, Площа Генерала Григоренка, будинок 3, ЄДРПОУ 40108833.

Суддя -