Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №446/1597/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 446/1597/26 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 33/811/1638/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі секретаря судового засідання Ластівки Т.М., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Тратнікова Ярослава Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 7 вересня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено їй покарання:

- за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік;

- за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.;

- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень) 00 копійок з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 07 червня 2026 року о 01:00:00 год., по вулиці Івана Франка, 1, в селищі Добротвір, Шептицького району, Львівської області, керувала транспортним засобом, автомобілем «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія, на місці дорожньо-транспортної пригоди за допомогою алкотестера «Драгер 6820-0097», результат огляду 1.19 проміле алкоголю. В подальшому водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , 07 червня 2026 року, о 01:00:00 год., по вулиці Івана Франка, 1, в селищі Добротвір, Шептицького району, Львівської області, керувала транспортним засобом, автомобілем «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості, не впоралася з керуванням та здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Форд Кастро» д.н.з. НОМЕР_2 та пошкодила огорожу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Окрім цього, ОСОБА_1 , 07 червня 2026 року, о 01:00:00 год., по вулиці Івана Франка, 1, в селищі Добротвір, Шептицького району, Львівської області, керувала транспортним засобом, автомобілем «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , та будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила дане місце не повідомивши орган чи підрозділ поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, просить допитати свідка ОСОБА_2 .

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наголошує, що судом першої інстанції порушено її право на захист, оскільки не надано їй достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі в розгляді справи, безпідставно не враховано її клопотання про відкладення розгляду справи, не допитали ключового свідка ОСОБА_2 .

Повідомляє, що 7 вересня 2026 року сторона захисту зранку отримала інформацію від помічника судді, що розгляд справи буде відкладено, а після обіду їм повідомили, що необхідно вийти на відеоконференцію, для розгляду справи.

Зазначає, що судом першої інстанції не встановлено хто саме виконував функції водія, а відеозапис, долучений до матеріалів справи, не підтверджує факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Звертає увагу, що ОСОБА_2 заявляв, що саме він виконував функції водія, а судом першої інстанції безпідставно не враховано його заяви.

Окрім того зазначає, що судом першої інстанції не перевірено цілісності, безперервності та автентичності відеозапису, долученого до матеріалів справи.

Апелянт стверджує, що саме ОСОБА_2 виконував функції водія, контактував з потерпілою, переміщував автомобіль та відшкодував завдану шкоду.

Зазначає, що суду апеляційної інстанції необхідно повторно дослідити матеріали справи та допитати учасників події та свідків.

У судове засідання, призначене на 9 жовтня 2026 року ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не прибули, ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю залучення адвоката до розгляду даної справи.

15 жовтня 2026 року ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не прибули, у судове засідання апеляційного суду. Адвокат Тратніков Я.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

20 жовтня 2026 року ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не прибули. Адвокат Тратніков Я.В. не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 , зазначив, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не змогла прибути в судове засідання, оскільки зайнята на роботі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Тратнікова Я.В.., який не заперечував проти розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілої, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Розглянувши клопотання апелянта, про виклик свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вислухавши аргументи адвоката Тратнікова Я.В. на підтримку заявленого клопотання, апеляційний суд приходить до висновку, що подане клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності виклику зазначеного вище свідка. Зважаючи, що матеріали справи містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 7 червня 2026 року, окрім того до матеріалів справи долучено відеозапис події та письмові пояснення учасників події, які є чіткими та зрозумілим, відтак суд не вбачає доцільності у виклику свідка ОСОБА_2 , а тому у задоволенні даного клопотань слід відмовити.

Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 122-4 КУпАП України передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10 а ПДР України, передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ст. 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686162 від 7 червня 2026 року (а.с. 3), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 07 червня 2026 року, о 01:00:00 год., по вулиці Івана Франка, 1, у селищі Добротвір, Шептицького району, Львівської області, керувала транспортним засобом, автомобілем «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості, не впоралася з керуванням та здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Форд Кастро» д.н.з. НОМЕР_2 та пошкодила огорожу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками;

- інформацією з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686167 від 7 червня 2026 року (а.с. 21 ), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 07 червня 2026 року, о 01:00:00 год., по вулиці Івана Франка, 1, в селищі Добротвір, Шептицького району, Львівської області, керувала транспортним засобом, автомобілем «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 та будучи причетною до дорожньо-транспортної пригодив залишила дане місце, не повідомивши орган чи підрозділ поліції;

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686156 від 7 червня 2026 року (а.с. 34) з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 07 червня 2026 року о 01:00:00 год., по вулиці Івана Франка, 1, в селищі Добротвір, Шептицького району, Львівської області, керувала транспортним засобом, автомобілем «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія, на місці дорожньо-транспортної пригоди за допомогою алкотестера «Драгер 6820-0097», результат огляду 1.19 проміле алкоголю. В подальшому водія було відсторонено від керування транспортним засобом;

- схемою місця ДТП від 7 червня 2026 року (а.с. 6) на якій відображено місце події, та розміщення транспортного засобу, дорожня обстановка, завдані пошкодження автомобілеві;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 7 червня 2026 року (а.с. 8) відповідно до яких 7 червня 2026 року вона перебувала за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), близько 1 год. 15 хв. почула звук на вулиці поблизу свого будинку, вибігла на вулицю та побачила, що її автомобіль «Форд Кастро» д.н.з. НОМЕР_2 та огорожа подвір`я пошкодженні, іншого автомобіля на місці події не було. Після чого вона зателефонував на лінію «102» та з камери відеоспостереження побачив, що автомобіль д.н.з. НОМЕР_1 , з`їхав з дороги та здійснив зіткнення з її транспортним засобом та огорожею її будинку, після чого залишив місце події;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 7 червня 2026 року (а.с.43), з яких встановлено, що 7 червня 2026 року вона здійснювала рух транспортним засобом «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті в смт. Добротвір не впоралась з керуванням, у зв`язку з чим її транспортний засіб викинуло з дороги, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Форд Кастро» д.н.з. НОМЕР_2 та огорожею приватного будинку, після чого вона залишила місце події, оскільки зламалася, через деякий час з нею зв`язалися працівники поліції та попросили повернутися на місце ДТП;

- роздруківкою приладу «Dtrager Alcotest 6820» (а.с.38), відповідно до якої огляд було проведено о 4 год. 31 хв.,7 червня 2026 року, результат 1,19 проміле, з результатом ОСОБА_1 ознайомлена, що підтверджується її підписом;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 37), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, звужені зіниці очей, результат огляду 1,19 проміле, з результатом ОСОБА_1 погодилася, що підтвердила своїм підписом;

- інформацією з направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 7 червня 2026 року (а.с. 39), відповідно до якого, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, звужені зіниці очей, у зв`язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі;

- рапортом лейтенанта поліції С. Ковалишин (а.с. 46), з якого вбачається, що 7 червня 2026 року в с. Добротвір, вул. І. Франка, 1, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням та здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем «Форд Кастро» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишила місце ДТП, через деякий час повернулася на місце події. Під час опитування ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено в неї ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, звужені зіниці очей), у зв`язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки (результат 1, 19 проміле), з результатом вона погодилася, від огляду в медичному закладі відмовилася;

- відеозаписом, який долучено до матеріалів справи та досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, що автомобіль «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на значній швидкості у с. Добротвір та здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Форд Кастро» д.н.з. НОМЕР_2 та огорожею приватного будинку. Окрім того, на відеозаписі зафіксовано опитування ОСОБА_1 , яка зазначала, що виконувала функції водія автомобіля «Audi E-tron» д.н.з. НОМЕР_1 , не впоралась з керуванням та здійснила зіткнення з транспортним засобом «Форд Кастро» д.н.з. НОМЕР_2 та огорожею приватного будинку, також вона зазначила, що залишила місце ДТП, оскільки злякалася. Окрім того працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 , що в неї виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події, надано герметично запаковану трубочку, перевірено газоаналізатор (чистий), результат 1,19 проміле, після чого вона зазначила, що вживала алкоголь до ДТП, виявила бажання пройти огляд в медичному закладі, проте через декілька хвилин відмовилася від огляду в медичному закладі. У зв`язку з чим працівниками поліції відібрано пояснення в ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ознайомлено її з протоколами про адміністративні правопорушення та іншими матеріалами.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції порушено її право на захист, оскільки не надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі в розгляді справи, апеляційний суд розцінює критично.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Апеляційний суд зазначає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Як встановлено апеляційним судом, судові засідання у даній справі призначалися судом першої інстанції на 13 липня та 4 серпня 2026 року, однак були відкладені за клопотаннями ОСОБА_1 . Крім того, як убачається з протоколу судового засідання від 7 вересня 2026 року (а.с. 95-99) ОСОБА_1 брала участь у розгляді справи, що свідчить про наявність у неї можливості реалізувати свої процесуальні права. За таких обставин доводи апелянта про те, що їй не було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та належної підготовки до судового розгляду, колегія суддів розцінює критично, оскільки такі аргументи не узгоджуються з фактичними обставинами справи та не підтверджуються матеріалами провадження. При цьому апелянтом не наведено переконливих доказів, що суд першої інстанції перешкоджав їй ознайомитися з матеріалами справи, підготуватися до розгляду або іншим чином обмежив її процесуальні права. Навпаки, відкладення судових засідань за її клопотаннями та подальша участь у судовому засіданні свідчать про те, що їй було забезпечено можливість брати участь у розгляді справи та висловлювати свою позицію.

Аргументи апелянта, що судом першої інстанції безпідставно не враховано її клопотання про відкладення розгляду справи та не допитано ключового, на її думку, свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд розцінює критично, оскільки сам факт заявлення відповідного клопотання не зумовлює безумовного обов`язку його задовольнити, а вирішення такого питання залежить від конкретних обставин справи та наявності передбачених законом підстав для відкладення судового розгляду.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що з протоколу судового засідання (а.с. 95-99), встановлено, що судом першої інстанції вживалися заходи для допиту свідка ОСОБА_2 .

Доводи апелянта, що 7 вересня 2026 року вранці стороні захисту було повідомлено про відкладення розгляду справи, а після обіду надано інформацію про необхідність участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційний суд розцінює критично, оскільки зазначені твердження не свідчить про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону чи безпідставне обмеження права на захист. При цьому апелянтом не наведено належних доказів того, що судом було прийнято процесуальне рішення про відкладення розгляду справи на іншу дату, а згодом безпідставно змінено дату судового засідання або, що стороні захисту було створено реальні перешкоди для участі в судовому розгляді.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції не встановлено хто саме виконував функції водія, а відеозапис, долучений до матеріалів справи, не підтверджує факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє, оскільки, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомляла працівникам поліції, що саме вона виконувала функції водія, не впоралася з керуванням та здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем та огорожею приватного будинку, залишила місце ДТП, оскільки злякалася, зазначена інформація також підтверджується її письмовими поясненнями (а.с.43)

Доводи апелянта, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом на момент події, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують установлених судом першої інстанції обставин. Апелянтом не надано належних доказів на підтвердження цієї версії подій, у зв`язку з чим апеляційний суд розцінює наведені аргументи, як спробу уникнути ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Також апеляційний суд зазначає, що заява ОСОБА_2 (а.с. 74-77) та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_3 , які надійшли до суду першої інстанції 31 серпня 2026 року (а. с. 60–63), не можуть бути покладені в основу висновків суду, оскільки викладені в них відомості суперечать відеозапису події, поясненням учасників ДТП, попереднім письмовим поясненням самої потерпілої від 7 червня 2026 року (а. с. 8), а також іншим матеріалам справи. Зокрема, у поясненнях від 7 червня 2026 року ОСОБА_3 не зазначала про присутність на місці події ОСОБА_2 , як власника автомобіля, натомість вказувала, що після виходу на вулицю нікого на місці ДТП не було. За таких обставин наведені у поясненнях від 31 липня 2026 року відомості не узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, а тому апеляційний суд оцінює їх критично та не бере до уваги під час перевірки доводів апеляційної скарги.

Окрім того, факт відшкодування ОСОБА_2 , як власником автомобіля «Audi E-tron», д.н.з. НОМЕР_1 , шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не свідчить про те, що саме він 7 червня 2026 року о 1 годині керував зазначеним транспортним засобом. Дана обставина не є беззаперечним підтвердженням виконання ним функцій водія на момент ДТП, а тому не може бути достатньою підставою для відповідного висновку та не спростовує інших доказів, досліджених судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Як вбачається з матеріалів відеозапису, жодного упередженого ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 не виявлено, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, оскільки працівниками поліції здійснювалася відео фіксація події на нагрудну бодікамеру, а відеозапис долучено до матеріалів справи є послідовним.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33, 38 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит свідка ОСОБА_2 – відмовити.

Постанову Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 7 вересня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а її апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.