Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №564/3790/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3790/26

21 жовтня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Ковальська А.А.

за участю:

позивача – не з`явився

відповідача – не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/3790/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що 15 вересня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який на даний час не розірвано.

За час спільного проживання сторін у них народилася дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесення відомостей про батька дитини відбулося на підставі ч.1 ст.126 Сімейного кодексу України, тобто за спільною заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Вказує, що ОСОБА_2 тривалий час перебуває та працює за кордоном а саме в Польщі і не бере належної участі в утриманні дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Дитина потребує постійних матеріальних витрат, пов`язаних із харчуванням, лікуванням, навчанням, придбанням одягу, взуття, навчального приладдя та інших необхідних речей. З віком потреби дитини збільшуються, а в умовах складної економічної ситуації в державі та постійного зростання цін витрати на її утримання є значними.

Враховуючи те, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має можливість працювати та отримувати дохід за кордоном, просить стягнути з нього аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. щомісяця на утримання дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про те, що позовні вимоги підтримує то просить суд розглядати справу без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи щодо належного повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а з нею і копія позовної заяви з додатками, надсилалися судом на адресу зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Згідно з матеріалами справи, на адресу суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення, яке не вручене за відсутністю адресата.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зазначена процесуальна норма узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 17 березня 2023 року у справі №760/17314/17, від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, а також у довідкових узагальненнях Касаційного цивільного суду.

Верховний Суд наголошує, що неотримання стороною судової кореспонденції, яка направлялася за належною (офіційно зареєстрованою) адресою, є особистим процесуальним ризиком цієї сторони. Належне функціонування та перевірка поштової скриньки за місцем реєстрації є обов`язком самого громадянина.

Сам по собі факт фізичного неотримання відповідачем судових повісток у зв`язку з його відсутністю за місцем реєстрації не спростовує факту належного інформування та не є безумовною поважною причиною для неявки у судове засідання, оскільки держава виконала свій обов`язок щодо забезпечення доступу до правосуддя, здійснивши відправлення на офіційну адресу учасника справи.

При цьому, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

З огляду на викладене, оскільки суд вжив усіх передбачених законом заходів для сповіщення відповідача, а останній не скористався своїм правом на подання відзиву чи участь у засіданні, суд визнає відповідача належним чином повідомленим та вбачає законні підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29.10.2015 Відділом реєстрації актів цивільного стану Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис про народження №71 від 09.03.2010.

Із Витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00061010525 від 16.09.2026 вбачається, що відомості про батька дитини внесені на підставі ст.126 Сімейного кодексу України.

15 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_5 ), актовий запис про шлюб №189.

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає разом із матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 03.09.2026.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно приписів ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч.ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції OOH про права дитини передбачає, що усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні і суду не надано доказів на підтвердження протилежного.

Доказів того, що відповідач бере участь в утриманні спільної дитини суду також не надано і судом таких доказів не здобуто. При цьому правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, в судове засідання не з`явився та не спростував доводів позивача.

Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення розміру аліментів у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред`явлення позову до суду, а відтак позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позов про стягнення аліментів був поданий 04.09.2026, а тому, за правилами ст.191 Сімейного кодексу України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи характер спору, вимоги чинного законодавства та інтереси дитини (чи стягувача), суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов переконливого висновку, що з відповідача в дохі держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 /шість тисяч/ гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.09.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331,20 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом Рівненської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відомості про відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 21 жовтня 2026 року.

СуддяВ. В. Левчук