Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №554/8911/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 13.10.2026Справа № 554/8911/26

Провадження № 2/554/4476/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Ківшик Я.О.,

представника позивача - адвоката Нестеренко Н.М.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННК № 369914 від 11.12.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-600, належала 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим співвласником домоволодіння була відповідачка ОСОБА_2 , якій також належала 1/2 частка.

З метою розподілити частки в житловому будинку з відповідними господарськими спорудами та встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій був розташований житловий будинок, ОСОБА_2 у вересні 2021 року звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про зміну ідеальних часток, стягнення компенсації та виділ в натурі частини домоволодіння, що перебуває у спільній частковій власності, та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 липня 2022 року у справі № 554/9420/21 позов було задоволено. Змінено ідеальні частки в праві спільної часткової власності на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином - ОСОБА_2 з на 2/5, а ОСОБА_1 з на 3/5.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в якості компенсації співвласнику, частка якого після розподілу стала меншою за ідеальну, в розмірі 40 820 (сорок тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 коп.

Поділено в натурі між співвласниками домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_2 - частину житлового будинку літ. А-1, у складі приміщень: тамбур І - 2.5 кв.м., коридор 1 - 3.2 кв.м., кімната 2 - 14,1 кв.м., санвузол 3 - 3,1 кв.м., кухня 4 - 6,8 кв.м., усього загальною площею 29,7 кв.м., житловою 14,1 кв.м., вбиральня літ. Д, частина огорожі № 1 (Варіант № 2 в Додатку № 3 до висновку № 79 від 10.09.2019 року (позначено зеленим кольором). ОСОБА_1 - частину житлового будинку літ. А-1, у складі приміщень: коридор 1 - 2.5 кв.м., кухня 2 - 6,0 кв.м., кімната 3 - 9,6 кв.м., кімната 4 - 6,8 кв.м., санвузол 5 - 4,7 кв.м., усього загальною площею 29,6 кв.м., житловою 16,4 кв.м., 3/5 частин огорожі № 1, частина воріт огорожі літ. № 2 (позначено жовтим кольором на Варіанті № 2 в Додатку № 3 до висновку № 79 від 10.09.2019 року).

Визнано право власності за ОСОБА_2 на окремий об`єкт нерухомого майна - садибний (індивідуальний) житловий будинок літ. А-1 загальною площею 29,7 кв.м., у складі приміщень (додаток № 3, позначено зеленим кольором): тамбур І - 2.5 кв.м., коридор 1 - 3.2 кв.м., кімната 2 - 14,1 кв.м., санвузол 3 - 3,1 кв.м., кухня 4 - 6,8 кв.м. та господарські (надвірні) будівлі вбиральня літ. Д, частина огорожі № 1.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, надавши у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 214 кв.м. (Варіант № 2 в Додатку № 5 до висновку № 79 від 10.09.2019 року (позначено зеленим кольором), а ОСОБА_1 земельну ділянку площею 214 кв.м. (Варіант № 2 в Додатку № 5 до висновку № 79 від 10.09.2019 року (позначено жовтим кольором).

Позивачка проти запропонованого поділу домоволодіння не заперечувала, участі в розгляді зазначеної справи не брала та зустрічного позову про визнання права власності на виділену їй частину нерухомого майна не подавала.

На даний час, позивачка фактично володіє та користується виділеною їй частиною житлового будинку літ. А-1, що складається з коридору № 1-1 площею 2,5 м2, кухні № 1-2 площею 5,8м2, кімнати № 1-4 площею 6,8м2, передпокою № 1-5 площею 9,6м2, санвузла № 1-6 площею 4,6м2, погрібу літ. А-1, частини огорожі № 1, частини воріт огорожі літ. № 2, що відповідає рішенню Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/9420/21 від 20 липня 2022 року та висновку судового експерта ОСОБА_3 № 79 від 10.09.2019 року.

Також позивачка фактично користується земельною ділянкою площею 214 кв. м відповідно до визначеного судом порядку користування.

Право власності ОСОБА_2 на виділений їй окремий об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на підставі рішення суду від 20.07.2022 року у справі № 554/9420/21, що підтверджується наказом № 205 від 22.11.2022 року про зміну адреси новоствореному об`єкту нерухомого майна та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 318274755 від 21.12.2022 року. Водночас позивачка позбавлена можливості зареєструвати право власності на виділену їй частину будинку як на окремий об`єкт нерухомого майна, оскільки відповідна вимога не була предметом розгляду справи № 554/9420/21.

До поділу домоволодіння розташовувалося на земельній ділянці площею 0,0428 га з кадастровим номером 5310137000:15:015:0537, переданій сторонам в оренду на підставі рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 23.05.2019 року.

Після ухвалення рішення суду на замовлення відповідачки було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки на підставі рішення 15 сесії 8 скликання Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 29 серпня 2024 року. У результаті утворено дві земельні ділянки площею по 214 кв. м кожна: з кадастровим номером 5310137000:15:015:0267 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , та з кадастровим номером 5310137000:15:015:0268 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 . На кожній із земельних ділянок розташована відповідна частина житлового будинку, виділена співвласникам у натурі.

Оскільки право власності ОСОБА_1 на виділену їй частину житлового будинку не зареєстровано як на окремий об`єкт нерухомого майна, сторони позбавлені можливості належним чином оформити та зареєструвати права на сформовані земельні ділянки площею по 214 кв. м кожна, що й зумовило звернення позивачки до суду з цим позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 21.07.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27 серпня 2026 року від Відповідачки, ОСОБА_2 до суду надійшла заява про визнання позову у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення судом рішення у підготовчому судовому засіданні.

28 серпня 2026 року від позивачки ОСОБА_1 та її представника, адвоката Нестеренко Н.М., надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка та її представник не заперечували проти ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо визнає потрібним викликати позивача або відповідача для надання особистих пояснень.

Згідно з ч. 1 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням предмета та підстав позову, характеру спірних правовідносин і необхідності повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, ухвалою від 01.09.2026 року суд визнав обов`язковою явку позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 для надання особистих пояснень щодо суті спору.

13 жовтня 2026 року в підготовче судове засідання з`явилися позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Нестеренко Н.М., які підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з ухваленням рішення у підготовчому судовому засіданні.

Відповідачка ОСОБА_2 також з`явилася в підготовче судове засідання, підтримала подану заяву про визнання позову в повному обсязі та просила ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступних висновків.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННК № 369914 від 11 грудня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-600, належала 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим співвласником домоволодіння була ОСОБА_2 , якій також належала 1/2 частка.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 липня 2022 року у справі № 554/9420/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 змінено частки сторін у праві спільної часткової власності на домоволодіння: частку ОСОБА_2 визначено у розмірі 2/5, а частку ОСОБА_1 - у розмірі 3/5. Із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 40 820 грн. компенсації у зв`язку зі зменшенням частки останньої після поділу.

Цим же рішенням проведено поділ домоволодіння в натурі відповідно до варіанта № 2, наведеного в додатку № 3 до висновку судового експерта Федорова Д.Ф. № 79 від 10 вересня 2019 року. ОСОБА_2 виділено частину житлового будинку літ. А-1 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,1 кв. м, у складі тамбура, коридору, кімнати, санвузла та кухні, а також вбиральню літ. Д і 1/2 частину огорожі № 1. ОСОБА_1 виділено частину житлового будинку літ. А-1 загальною площею 29,6 кв. м, житловою площею 16,4 кв. м, у складі коридору, кухні, двох кімнат і санвузла, а також 3/5 частини огорожі № 1 та 1/2 частину воріт огорожі літ. № 2.

За ОСОБА_2 визнано право власності на окремий об`єкт нерухомого майна - садибний (індивідуальний) житловий будинок літ. А-1 загальною площею 29,7 кв. м із відповідними приміщеннями та господарськими спорудами. Право спільної часткової власності сторін на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , припинено.

Крім того, судом установлено порядок користування земельною ділянкою, відповідно до якого кожній зі сторін надано в користування по 214 кв. м згідно з варіантом № 2, наведеним у додатку № 5 до висновку судового експерта № 79 від 10 вересня 2019 року.

ОСОБА_1 проти запропонованого поділу домоволодіння не заперечувала, участі в розгляді справи № 554/9420/21 не брала та зустрічного позову про визнання права власності на виділену їй частину нерухомого майна не подавала.

На цей час позивачка фактично володіє та користується виділеною їй частиною житлового будинку літ. А-1, що складається з коридору № 1-1 площею 2,5 кв. м, кухні № 1-2 площею 5,8 кв. м, кімнати № 1-4 площею 6,8 кв. м, передпокою № 1-5 площею 9,6 кв. м, санвузла № 1-6 площею 4,6 кв. м, погреба літ. А-1, 1/2 частини огорожі № 1 та 1/2 частини воріт огорожі літ. № 2. Зазначене відповідає рішенню Октябрського районного суду м. Полтави від 20 липня 2022 року у справі № 554/9420/21 та висновку судового експерта Федорова Д.Ф. № 79 від 10 вересня 2019 року. Також позивачка фактично користується земельною ділянкою площею 214 кв. м відповідно до встановленого судом порядку користування.

Право власності ОСОБА_2 на виділений їй окремий об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на підставі рішення суду від 20 липня 2022 року у справі № 554/9420/21, що підтверджується наказом № 205 від 22 листопада 2022 року про зміну адреси новоствореному об`єкту нерухомого майна та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 318274755 від 21 грудня 2022 року. Водночас право власності ОСОБА_1 на виділену їй частину житлового будинку як на окремий об`єкт нерухомого майна не зареєстровано.

До поділу домоволодіння розташовувалося на земельній ділянці площею 0,0428 га з кадастровим номером 5310137000:15:015:0537, переданій сторонам в оренду на підставі рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 23 травня 2019 року.

Після ухвалення рішення суду на замовлення відповідачки було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки на підставі рішення п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 29 серпня 2024 року. У результаті сформовано дві земельні ділянки площею по 214 кв. м кожна: з кадастровим номером 5310137000:15:015:0267 за адресою: АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_2 , та з кадастровим номером 5310137000:15:015:0268 за адресою: АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_1 . На кожній із цих земельних ділянок розташована відповідна частина житлового будинку, виділена співвласникам у натурі.

Отже, після поділу домоволодіння в натурі та формування окремих земельних ділянок ОСОБА_1 фактично користується виділеною їй частиною житлового будинку та земельною ділянкою площею 214 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас право власності позивачки на відповідну частину житлового будинку як на окремий об`єкт нерухомого майна не зареєстровано, у зв`язку з чим сторони позбавлені можливості належним чином оформити та зареєструвати права на сформовані земельні ділянки площею по 214 кв. м кожна.

Згідно зі ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Так, відповідно до ч. 1ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 2ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно з ч. 3ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

За змістом вказаних норм виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Судом установлено, що заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 липня 2022 року у справі № 554/9420/21 проведено поділ домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі між співвласниками. Зокрема, ОСОБА_1 виділено частину житлового будинку літ. А-1 загальною площею 29,6 кв. м, житловою площею 16,4 кв. м, а також відповідні частини огорожі та воріт. Цим же рішенням припинено право спільної часткової власності сторін на домоволодіння.

Отже, поділ домоволодіння в натурі між сторонами вже здійснено на підставі судового рішення, а частина житлового будинку, виділена ОСОБА_1 , визначена відповідно до висновку судового експерта Федорова Д.Ф. № 79 від 10 вересня 2019 року. Позивачка фактично володіє та користується зазначеною частиною будинку відповідно до здійсненого поділу.

Разом із тим під час розгляду справи № 554/9420/21 питання про визнання за ОСОБА_1 права власності на виділену їй частину житлового будинку як на окремий об`єкт нерухомого майна не вирішувалося. Право власності на окремий об`єкт нерухомого майна за результатами поділу було визнано за ОСОБА_2 , яка надалі зареєструвала це право за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, попри здійснений поділ домоволодіння в натурі та фактичне користування позивачкою виділеною їй частиною будинку, її право власності на цю частину як на окремий об`єкт нерухомого майна не оформлено. Це перешкоджає державній реєстрації відповідного права та належному оформленню прав на земельну ділянку, якою позивачка фактично користується.

При цьому суд бере до уваги, що після поділу первісної земельної ділянки сформовано дві земельні ділянки площею по 214 кв. м кожна, на яких розташовані відповідні частини житлового будинку, виділені сторонам у натурі. Отже, фактичне користування сторонами домоволодінням та земельними ділянками розмежовано, а необхідність визнання права власності за позивачкою на виділену їй частину житлового будинку зумовлена потребою належного оформлення її прав на окремий об`єкт нерухомого майна.

З огляду на викладене, враховуючи здійснений поділ домоволодіння в натурі, фактичне володіння та користування позивачкою виділеною їй частиною житлового будинку, а також відсутність державної реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомого майна, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на виділену їй частину житлового будинку.

Враховуючи викладене, оскільки заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, підтверджені належними та допустимими доказами, а їх визнання відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321, 373, 376, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача: адвокат Нестеренко Наталія Миколаївна (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ), про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на окремий об`єкт нерухомого майна - садибний (індивідуальний) житловий будинок літ. А-1, загальною площею 29,6 кв.м., житловою 16,4 кв.м., у складі приміщень: коридор 1 - 2.5 кв.м., кухня 2 - 6,0 кв.м., кімната 3 - 9,6 кв.м., кімната 4 - 6,8 кв.м., санвузол 5 - 4,7 кв.м., та господарські (надвірні) будівлі: 3/5 частин огорожі № 1, частина воріт огорожі літ. № 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 РОКПП НОМЕР_4

Суддя М.О. Материнко